Директива по нужді

Днями стало відомо, що Європейська комісія пригрозила покарати Литву за звичку громадян республіки справляти нужду у вуличних туалетах. Невдоволення ЄК викликав той факт, що 28% жителів країни не під’єднано до централізованої системи водовідведення. Тепер влада намагається терміново розв’язати цю проблему, лякаючи населення штрафами.

Сарай типу «М» — «Ж»

У Брюсселі звернули увагу на той факт, що в Литві воду через мережу отримують лише 80% населення, а до централізованої системи водовідведення підключено й того менше — тільки 72% всіх мешканців країни (замість 98%, належних за законами Європейського Союзу). Через це значна частина громадян республіки змушена справляти нужду в місяцях, що делікатно називаються «вуличними туалетами».

На думку членів ЄК, популярні в литовській глибинці сільські відхідки можуть шкодити навколишньому середовищу, оскільки їхній вміст не переробляється. Вирішити питання Брюссель має намір, якщо буде потрібно, за допомогою санкцій, тим більше що досвід уже є: за подібне порушення Єврокомісія оштрафувала високоцивілізований Люксембург на €2 млн.

Згідно з директивою ЄС у населених пунктах, де проживає понад 2000 чоловік, повинна діяти система централізованого водопостачання й каналізації. Держава зобов’язана забезпечити такою інфраструктурою 100% жителів, але в балтійській державі цей показник значно нижчий. Утім, прес-секретар представництва ЄК в Литві Гедрюс Судікас сказав, що, можливо, штрафу вдасться уникнути, якщо країна якомога швидше зуміє закрити «туалетне питання».

Євробюрократи наполягають, що характерного вигляду «будиночки», звичні для приватного сектору, повинні назавжди зникнути, як і дерев’яні або цегляні сарайчики типу «М» і «Ж» на автовокзалах, залізничних станціях та в інших місцях скупчення людей. Замість них потрібно звести сучасні споруди. Більше того, туалети повинні бути також пристосовані до потреб людей з обмеженими можливостями.

Під’єднуйся або плати!

Як відзначають місцеві експерти, поки що невідомо, в які саме суми виллється «туалетна ініціатива» Брюсселя для середньостатистичного литовського платника податків. При цьому в уряді схильні перекласти провину за ситуацію на самих жителів, котрі нібито не бажають переходити на цивілізовані способи справляння нужди.

Представник найбільшого в державі постачальника води Антанас Бубняліс теж уважає, що багато литовців не бажають нічого міняти у своєму побуті. «Жителі вже обладнали індивідуальні свердловини, тому не хочуть підключатися до центральної каналізації. А частина населення взагалі звикла жити без води й каналізації або не може інвестувати в поліпшення якості життя — люди користуються водою з колонок і вуличними туалетами», — відзначив він.

Міністерство охорони навколишнього середовища Литви попередило, що має намір незабаром випустити закон, що зобов’язує громадян під’єднатися до системи водовідведення. Порушників стануть фінансово карати, якщо вони не зроблять цього до вказаного строку.

Втім, наразі розмір штрафів ще не визначений. Також уряд наполягає, що відтепер постачальники зобов’язані підводити водопровідні комунікації безпосередньо до житла, а не тільки до ділянки, як було дотепер. За попередніми даними, на виконання директиви в усіх містах країни буде потрібно близько €100 млн. Міністерство пообіцяло, що шукатиме можливість використовувати для цих потреб гроші ЄС.

Каналізацію на хутір?

Вісті про загрозу санкцій викликали гнів литовців. Люди розсипаються словами обурення в соціальних мережах і коментарях на новинних порталах.

«Тепер без вказівки Брюсселя й нужду справити не можна? Провести каналізацію до відокремленого хутора — це ж золотий будиночок вийде. За чий рахунок бенкет, дозвольте поцікавитися?»

«А як бути в селах, де каналізації не існувало ніколи? Є один вихід. Хай уряд за рахунок грошей ЄС замінить усі сільські туалети на біотуалети. Це буде дешевше, ніж платити штрафи…»

Кореспондент литовського порталу Baltnews.lt Денис Кишиневський відзначив, що Єврокомісія, погрожуючи штрафами через вуличні туалети, наголошує на захисті навколишнього середовища, але суть проблеми набагато глибша: «Неможливість під’єднати майже третину населення до нормальної системи водовідведення говорить про рівень розвитку країни».

Депутат Вільнюської міської ради Ромуальда Пошевецька закликала виділити в питанні два аспекти: вуличні вигоди в місті та сільській місцевості. «Ось якщо поряд із висотною та сучасною будівлею Вільнюського муніципалітету розташований район під назвою «Шанхай», де туляться дерев’яні будинки з пічним опалюванням, водою в колонці й нужником на вулиці, — це, погодьтеся, ганьба. І штрафувати за це потрібно не жителів, у яких немає коштів, а міську владу, яка споглядає на цю «сільську ідилію» з вікон своїх кабінетів і нічого не робить».

Що стосується сільської місцевості, то, на думку Р.Пошевецької, навіть чиновники з ЄС чудово розуміють, що в маленькі населені пункти, де основна частина мешканців — пенсіонери, ніхто протягувати труби не буде. «Мабуть, ЄК не усвідомлює, що литовська провінція знекровлена еміграцією», — вважає політик.

Дійсно, Литва сьогодні — один з лідерів ЄС за відпливом населення. Згідно з даними квітневого звіту прем’єр-міністра Саулюса Скверняліса, тільки минулого року з країни виїхало понад 50000 жителів. Загалом же за чверть століття населення країни скоротилося майже на 900 тис. осіб і нині становить трохи більше ніж 2,8 млн. Частина території Литви за малонаселеністю вже нагадує пустелю Сахара, де на 1 км² припадає від 2 до 5 чоловік. Такі території сьогодні — 45% площі країни.

Очевидно, що в спорожнілих селах ніхто не буде прості вигрібні ями замінювати дорогою системою місцевої каналізації вартістю близько €3000. А розраховувати в цьому питанні на «атракціон щедрості» з боку ЄС, на думку політиків, все ж таки особливо не варто.