Закон і Бізнес N 25 (1323). Анонс публікацій
Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети «Закон і Бізнес» N 25 (1323). 23-30 червня 2017 року.
Судова влада та реформа
Рішення Конституційного Суду, прийняті останніми роками, можна порахувати на пальцях — 5, 7, 0. Ставка на реформу в частині повноважень Суду перетворилася на «зеро» через нездатність парламенту ухвалити відповідний закон. Кількість самих суддів наблизилася до критичної цифри: тільки 13 мають право брати участь у розгляді справ. Як це може позначатися на здатності єдиного органу конституційної юрисдикції виконувати свої повноваження? Чи може інститут конституційної скарги запрацювати без законодавця? Про це, а також про ймовірність визнання неконституційними змін, унесених до Основного Закону в лютому 2014 року, «ЗіБ» розповів Голова КС у 2007—2010 рр., кандидат юридичних наук, заслужений юрист України Андрій СТРИЖАК.
Прийняття нових процесуальних кодексів недостатньо для ефективного захисту порушених прав та законних інтересів осіб. Тож реформатори сподіваються на те, що судді, адвокати й прокурори застосовуватимуть новації належним чином. І хоча до остаточного схвалення змін залишається небагато часу, фахівці все ж намагаються дещо вдосконалити, аби не наразитися на проблеми. Детальніше про це у статті «Дискреційний процес».
Практика
Проект закону №6232 містить чимало новел для процесу, які суди ніколи не застосовували. У зв’язку із цим важливими є розуміння суті цих нововведень та підготовка до їх запровадження. Однією з таких суттєвих новел є введення спрощеного провадження. Про це читайте у статті «Простіше, легше, доступніше».
Якою мірою в Україні виконуються рішення Європейського суду з прав людини? Чи можливий дієвий судовий контроль за виконанням винесеного рішення? Чи реальна відповідальність суддів за незаконні рішення? Ці та інші питання обговорювали адвокати, судді, представники виконавчої гілки влади, які зібралися на VI всеукраїнський форум Асоціації адвокатів України з публічного права. Подробиці читайте у статті «Без захисту від бездіяльності».
Незважаючи на те що права людини є непорушними, її безпека під час приватного спілкування є однією з проблем сучасної держави. Особливої уваги потребує вивчення питання про стан справ дотриманням прав людини під час приватного спілкування у сфері кримінального провадження, наприклад у разі аудіо- чи відеоконтролю — як одного із засобів негласних слідчих дій. Про це у статті «Гласне стеження».
Процес «витіснення» міноритарних акціонерів не суперечить вимогам Конституції та гарантіям Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо непорушності права приватної власності. Судова практика країн Європейського Союзу указує на пріоритет суспільного інтересу над приватним. Про це у статті «Порушність» майнових прав».
Зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування, а також отримати державну допомогу замість скасованого спеціального режиму ПДВ - проблеми, з якими розбиралися експерти АО Spenser&Kauffmann під час практикуму для юристів, присвяченому землі і земельному банку в аспектах оренди, податків та аудиту. Про це читайте у матеріалі «Податки у фокусі».
Держава та бізнес
Запровадження податку на виведений капітал — це перша ідея, яка виходить не з мети міфічного балансу інтересів держави і бізнесу, чим так люблять маніпулювати реформатори в Україні, а з мети підвищення конкурентоспроможності українського бізнесу в глобальній економіці. Держава існує за рахунок податків, які сплачує бізнес, тому інтереси бізнесу і держави мають збігатися. Про це читайте у статті «ПВК: варто ризикнути».
Суб’єкти господарювання, щоб залучити нових клієнтів, досить часто використовують нечесні методи конкурентної боротьби. Натомість «чесні» гравці ринку провайдерських послуг змушені керуватися звичаєвим правом. Застаріла та неефективна законодавча база вимагає негайного реагування парламенту. Детальніше — «Як захиститися провайдерам?».
Недавно Уряд презентував законопроект, що фактично дає зелене світло переходу до платного медичного обслуговування. Тобто за значну частину медичних послуг нам доведеться платити. Отже, виникає природне бажання отримати за свої гроші якісні послуги. Чи можливо це? Чи передбачені якісь гарантії в частині компенсації шкоди за неякісне лікування? «ЗіБ» адресував ці запитання експерту в галузі медичного права — партнеру юридичної компанії Jurimex, керівникові практики адміністративного права та ліцензування Марині СЛОБОДНІЧЕНКО.