Закон і Бізнес


Битва за Чернігів,

або Чому в непрацюючих суддів більше шансів поїхати у відрядження, ніж в їхніх заклопотаних колег


№15 (1313) 15.04—21.04.2017
МАРИНА ЗАКАБЛУК
7299

Відкомандирувати служителів Феміди до судів, у яких виявлений надмірний рівень навантаження або взагалі немає кому працювати, не так просто, як могло здатися на перший погляд. Володарів мантій не відпускають до інших судів справи, що перебувають у їхньому провадженні, та листи Державної судової адміністрації. Тому, трапляється, Вища кваліфікаційна комісія суддів надає перевагу внесенню подань щодо відрядження законників, які не працюють.


З відбуттям не склалося

Реформатори були впевнені, що запровадження інституту відкомандирування суддів стане рятівним поясом для інституцій, завалених справами. Вже в березні ВККС запустила новий механізм: запропонувала володарям мантій давати згоду на тимчасове переведення до 13 судів на 43 вакансії. У результаті комісія внесла до ВРП 26 подань про відрядження суддів.

Відповідно до Порядку відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації (як тимчасового переведення) крапку в цій процедурі мала б поставити Рада. Однак тимчасово, до 30 вересня 2018 р., її рішення має завізувати Президент — видати відповідний указ. Оскільки до процедури відкомандирування судді залучено надто багато органів, то незважаючи на те, що ВККС унесла подання ще 13.03.2017, досі «проблемні» установи не отримали підмоги.

11 квітня комісія знову визначала, хто поїде до інших установ допомогти колегам. На «командировочний аукціон» було виставлено 44 вільні посади в 19 інституціях. «За результатами нашого оголошення дано згоду на відрядження до 9 судів. Щодо десяти жодної згоди не надійшло. Додатково хочу повідомити: сьогодні згода до одного з дев’яти судів, яка була подана до Іллінецького районного суду Вінницької області, відкликана», — розповів секретар палати ВККС з питань добору і публічної служби суддів Михайло Макарчук.

Як не дивно, але деякі судді після першої відмови комісії не втрачають надії відрядитися. Так, у Бориславському міському суді Львівської області мав намір півроку попрацювати Василь Сидорак із Центрально-Міського районного суду м.Кривий Ріг Дніпропетровської області. «13 березня питання відрядження цього судді до Бориславського міського суду Львівської області вже було предметом розгляду комісії. Стосовно нього прийнято рішення про відмову у внесенні подання про відрядження», — зауважив член ВККС Андрій Козлов.

Так, у Центрально-Міському районному суді м.Кривий Ріг Дніпропетровської області за штатом 11 осіб, а фактично працює 6. «У провадженні судді перебуває 38 кримінальних справ, 18 цивільних, 4 адміністративні. При цьому В.Сидорак уходить до складу чотирьох колегій суддів», — поінформував А.Козлов.

Крім того, як повідомила ДСАУ, відрядження В.Сидорака вплине на навантаження його колег і погіршить доступ до правосуддя в цій установі. Тому ВККС удруге відмовилася відкомандировувати служителя Феміди на Львівщину.

Справи не відпустили у відрядження ще кількох служителів Феміди до чотирьох установ. Очевидно, в нинішній ситуації, коли кадровий голод відчуває більшість судів у всіх регіонах, інститут відрядження не є ефективним та дієвим механізмом для розвантаження.

Всі хочуть до міста

Якщо місця в багатьох установах не стали привабливими для володарів мантій, то за 4 вакансії в Новозаводському районному суді м.Чернігова розгорнулася боротьба. Адже кандидатів на ці посади було 9, більшість яких — із судів, розташованих на території проведення АТО.

М.Макарчук повідомив претендентів про те, що в когось із них є можливість переписати свою заяву і погодитися на відрядження не до Новозаводського районного суду м.Чернігова, а іншої установи. Бо ж очевидно, що всіх дев’ятьох не вдасться тимчасово делегувати на роботу до Чернігова.

«Під час розгляду ВККС питання про відрядження судді може бути прийнято рішення щодо внесення подання про відрядження його до іншого суду, ніж зазначено ним у поданій згоді», — зачитав М.Макарчук норму з положення про відрядження.

Однак жоден з кандидатів не передумав. Не подіяв навіть натяк «кваліфікаційників»: є 2 вакансії в Куликівському районному суді Чернігівської області. До речі, смт Куликівка та м.Чернігів розташовані приблизно на однаковій відстані від столиці — 150 км.

У результаті ВККС унесла подання щодо відкомандирування на роботу до Новозаводського районного суду м.Чернігова чотирьох осіб із Донецької та Луганської областей, які нині не працюють. При цьому у двох із них закінчився 5-річний строк повноважень.

На запитання «ЗіБ», чому комісія делегує до інших судів служителів Феміди, котрі не можуть розглядати справи, М.Макарчук відповів, що інакше ВККС учинити не може. Адже суддя без повноважень не втрачає свого статусу. Водночас, вирішуючи, хто з володарів мантій може бути відкомандирований, «кваліфікаційники» віддають перевагу тим, чиє відрядження суттєво не позначиться на роботі колег.

«Це ж парадокс: виходить, що більше шансів тимчасово перевестися є в суддів без повноважень, чиї установи не працюють у зв’язку з проведенням АТО, бо їх відрядження не може вплинути на навантаження колег?» — поцікавився «ЗіБ» у М.Макарчука. У відповідь той знизав плечима й сказав: «Маємо те, що маємо».

Втім, питання про те, коли судді без повноважень зможуть допомогти колегам з інших інституцій (бо спочатку потрібно потрапити до президентського указу про обрання безстроково, а потім — указу про переведення), залишається відкритим. Як і питання, чи виправдає себе запровадження інституту відрядження з огляду на кадрові проблеми в усій системі та незацікавленість суддів у тимчасовому переведенні.

З таблицею «Результати розгляду Вищою кваліфікаційною комісією суддів питання щодо тимчасового переведення суддів» можна ознайомитись на нашому сайті.