Норма тиску
Після відмови законника обирати запобіжний захід проти нього порушили провадження
Викликає занепокоєння, що ст.375 КК — досить зручний інструмент, яким за потреби й бажання можуть скористатись у будь-якій прокуратурі.
Притягнення судді до кримінальної відповідальності за завідомо неправосудне рішення може з легкістю застосовуватися для тиску на законників. Такий випадок у Дніпрі змусив утрутитися навіть Вищу раду правосуддя, хоча повністю розв’язати проблему вона не в силі. Потрібні зміни в законодавстві.
ВРП під час минулого засідання розглянула чергове звернення щодо тиску на судову систему. Як повідомляв «ЗіБ», колегіальний орган уже аналізував ситуацію, коли вплинути на суд намагалися «громадські активісти», котрі прийшли, аби підтримати підозрюваного. Проте цього разу справа виявилася ще загрозливішою, оскільки йдеться про тиск із боку силового відомства.
Так, Рада розглянула повідомлення судді Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська Дмитра Черкеза. Як розповів заступник голови ВРП Вадим Беляневич, неоднозначна ситуація склалася внаслідок того, що в січні цього року законник повернув слідчому клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження. Суддя пояснив, що органом досудового розслідування в зазначеному провадженні є прокуратура Дніпропетровської області, яка розташована в м.Дніпрі та територіально належить до Соборного району, а тому справа не підпадає під юрисдикцію Красногвардійського райсуду. Саме тому законник вирішив повернути клопотання слідчому.
Однак невдовзі представники прокуратури внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст.375 Кримінального кодексу («Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови») щодо Д.Черкеза.
Законнику закидають те, що він без судового засідання виніс ухвалу, на підставі якої повернув клопотання про обрання запобіжного заходу громадянинові, якого підозрювали в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК («Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою»).
Як стало відомо під час засідання Ради, досудове слідство триває, хоча повідомлення про підозру судді досі не вручили. Разом з тим Д.Черкеза вже викликали на допит до прокуратури, під час якого, за словами судді, йому ставили запитання, які не стосуються вказаного кримінального провадження. Замість цього в нього цікавилися виїздом за кордон, поданням декларації про доходи, а також намагалися «пояснити, яким чином слід розглядати справи».
На думку судді, ці обставини свідчать про те, що представники правоохоронного органу вчиняють дії, «спрямовані на незаконний вплив та тиск на нього, втручання в його професійну діяльність із метою отримання бажаного для прокуратури результату».
«Дії працівників прокуратури Дніпропетровської області стосовно внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення щодо постановлення ухвали слідчим суддею не в судовому засіданні є спробами втручання в здійснення правосуддя та тиску на суддю з метою спонукання розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу, незважаючи на його подання з порушенням територіальної підсудності», — наголосив В.Беляневич.
Тому ВРП вирішила внести до Генеральної прокуратури подання про виявлення та притягнення до відповідальності осіб, якими вчинено дії, що порушують гарантії незалежності судді.
Водночас викликає занепокоєння, що ст.375 КК — досить зручний інструмент, яким за потреби й бажання можуть скористатись у будь-якій прокуратурі. А тому однозначно й назавжди вирішити цю проблему може лише парламент, вилучивши дане положення з кодексу.
Крім того, ще до випадку в Дніпрі і представники судової влади, і експерти вказували на «сумнівність» цієї норми КК, яка ламає струнку систему оскарження вердиктів. Адже визначати, чи не помилився суддя, мають його колеги з вищої інстанції, а не представники прокуратури. Які до того ж у деяких ситуаціях можуть уважатися зацікавленими особами.