Заморожені скарги
У парламенті знайшли спосіб, як реалізувати право громадян на звернення до КС
Як повідомляв «ЗіБ», на початку квітня парламентарі провалили голосування за нову редакцію закону «Про Конституційний Суд України». Це означає, що до вересня, коли можна буде внести до ВР аналогічний проект, громадяни ризикують залишитися без реалізації однієї зі складових свого права на захист. Утім, є спосіб наблизити початок роботи інституту конституційної скарги.
За загальною процедурою
Станом на 26 квітня на вул.Жилянську надійшло 89 таких звернень. Однак їх розгляд стане можливим лише після визначення вимог до таких звернень та процедури розгляду.
На цьому тижні народний депутат Валерій Писаренко запропонував колегам спосіб, що дозволить «розморозити» інститут конституційної скарги. Цей механізм передбачено у проекті «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо приведення у відповідність до вимог Конституції України діяльності Конституційного Суду України» (№6406).
Як відомо, згідно зі ст.1511 Основного Закону конституційна скарга дозволяє звернутися до КС щодо перевірки конституційності закону чи його окремих положень, який було застосовано в остаточному судовому рішенні. Цей інститут покликаний замінити повноваження КС щодо тлумачення законодавчих актів.
За проектом №6406, право на звернення отримають фізичні та юридичні особи (крім юросіб публічного права). Такі скарги пропонується розглядати в загальному порядку. Тобто спочатку колегії вирішуватимуть питання про відкриття провадження, а розгляд по суті та прийняття рішення відбуватимуться на пленарних засіданнях КС.
Для ухвалення вердикту знадобляться ті самі 10 голосів, що й для прийняття інших актів КС.
Як зазначає автор проекту, навантаження на суддів КС не зросте. Адже зникне основний масив проваджень з розгляду конституційних звернень щодо тлумачення Конституції та законів України. І хоча, очевидно, на перших порах надходження скарг збільшиться, як було, наприклад, з петиціями, але із часом все стане на свої місця, переконаний В.Писаренко.
Крім того, внаслідок розгляду скарги КС може визнати закон неконституційним — повністю або в частині. Тобто за своїми наслідками результат буде аналогічним розгляду конституційних подань (наприклад, народних депутатів). З огляду на це автор пропонує, аби незалежно від суб’єкта подання процедура розгляду таких питань була однаковою.
Проектом установлено граничний строк провадження у справах за конституційними скаргами: не більш як 3 місяці після його відкриття. Щоправда, останнім часом КС дуже рідко зважає на ці строки, навіть під час вивчення конституційних подань. Але це вже інше питання. Принаймні ухвалення цього проекту як закону дозволить у короткий термін запровадити інститут конституційної скарги.
Конкурс без порядку
Паралельно проект урегульовує й процедуру конкурсного відбору кандидатів на посаду суддів КС. Адже, вказавши, що такий відбір здійснюється «на конкурсних засадах у визначеному законом порядку» (ч.3 ст.148 Конституції), народні обранці заблокували й цей процес.
Натомість уже в червні закінчуються повноваження ще у двох суддів КС — Юрія Бауліна та Сергія Вдовиченка. Тож у КС залишиться працювати лише 13 суддів. А призначити нових немає можливості через невизначеність цього самого порядку.
Проектом №6406 пропонується наділити суб’єктів призначення правом створювати конкурсні комісії, які й здійснюватимуть попередній відбір. Наприклад, у парламенті добір таких кандидатур проводитиме комітет, до відання якого належать питання правосуддя. А для заповнення суддівської квоти комісію створить Рада суддів. Адже, як неодноразово зазначалося, нелогічно скликати з’їзд лише для утворення таких комісій.
Якщо нардепи підтримають запропонований порядок, то КС не опиниться найближчим часом під дамокловим мечем кворуму. Адже для прийняття рішення необхідно, аби в пленарному засіданні взяли участь щонайменше 12 суддів. Та й цифра «13» сама по собі не додає наснаги для легкої роботи.