Акціонер через наглядову раду може залучити «лояльного» суб'єкта оціночної діяльності та затвердити ринкову вартість акцій на основі отриманого звіту.
В Україні набув чинності закон, який позбавляє акціонерів з невеликими частками правових підстав для відмови в продажу акцій та не дає їм ефективних інструментів впливу на визначення ціни.
Як розповів виданню «Закон і Бізнес» юрист ЮФ Jurimex Руслан Мельниченко, існує ризик того, що ціна акцій визначатиметься мажоритарним акціонером, який повністю контролює товариство.
«По-перше, такий акціонер через наглядову раду може залучити «лояльного» суб’єкта оціночної діяльності; по-друге, через наглядову раду можна затвердити ринкову вартість акцій на основі одержаного звіту. Звісно, невдоволені міноритарні акціонери мають право ініціювати незалежну ринкову оцінку акцій та подати позов до суду. Однак останнє є тривалим і затратним процесом», — зазначив юрист.
Також на його думку відкритим залишається питання мертвих душ — померлих осіб, які в Національному депозитарії обліковуються як діючі акціонери. По суті, закон передбачає можливість викупу акцій і в них. У такому випадку акціонерне товариство повинне перерахувати отримані кошти спадкоємцям. Але виникає запитання, що робити з тими спадкоємцями, які не прийняли спадщини.
«Остання ситуація може бути патовою, оскільки самі спадкоємці можуть не знати про наявність таких акцій, а товариство — про список наявних або потенційних спадкоємців. Для мажоритарного акціонера проблемним моментом може стати процес оплати акцій, яка повинна здійснюватися виключно через рахунок умовного зберігання (ескроу) на користь товариства. В Україні ця форма розрахунків не розвинена», — запевнив Р. Мельниченко.
На переконання юриста, нечіткими також є положення закону щодо процедури накладення (зняття) обтяжень Національним депозитарієм на акції, що примусово викуповуються.
Про те, як інститут публічної вимоги дозволить мажоритаріям акумулювати у своїх руках повний пакет акцій товариства читайте у новому номері газети «Закон і Бізнес».