Хабарі з-за кордону

Кілька ознак, за якими можна виявити корупційні схеми

Світовий досвід показує, що корупція вже давно виходить за рамки державних кордонів. Тож її прояви не тільки створюють загрозу для безпеки більшості країн світу, а й підривають інститути влади та економіку. Саме тому в останні роки боротьба з корупцією набула міжнародного значення, а деякі національні закони країн мають екстериторіальну дію.

Погляд у майбутнє

Під час семінару, організованого комітетом з міжнародного права Асоціації правників України, щодо міжнародних механізмів запобігання корупції та боротьби з нею юрист зі США Олег Врецьона розповів про дію та застосування федерального закону США «Про корупцію за кордоном» (Foreign Corrupt Practices Act). Доповідач зазначив, що цей акт діє з 1977 року, а його передумовою став політичний скандал у США 1972—1974 років, який закінчився відставкою президента Річарда Ніксона.

В Україні ж про намір створення міжнародної антикорупційної місії в 2016—2018 роках члени Уряду оголосили ще 2015-го. Передбачалося, що її учасники, у тому числі ЄС і США, будуть наділені правом доступу до основних баз даних, необхідних для проведення антикорупційних розслідувань на території України.

«Тож, беручи до уваги экстратериторіальну дію FCPA, керівникам компаній варто з усією відповідальністю підійти до розробки та впровадження антикорупційних заходів. Мова йде як про персональні ризики (притягнення до кримінальної відповідальності), так і матеріальні та репутаційні ризики для компанії», — зазначив О.Врецьона.

Не без третіх осіб

Розповів доповідач і про випадки протизаконних дій компаній, які працюють на території України, що ставали предметом антикорупційних розслідувань американських органів (Міністерства юстиції та Комісії з цінних паперів і бірж США). Так, у 2013 році дочірня компанія однієї міжнародної агропромислової корпорації, що провадить діяльність на території України, визнала свою провину в переданні через посередників коштів українським чиновникам задля отримання відшкодування ПДВ. Як наслідок, корпорація виплатила багатомільйонний штраф за порушення положень FCPA.

У вчиненні цих правопорушень не останню роль відіграли треті особи. Відповідно до FCPA компаніям, її працівникам і афілійованим особам недостатньо самостійно дотримуватися принципів чесності та сумлінності. Необхідно, щоб відповідних норм і стандартів дотримувалися також і треті особи, з якими вона взаємодіє: її агенти, особи, яким компанія на договірних засадах здійснює виплати, субпідрядчики.

Наприклад, у фармацевтичному секторі до третіх осіб можуть бути віднесені різні агенти, представники (контрактні дослідницькі організації, митні брокери тощо), спільні підприємства, постачальники, дистриб’ютори чи туристичні агенції.

Незважаючи на те що природа договірних відносин із частиною третіх осіб не завжди передбачає здійснення виплат від імені інших компаній або прямої взаємодії з державними службовцями, правовідносини з ними також перебувають у зоні ризику. Прикладом можуть слугувати випадки, коли засновники, керівники, працівники подібних юридичних осіб або члени їхніх сімей, близькі родичі, бізнес-партнери, будучи державними службовцями, впливають на прийняття рішень або сприяють цьому чи вдаються до якихось дій на користь компанії. Як приклад доповідач назвав:

• відведення земельних ділянок;

• виведення на ринок продукції компанії (зокрема одержання реєстраційних або дозвільних документів, патентів);

• проходження митних процедур;

• отримання податкових пільг.

«Обіцянка хабара — вже злочин»

Також важливим критерієм того, чи може бути притягнена компанія або її керівники до відповідальності за порушення положень FCPA внаслідок неправомірних дій третьої особи, слугує їх обізнаність. У разі взаємодії з третіми особами під обізнаністю мається на увазі знання, що гроші, подарунки або щось інше, яке має цінність, можуть бути запропоновані тій чи іншій посадовій особі. При цьому згідно із керівництвом до FCPA від 14.11.2012 (the Resource Guide to the FCPA) поняття «обізнаність», крім твердої впевненості й усвідомлення того, що такі обставини існують, включає в себе також і «свідоме нехтування», «умисне незнання» й «навмисне ігнорування» інформації. «Тому обіцянка хабара — це вже злочин», — зауважив доповідач.

Він наголосив: у правозастосовній практиці Міністерства юстиції та Комісії з цінних паперів і бірж США часто згадується про те, що формальний підхід до антикорупційного комплаєнсу не може бути достатнім доказом ужиття компанією заходів щодо запобігання корупційним діям, особливо за участю третіх осіб. У багатьох справах американські правозастосовні органи наполягали на наявності порушень, у тому числі у зв’язку з непроведенням перевірки (due diligence) третіх осіб, відсутністю належного документування.

Серйозною підставою для сумнівів у законності може стати й відмова третьої особи надати необхідну документацію (дані про засновників, керівників, а також працівників, які будуть залучені до виконання договірних зобов’язань) чи підписати угоду про дотримання положень FCPA.

Упадає в очі

Серед серйозних корупційних ризиків доповідач виділив основні:

• якщо в третьої особи є зв’язок з офшорними зонами (наприклад, засновники (учасники) третьої особи або ж банк, через який буде проходити платіж, зареєстровані на такій території);

• коли компанія насправді не веде діяльності, не має необхідних дозвільних документів, не здатна надати необхідні послуги через відсутність належної матеріальної бази, працівників;

• коли в контракті закладена несправедлива ціна, наприклад третім особам надаються знижки, бонуси тощо.

Особливу увагу доповідач радить звернути на історію діяльності таких третіх осіб (наскільки вона є сумлінною й відповідає положенням FCPA), на ділову репутацію потенційних контрагентів.

Для викоренення корупції необхідна сильна політична воля вищого керівництва держави. Крім того, подолати підкуп і продажництво неможливо без незалежності судової влади. «Також однією з головних складових формування й реалізації ефективної системи боротьби з корупцією є чітка взаємодія держав, у першу чергу їхніх правоохоронних органів, на регіональному й міжнародному рівнях та участь у заходах боротьби із цим негативним явищем», — резюмував О.Врецьона.