Нова мітла по-новому местиме
Яким буде порядок розгляду «інтелектуальних» спорів спеціалізованим судом
Вищий суд з питань інтелектуальної власності повинен запрацювати до 30 вересня 2017 року.
Анастасія КОМАХА, провідний юрист практики інтелектуальної власності ЮК PLP Law Group Новий профільний закон передбачив функціонування в судовій системі України окремого суду з питань інтелектуальної власності. Він розглядатиме справи за правилами, визначеними в проекті Господарського процесуального кодексу, зареєстрованому в парламенті.
Закон порушив питання
Натхненні європейським досвідом наші законотворці у всіх сферах права намагаються імплементувати норми, які можна назвати надпрогресивними. Не залишилось без уваги й право інтелектуальної власності.
Дуже довго в кулуарах обговорювалося питання щодо доцільності створення окремого суду, до повноважень якого буде входити тільки розгляд спорів про захист прав інтелектуальної власності. І 2 червня 2016 року, з прийняттям закону «Про судоустрій і статус суддів» (№1402-VIII), було закладено фундамент та запроваджено спеціалізований суд — Вищий суд з питань інтелектуальної власності.
Якщо раніше вищі спецсуди існували як суди касаційної інстанції та переглядали прийняті рішення, то тепер такий суд буде судом першої інстанції. «Прикінцевими положеннями» акта визначено, що ВСПІВ запрацює через 12 місяців після набрання чинності законом №1402-VIII. Проте закон порушив ще більше питань, відкритих для обговорення. Незрозумілим залишилось те, як функціонуватиме цей суд, як переглядатимуться його рішення та розглядатимуться такі спори.
Патентні суди
Судова статистика щодо строків розгляду спорів, які виникають у сфері захисту прав інтелектуальної власності, свідчить, що така категорія справ слухається від 2-х років, і це без урахування строків, на які розгляд зупиняється у зв’язку із проведенням судової експертизи. Так, у середньому судовий розгляд відповідних справ займає 3—4 роки.
Проте патентні суди в країнах Європи подібні спори вирішують приблизно за 1,5—2 роки. Для прикладу, Федеральний патентний суд Швейцарії слухає їх за 12 місяців, Федеральний патентний суд Німеччини — максимально за 18.
Підхід до розгляду інтелектуальних спорів у кожній країні різний. У переважній більшості (Велика Британія, Німеччина) спеціалізовані суди слухають лише патентні спори, не торкаючись розгляду справ щодо захисту авторських та суміжних прав. У деяких країнах існує поділ спорів залежно від розміру заподіяних заявнику збитків. Проте саме багаторічний досвід існування таких судів дозволив ефективно вирішувати спори у сфері права інтелектуальної власності.
Наші сусіди — Білорусь (у 2000 році) та Росія (в 2013-му) — також запровадили патентні суди, але ефективності, на яку там розраховували, поки що не досягнуто. Можливо, це пов’язано з тим, що в країнах Європи такі справи розглядають судді, які мають не тільки відповідну спеціалізацію і досконалі знання у галузі права інтелектуальної власності, а й технічні знання, які допомагають розглядати патентні спори без залучення експертів.
Нюанси процесу
Інтелектуальний суд повинен запрацювати до 30 вересня 2017 року. Тим часом 23 березня цього року Президент зареєстрував у парламенті як невідкладні зміни до процесуального законодавства (проект №6232), що містять нову редакцію Господарського процесуального кодексу. Саме в цьому документі розкривається таємниця розгляду спорів щодо захисту прав інтелектуальної власності.
Так, передбачено, що згадані спори розглядаються в порядку, визначеному ГПК, окрім спорів щодо притягнення винних осіб до адміністративної та кримінальної відповідальності.
ВСПІВ розглядає патентні спори, спори щодо захисту авторських прав та суміжних прав (ч.2 ст.21 проекту) як суд першої інстанції. При суді створюється апеляційна палата, яка буде переглядати судові рішення як суд апеляційної інстанції. Господарська палата при Верховному Суді буде виконувати повноваження касаційної інстанції.
У кодексі визначено право сторін звертатися із заявами про забезпечення позову на будь-якому етапі розгляду справи, у тому числі до пред’явлення позову. Одним із заходів забезпечення позову є зупинення митного оформлення товарів чи предметів, що містять об’єкти інтелектуальної власності.
Чомусь законотворці забули про такий захід забезпечення позову, як встановлення обов’язку вчинити дії щодо унеможливлення доступу користувачів Інтернету до об’єктів права інтелектуальної власності, правомірність використання (розміщення) яких у мережі є предметом спору. Проте перелік заходів забезпечення позову не є вичерпним, що не позбавляє сторін права на подання відповідного клопотання.
Також передбачено скорочення строків розгляду справи за рахунок права на подання висновку експертної установи, складеного до початку розгляду справи. При цьому висновок експертизи на замовлення учасника процесу матиме однаковий статус із висновком судової експертизи, проведеної за ухвалою суду.
До початку роботи ВСПІВ справи щодо захисту прав інтелектуальної власності розглядатимуться за правилами, які почнуть діяти після набрання чинності новим кодексом, відповідно до правил юрисдикції (підвідомчості, підсудності), які діяли раніше. Це означає, що «старі» спори залишаються в судах, де було порушене провадження, але правила гри визначатимуться новим кодексом.
Великі сподівання
Проект нового ГПК являє собою симбіоз всього найкращого, що є в цивільному та господарському процесах. Тепер спори у сфері захисту прав інтелектуальної власності повністю ввійдуть у господарський процес, оскільки в змінах до Цивільного процесуального кодексу про розгляд такої категорії справ не йдеться.
Також у господарському процесі з’являється інститут свідків. Абсолютно змінюється механізм визначення юрисдикції спорів та перехід від суб’єктної до предметної підсудності. Сукупність усіх змін дає надію на те, що в Україні ВСПІВ діятиме на основі найкращих європейських традицій і створить умови, за яких справи про захист прав інтелектуальної власності будуть розглядатися швидко та якісно.