Низький старт

Юридична спільнота чекає від ВС перегляду резонансних правових позицій за новим КАС

Судді та адвокати знайшли в проекті Кодексу адміністративного судочинства огріхи. Проте просять парламент прийняти нове процесуальне законодавство в цілому. З тим щоб не зривати реформи та роботи нового Верховного Суду.

Мозковий штурм

Профільні асоціації суддів та адвокатів дійшли висновку, що нова редакція КАС, яка міститься в проекті змін до процесуального законодавства (№6232), хоча й має певні прогалини, в цілому є прийнятною. Таку позицію висловлено на круглому столі «Новели Кодексу адміністративного судочинства України», організованому спільно Всеукраїнською асоціацією адміністративних суддів, Асоціацією адвокатів України та Асоціацією податкових радників.

Одним з нюансів судової реформи по-українськи стало те, що, рухаючись у напрямку європейської практики, вона повинна враховувати національні особливості. Заступник голови Вищого адміністративного суду Михайло Смокович відзначив: за європейськими стандартами, не прийнято, щоб в адміністративному судочинстві  відповідачем була юридична або фізична особа, «щоб на них нападав суб’єкт владних повноважень».

Утім, в українських реаліях цього принципу не можна дотриматись. Ідеться про те, що органи влади повинні звертатися до суду для легітимації певних своїх рішень щодо обмеження деяких прав громадян. «Правове поле в Україні сьогодні таке, що держава не до кінця довіряє органам влади, щоб їхні рішення були такими, які підлягають виконанню примусово», — пояснив суддя.

Він зазначив, що в ч.2 ст.39 Конституції прямо сказано, що тільки за рішенням суду в порядку, визначеному законом, можна заборонити мирне зібрання. Ще із середини 1990-х саме на суд поклали заборону підприємницької діяльності, «бо пішов наступ суб’єктів владних повноважень» і законодавець прийняв рішення, що саме суд має ухвалювати такі рішення. 

Також у проекті вдосконалені поняття «публічно-правовий спір» та «адміністративний договір», що важливо, оскільки змінюється принцип розмежування юрисдикції — із суб’єктного на предметний. Втім, на думку володаря мантії, визначити в законі, що таке публічно-правовий спір, — «це все одно, що визначити принцип верховенства права». 

Досить дискусійною, на думку законників, є п.4 ст.22 нового кодексу, який робить Верховний Суд судом першої інстанції для справ щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради, Президента, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. За словами М.Смоковича, сьогодні таких справ набігає близько 500 на рік. За новими правилами як перша інстанція їх розглядатиме ВС, а як апеляційна — Велика палата Суду. Тож законник побоюється, що ВП не встигатиме слухати такі справи.

Вища перша інстанція

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Оксана Епель бачить тут й іншу проблему — відсутність касаційного перегляду. А це суперечить п.8 ч.2 ст.129 Конституції, яка гарантує право на апеляційне та касаційне оскарження. Та й Конституційний Суд не раз звертав увагу на дане питання. Із цього приводу висловлювався і Європейський суд з прав людини.

Крім того, ст.45 закону «Про судоустрій і статус суддів» визначає, що повноваженнями Великої палати є забезпечення єдності судової практики та здійснення касаційного перегляду справ. «Якщо в нас не буде касаційних рішень у такій важливій категорії справ, тоді можуть виникнути питання однакового застосування норм та виконання ВП головних функцій, для яких вона створювалася», — заявила суддя.

На її думку, доцільно віднести згадану категорію справ до підсудності КААС. Оскільки саме він відповідно до ч.2 ст.22 нової редакції КАС розглядає рішення щодо дій чи бездіяльності Центральної виборчої комісії, кандидатів на пост Президента тощо.

За словами координатора робочої групи з реформування процесуального законодавства Ради з питань судової реформи Віктора Короленка, це питання вивчалося. Практика ЄСПЛ не підтверджує обов’язковості касаційного перегляду. Крім того, ст.129 Конституції передбачає, що касаційне оскарження може бути, але у випадках, визначених законом. Проте пропозицію передати згадані справи до відання КААС як суду першої інстанції чиновник визнав слушною.

Уніфікація не шкодить

Суддя ВАС Тетяна Стрелець зауважила, що не може приєднатися до думки, що КАС став більше наближеним до Господарського процесуального кодексу (як повідомляв «ЗіБ», раніше начальник правового управління ВАС Вадим Демченко скаржився, що цей кодекс перейняв багато норм господарського процесу). Однією з головних переваг новацій суддя назвала створення єдиної касаційної інстанції та уніфікацію кодексів, що сприятиме доступу до суду.

Також Т.Стелець вітає визначення категорій справ, у яких не передбачено касаційного оскарження, що дозволить розвантажити касаційну інстанцію. За її даними, на 1 квітня цього року у ВАС налічується 24,8 тис. справ (без урахування матеріалів). Водночас автори проекту передбачили й випадки, коли такі справи можуть бути переглянуті в третій інстанції: якщо йдеться про велике значення питання для формування практики, коли справа становить значний суспільний інтерес тощо.

Чого чекає бізнес

Старший юрист АО Arzinger Дмитро Трут наголосив, що бізнес та юридична спільнота активно цікавляться долею судових рішень старої адміністративної палати ВСУ, «яка за останні 2 роки наприймала багато неоднозначних рішень, особливо в податкових спорах», зокрема щодо відшкодування податку на додану вартість, фіктивного підприємництва (див. №13 «ЗіБ»). За словами правника, платники податків з нетерпінням чекають формування нового ВС і виправлення очевидних помилок правозастосування. Він зазначив, що висновки ВСУ є обов’язковими для суддів нижчих інстанцій та державних органів. Утім, чи мають бути рішення ВСУ обов’язковими до застосування за новим КАС?

На думку Д.Трута, ні. По-перше, відповідно до Конституції та закону про судоустрій ВС не буде правонаступником ВСУ чи ВАС. По-друге, у проекті немає норми, що старі висновки мають застосовуватися новою найвищою інстанцією. Єдність судової практики забезпечуватиметься новими методами, у тому числі шляхом уведення понять «типова справа» та «зразкова справа» (див. №15 «ЗіБ»).

«На мою думку, позиції ВСУ матимуть для ВС рекомендаційний характер. Тобто перед ВС стоятиме питання здійснити певну ревізію правових позицій і сформувати єдину практику в публічно-правових спорах», — зазначив юрист. Він сподівається, що ВС прислуховуватиметься саме до позицій ВАС а не ВСУ, «які прописані так, що навіть незрозуміло, яким чином Суд дійшов до тих чи інших висновків».

Та В.Короленко частково розвіяв надії. У «Перехідних положеннях» проекту зазначено, що постанови старого ВСУ застосовуються після створення нового ВС. «Хто не пам’ятає минулого — не має майбутнього», — пояснив представник Адміністрації Президента. Втім, він сподівається, що через певний час ВС перегляне всі старі висновки. 

Підготовка має значення

Радник АО «КМ партнери» Віталій Оджиковський висловив сподівання, що ВС усе-таки перегляне принаймні найбільш резонансні правові позиції. Серед позитивних новел він відзначив запровадження в адміністративному процесі обов’язкового підготовчого засідання, на якому суд має визначити предмет доказування, зібрати всі докази та визначити, які документи потрібно подавати сторонам. За нинішньої ситуації, коли не проводиться підготовче засідання, адвокат переконаний, що доказувати треба одні обставини, податкова — що інші. А суд уже в кінці процесу вирішує, що доказувати треба було зовсім інше.

Корисним є й норма, яка вказує: коли суд уважає, що закон порушує Конституцію, він мусить застосовувати норми прямої дії. Важливою також є норма, що дозволяє суб’єктам владних повноважень використовувати в суді лише ті доводи, які лягли в основу оскаржуваного рішення.

Професійна спільнота v. законодавці 

Наприкінці заходу суддя ВАС Наталія Блажівська зачитала проект резолюції, яку учасники підтримали одноголосно. У ній передбачено звернутися до Голови ВР із закликом невідкладно ініціювати внесення до порядку денного VI сесії проекту №6232 та розглянути його в найкоротші строки.

«Затягування з прийняттям зазначеного законопроекту блокуватиме початок функціонування нового ВС, конкурс до якого добігає кінця. Та гальмуватиме темпи реалізації судової реформи, головною метою якої є справедливий суд для кожного, як передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», — наголосила Н.Блажівська.

Вона відзначила важливість звернення до парламенту саме суддів і адвокатів. Оскільки не всі народні обранці є фахівцями в галузі права й можуть вивчити документ великого обсягу. 

Втім, у ВР є не менш амбітні реформатори, ніж в АП, які, очевидно, схочуть внести свою лепту в масштабні перетворення. Головне, аби проект не став черговим предметом торгу. Інакше або створення ВС буде заблоковано, або на виході ризикуємо одержати законодавство, яке важко буде застосовувати на практиці.