І не своє, і не чуже

Нова редакція закону про фінансовий лізинг має краще захистити лізингоотримувача і зробити цей інститут більш привабливим для бізнесу. Однак є ризики, що все виявиться навпаки.

Запропоновано прийняти в новій редакції закон «Про фінансовий лізинг» (проект №6395). Зокрема, документ передбачає норми щодо захисту прав лізингонабувачів на предмет лізингу на рівні із захистом, встановленим для відносин володіння та користування майном.

Визначаються чіткі умови переходу предмету лізингу у власність лізингоотримувача. Порядок та умови придбання останнім права власності на об’єкт лізингу може визначатись договором фінансового лізингу або окремим договором. Лізингоотримувач може повністю або частково відступити третій особі свої права по договору фінансового лізингу.

Об’єкт лізингу не може бути конфіскований, на нього не може бути накладено арешт через будь-які дії або бездіяльність лізингоотримувача. Також предмет лізингу не може бути включений до складу ліквідаційної маси у випадку ліквідації лізингоотримувача.

Крім того, Цивільний кодекс доповнюється статтею, яка визначає умови придбання лізингоотримувачем права власності на предмет лізингу та статтею, що регулює відносини, пов’язані із визнанням договору фінансового лізингу недійсним.

Мета проекту — розширення можливостей для використання лізингу для оновлення основних фондів, збільшення виробництва. Та не виключено, що нові норми використовуватимуться, передусім, з ціллю оптимізації оподаткування та захисту майна. А, отже, проект може бути вихолощений чиновниками, передусім податківцями.