Закон і Бізнес


Суддя-спікер Господарського суду м.Києва Роман Бойко:

«Ні надмірне навантаження, ні спроби психологічного тиску не стали підставою для заяви хоча б одного судді ГСК про звільнення»


Роман Бойко: «Ні надмірне навантаження, ні спроби психологічного тиску не стали підставою для заяви хоча б одного судді ГСК про звільнення»

№15 (1313) 15.04—21.04.2017
МАРИНА ЗАКАБЛУК
14388

Позачерговий XIV з’їзд суддів, на який служителі Феміди покладали великі надії, не зміг зрушити з місця багатьох проблем. Не вдалося не тільки заповнити всі вакансії у Вищій раді правосуддя. Залишилося також без відповіді запитання, чи зміниться на краще ситуація з кадрами. Своїми враженнями від з’їзду із «ЗіБ» поділився суддя-спікер Господарського суду м.Києва Роман БОЙКО. Також він розповів про те, як кадрова криза впливає на Феміду. Зокрема, пояснив, як наявність в установі, в якій він працює, великої кількості суддів без повноважень впливає на її роботу.


 «Однією з причин незаповнення всіх вакансій у ВРП стала неузгодженість у питанні з квотуванням»

— Романе Володимировичу, розпочнімо нашу розмову з XIV з’їзду суддів. Які ваші враження від нього як очільника лічильної комісії та делегата?

— Маю зізнатися, що найбільше мене вражає атавізм системи волевиявлення та підрахунку голосів. Як відомо, відкрите голосування на з’їзді суддів відбувалося шляхом піднімання учасниками мандатів. Відповідно, необхідний був значний час для їх підрахунку. Це нагадує голосування на з’їздах партії в радянські часи (посміхається).

Тобто 14 членів лічильної комісії рахують у залі підняті картки та передають числа голові лічильної комісії. У свою чергу голова за допомогою калькулятора ці числа додає. Таким чином, прийняття рішення з’їздом суддів фактично ставиться в залежність від правильності здійснення членами лічильної комісії математичних підрахунків.

У той же час використання сучасних технологій для досягнення мети дозволило б значно скоротити час, витрачений на підрахунок голосів. Було б доцільно, на мою думку, скористатись однією з багатьох систем електронного голосування, на зразок тих, які застосовуються на тренінгах при підвищенні кваліфікації в Національній школі суддів. Найпростішим є використання портативних «клікових» приладів для голосування, що дозволило б отримати зворотний зв’язок від делегатів у вигляді відповіді на поставлене запитання протягом 10—30 с і вивести результати на проектор, навіть із поіменною, юрисдикційною та територіальною інформацією про осіб, які проголосували, які утримались, із зазначенням суду, від імені якого учасник здійснює волевиявлення.

Процес таємного голосування також можна та необхідно оптимізувати, наприклад шляхом комп’ютеризації.

Так, підбиття підсумків волевиявлення мільйонів виборців у деяких країнах Європи займає менше часу, ніж підрахунок голосів 350 делегатів.

Погодьтеся, не є завданням делегатів на з’їзді суддів займатися виключно технічною роботою (майже 10% усіх учасників були задіяні в лічильних комісіях) та відволікатися від виконання своїх безпосередніх завдань як представників відповідного суду.

— Голосування та підрахунок відбулися без ексцесів? Чи все ж таки невеликі проблеми виникали?

— Так, голосування та підрахунок відбулися без ексцесів. А які могли бути проблеми, коли в заході брали участь професійні судді? У мене і не було сумнівів у організованості та дотриманні делегатами як норм етичної поведінки, так і регламенту.

— Як уважаєте, чому серед «господарників» було так небагато претендентів до Вищої ради правосуддя?

— З огляду на співвідношення кількості суддів господарських судів та судів загальної юрисдикції «господарники» не розраховували на можливість обрання до ВРП більше, ніж одного представника. Тобто, незалежно від кількості висунутих осіб від них, лише одна могла ввійти до складу ВРП. Тому представники господарської юрисдикції обговорили та висунули найбільш достойного кандидата.

— На вашу думку, чому за два дні не вдалось обрати всіх шістьох членів ВРП?

— Вважаю, що однією з причин незаповнення всіх вакансій у ВРП стала неузгодженість у питанні з квотуванням — висуненням кандидатів від судів різної юрисдикції. Справа в тому, що спочатку деякі делегати розраховували, що квоти представників від судів розподілятимуться таким чином: від господарських судів буде висунуто одного кандидата, від загальних — 3, від адміністративних — 2.

Однак у ході дискусії з’їзд затвердив такий розподіл квот: по одному представнику від «господарників» та «адміністративників», та 4 — від «загальників». На мою думку, саме така неузгодженість стала причиною незаповнення вакансій.

— Як уважаєте, чи можна було продовжувати голосування та обрати ще одного представника від загальних судів?

— Прийняття рішення про продовження з’їзду є виключно його компетенцією, а не лічильної комісії.

Водночас зважаючи на те, що  частина делегатів ще під час обідньої перерви говорила про квитки на потяги, припускаю, що у випадку продовження роботи ще менше делегатів узяли б участь у голосуванні.

При цьому, як свідчать результати останнього підрахунку голосів, 10—15 учасників узагалі не взяли бюлетенів, тобто не брали участі в голосуванні, а саме їх волевиявлення, можливо, не вистачило для обрання всіх членів ВРП.

«Теоретично ніщо не заважає «господарнику» бути обраним до ВРП поза межами квоти»

— Чи можуть виникнути проблеми через те, що 14—15 березня делегати з’їзду не обрали членів ВРП і ця процедура була перервана? Адже тепер потрібно знов оголошувати конкурс, приймати документи.

— Хотів би звернути увагу на доцільність внесення змін до закону «Про Вищу раду правосуддя» в частині регулювання такої процедури.

Так, Законом визначено вимоги до осіб, що претендують на посаду у ВРП, проте не визначено який орган уповноважений здійснювати «відсіювання» кандидатів у разі їх невідповідності цим вимогам. Зокрема, у разі відсутності висновку ВРП про відповідність особи вимогам Закону чи може остання бути допущена до голосування?

Зі змісту норм вбачається, що будь-яка особа може бути включена до бюлетеня, оскільки  підстави не допуску кандидата до голосування у Законі не наведені.

Аналогічна ситуація з правовим регулюванням повторного голосування - законодавець обмежився лише однією нормою, якою визначив: у разі необрання члена ВРП проводиться повторне голосування щодо двох кандидатів, які набрали більшу кількість голосів порівняно з іншими кандидатами, щодо кожної вакантної посади члена ВРП.

Обговорення делегатами зазначених питань показало різне тлумачення згаданих норм. Наведена ситуація простежується не тільки в питанні обрання цих осіб з’їздом суддів, а й з’їздами адвокатів, представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, всеукраїнською конференцією прокурорів.

При цьому не можна виключати можливості оскарження учасниками наведених органів самоврядування як процедурних рішень, так і результатів голосування, як і не можна допустити відсіювання гідних кандидатів, які нібито не відповідали вимогам, виключно у зв’язку із суб’єктивним розумінням положень законодавства.

— Як бути з тим, що незаповненими залишилися вакансії представників адміністративної та загальної юрисдикції? Чи можуть подати документи «господарники» для участі в конкурсі на посаду члена ВРП? Невже з’їзд прийматиме рішення про те, щоб не вносити прізвища представника господарської юрисдикції до бюлетеня?

— Теоретично ніщо не забороняє «господарнику» бути включеним до бюлетеня та навіть обраним до ВРП поза межами квоти. Адже жодною нормою чинного законодавства не встановлена квота, яка передбачала б кількість представників від суду тієї чи іншої юрисдикції. Розподіл залежно від спеціалізації суду є правом делегатів з’їзду та домовленістю щодо пропорційного заповнення вакансій у Раді.

Будь-які домовленості необхідно виконувати, а тому особисто я як делегат з’їзду суддів заперечуватиму зміну квотування, адже не є правильним змінювати правила гри в процесі.

У той же час, на мою думку, після складання присяги та в процесі діяльності члена ВРП вказівка на спеціалізацію суду, від якої він обраний, буде неважливою та дуже умовною, оскільки всі члени Ради мають однакові завдання й мету — забезпечення незалежності судової влади, формування доброчесного та висококваліфікованого корпусу суддів.

«Обираючи між дотриманням строку розгляду справи та правильним вирішенням спору, схиляюся до останнього»

— З’їзд суддів вирішував важливе питання — заповнення вакансій у ВРП. Але, погодьтеся, не менш важливим є й інше питання — заповнення вільних посад у судах. Чи висловив з’їзд свою думку із цього приводу?

— Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів Сергій Козьяков був присутній на заході та коментував ситуацію щодо оцінювання суддів, призначення «п’ятирічок». Але обговорення цього питання з’їздом обмежилось обідньою перервою, не кажучи вже про прийняття  якогось рішення.

Якщо відверто, в мене склалося враження, що єдиною метою проведення з’їзду було виключно обрання членів ВРП. Хоча в попередньому переліку питань порядку денного містились інші пункти, проте їм не приділено належної уваги. Зокрема, це стосується питання щодо стану здійснення правосуддя.

Тому сподіваємося, що після перерви в роботі з’їзду дане питання та інші не менш важливі будуть обговорені належним чином, ухвалені відповідні рішення.

— На вашу думку, чому проблема з кадрами не вирішується?

— ВРП вчиняє дії щодо вирішення цього питання. Зокрема, тільки в цьому році Рада розглянула більше ніж 100 матеріалів про внесення подання Президентові щодо призначення суддів на посади до місцевих судів, а 3 квітня Гарантом підписано перші укази про призначення суддів за новою процедурою. В той же час усунення проблеми на загальнонаціональному рівні потребує часу.

— У Господарському суді м.Києва теж складна ситуація: в багатьох суддів закінчився 5-річний строк повноважень. Як часто порушуються терміни розгляду справ? Які наслідки таких порушень?

— Попри надмірне навантаження, судді ГСК в переважній більшості випадків дотримуються строків, передбачених приписами Господарського процесуального кодексу. Лише у виняткових випадках (наприклад, у разі складності справи) суддя відходить від передбачених ГПК строків, але в будь-якому разі дотримується розумного строку розгляду справи, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Безумовно, необхідно враховувати кількість осіб, котрі нині здійснюють правосуддя в ГСК, та кількість справ, які надходять на розгляд суду, а тому випадки недотримання 2-місячного строку розгляду справ трапляються. Інколи в результаті цього з’являються скарги осіб, зацікавлених у надшвидкому процесі. Проте, обираючи між дотриманням строку розгляду справи та правильним вирішенням спору, схиляюся до останнього. Зауважу, що мені не відомі випадки, коли судді ГСК безпідставно затягували розгляд справи.

«Вимагати від новоствореного органу негайного подолання кадрової кризи в правосудді недоречно»

— Як служителі Феміди витримують велике моральне, фізичне навантаження? Чи є такі, які не можуть працювати в таких умовах та подають заяви про звільнення?

— Нажаль, маємо констатувати, що ситуація з навантаженням є незадовільною, але не менш складною є також ситуація з утручанням у діяльність судових органів. Ні для кого не є таємницею, що з метою впливу на суддю під приміщеннями судів проводяться мітинги, лунають заклики постановити рішення на користь однієї зі сторін спору. Якщо суддя вирішив спір не на користь цієї сторони, на нього навішуються ярлики «хабарник», «заангажований», «куплений» тощо. Що це, як не спроба психологічного тиску на суддю для прийняття «потрібного» рішення?

Незважаючи на те що вплив на суддів став поширеним явищем, найвищий орган суддівського самоврядування жодним чином не відреагував на це. Більше того, незважаючи на безпосереднє втручання в роботу з’їзду суддів, свідками якого ми всі були в перший день роботи, жоден учасник навіть не поставив це питання на обговорення. Можливо, розуміючи відсутність дієвої реакції найвищих органів влади, судді вже набули імунітету до таких форм впливу на них.

Проте ні надмірне навантаження, ні постійні спроби психологічного тиску не стали підставою для заяви хоча б одного судді ГСК про звільнення. Думаю, це пояснюється тим, що мої колеги є відданими своїй роботі та люблять її.

— Як скоро ситуація з кадрами може стабілізуватися? Скільки часу потрібно на те, аби судова система вийшла хоча б на нормальний режим роботи, той, що був, зокрема, до масового звільнення суддів та закінчення повноважень у великої кількості служителів Феміди?

— Наразі складно прогнозувати, коли саме ситуація може стабілізуватися, тим більше що у ВРП за тривалий період вимушеної перерви в роботі накопичилося дуже багато дисциплінарних матеріалів. Велика їх кількість була передана з ВККС у зв’язку зі зміною законодавства.

Крім того, говорять, що Рада не може вирішити питання про обрання суддів-«п’ятирічок» у зв’язку з відсутністю досьє, які знаходяться в ВККС.

Варто зауважити, що серед повноважень ВРП не тільки призначення та звільнення суддів, а й розгляд скарг на дії суддів та звернень народних депутатів, громадян, установ, організацій, яких тисячі. Тому вимагати від новоствореного органу негайного подолання кадрової кризи в правосудді недоречно.

— Якщо найближчим часом не почнуть уживатися заходи щодо заповнення вакансій, призначення «п’ятирічок», якими можуть бути наслідки для судової системи, громадян та держави?

— Зважаючи на те, що я є одним із таких суддів та протягом майже 2,5 року очікую призначення, моя думка із цього приводу може бути суб’єктивною. Утім, переконаний, що питання призначення колег, які тривалий час не відправляють правосуддя, найближчим часом буде вирішене.