Проект закону «Про державні та інші свята, пам’ятні дати і скорботні дні»
Український інститут національної пам’яті підготував нову редакцію закону «Про державні та інші свята, пам’ятні дати і скорботні дні».
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про державні та інші свята, пам’ятні дати і скорботні дні
___________________________________________________
Цим Законом відповідно до Конституції України визначається перелік державних та інших свят, пам’ятних дат і скорботних днів в Україні, порядок їх встановлення й особливості відзначення.
Стаття 1. Мета Закону
1. Метою цього Закону є визначення переліку державних та інших свят, пам’ятних дат і скорботних днів в Україні, які мають загальнодержавне значення, визначення їх категорій, порядку встановлення та особливостей відзначення.
Стаття 2. Визначення термінів
1. Терміни, використані у цьому Законі, вживаються у такому значенні:
державне свято – свято, встановлене в Україні на честь події або особи, які мали виняткове історичне значення, вплив на здобуття Україною незалежності, розвиток державності та суверенітету, та які засвідчують тяглість державотворчих і демократичних традицій;
день жалоби – день, який одноразово оголошується у зв’язку з трагічною подією в Україні або світі, що спричинила людські жертви, або у зв’язку зі смертю видатної особи;
міжнародний день – день, встановлений міжнародною організацією з метою привернення уваги до проблеми або події, яка має загальносвітове значення;
пам’ятна дата – річниця знаменної історичної події, заснування населеного пункту або першої писемної згадки про нього, ювілей видатної особи;
професійне свято – свято, встановлене з метою вшанування працівників певної професії, галузі або сфери господарської діяльності;
скорботний день – день пам’яті про трагічні події історії України та вшанування їх жертв;
традиційне свято – свято, встановлене в Україні з метою відзначення укорінених в суспільстві традиційних або великих релігійних подій та дат.
Стаття 3. Державні свята
1. Державними святами в Україні є:
1) День Соборності України – 22 січня;
2) День Державного Герба України – 25 лютого;
3) День Державного Гімну України – 10 березня;
4) День пам’яті та примирення – 8 травня;
5) День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги) – 9 травня;
6) День Конституції України – 28 червня;
7) День хрещення України-Руси – 28 липня;
8) День незалежності України – 24 серпня;
9) День Державного Прапора України – 4 вересня;
10) День захисників України – 14 жовтня.
11) День української мови та писемності – 9 листопада;
12) День Гідності та Свободи – 21 листопада.
2. Порядок відзначення державних свят визначається Кабінетом Міністрів України шляхом затвердження відповідних планів заходів.
Стаття 4. Традиційні свята
1. Традиційними святами в Україні є:
1) Новий рік – 1 січня;
2) Різдво Христове за юліанським календарем – 7 січня;
3) Воскресіння Христове (Великдень);
4) День матері – друга неділя травня;
5) День Святої Трійці;
6) День батька – третя неділя червня;
7) Різдво Христове за григоріанським календарем – 25 грудня.
Стаття 5. Міжнародні дні
1. В Україні запроваджуються такі міжнародні дні:
1) Міжнародний день боротьби за права жінок – 8 березня;
2) Всесвітній день Землі – 22 квітня;
3) День праці – 1 травня;
4) Міжнародний день сім’ї – 15 травня;
5) Міжнародний день захисту дітей – 1 червня;
6) Всесвітній день навколишнього середовища – 5 червня;
7) Міжнародний день молоді – 12 серпня;
8) День пам’яті жертв комуністичного та нацистського тоталітарних режимів – 23 серпня;
9) Міжнародний день демократії – 15 вересня;
10) Міжнародний день людей похилого віку – 1 жовтня;
11) Міжнародний день толерантності – 16 листопада;
12) Міжнародний день людей з обмеженими можливостями – 3 грудня.
2. Інші міжнародні дні, встановлені Організацією Об’єднаних Націй, Парламентською Асамблеєю Організації з безпеки і співробітництва в Європі, іншими міжнародними організаціями, які є складовою практики підтримки правозахисних, соціальних, культурно орієнтованих, природоохоронних та інших рухів можуть запроваджуватися в Україні указом Президентом України.
Стаття 6. Скорботні дні та дні жалоби
1. Скорботними днями в Україні є:
1) День Героїв Небесної Сотні – 20 лютого;
2) День чорнобильської трагедії – 26 квітня;
3) День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу – 18 травня;
4) День пам’яті жертв Голокосту – 29 вересня;
5) День пам’яті жертв політичних репресій – перша неділя листопада;
6) День пам’яті жертв Голодомору – геноциду Українського народу та масових штучних голодів (День пам’яті жертв Голодомору) – четверта субота листопада.
2. День жалоби в Україні встановлюється Президентом України шляхом видання указу.
3. У скорботний день, день жалоби у столиці України – місті Києві, інших населених пунктах України, закордонними дипломатичними установами України проводяться жалобні заходи або здійснюється вшанування пам’яті загиблих хвилиною мовчання, здійснюється обов’язкове приспущення Державного Прапора України на будівлях державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закордонних дипломатичних установ України, скасовується проведення розважально-концертних заходів.
4. У скорботний день, день жалоби телерадіоорганізації зобов’язані:
1) поширювати щонайменше один раз на дві години в ефірному часі інформацію про скорботний день, день жалоби;
2) не проводити трансляцію комедійних та еротичних фільмів, гумористичних передач;
3) під час телетрансляції розміщувати на екрані відповідне стилізоване зображення або палаючу свічку;
5. Порядок проведення заходів у скорботні дні визначається Кабінетом Міністрів України шляхом затвердження відповідних планів заходів.
6. Порядок проведення заходів у день жалоби визначається відповідним указом Президента України.
Стаття 7. Професійні свята
1. Професійне свято встановлюється Верховною Радою України за пропозицією Президента України, органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, Національної академії наук України, національної галузевої академії наук, об’єднань профспілок.
Стаття 8. Пам’ятні дати
1. Перелік пам’ятних дат встановлюється щорічно Верховною Радою України шляхом прийняття відповідної постанови.
2. Пам’ятна дата історичної події відзначається з періодичністю 25 років.
3. Ювілей видатної особи вперше відзначається у день 50-річчя від дня народження. Наступне відзначення проводиться не раніше як через 25 років.
4. Річниця заснування населеного пункту або першої писемної згадки про нього уперше відзначається у 100-ту річницю. Наступне відзначення проводиться не раніше як через 50 років.
Стаття 9. Встановлення інших державних, традиційних свят, скорботних днів
1. Інші державні, традиційні свята, скорботні дні, які мають загальнодержавне значення, встановлюються Верховною Радою України шляхом внесення відповідних змін до цього Закону.
Стаття 10. Прикінцеві та перехідні положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) у Кодексі законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до № 50, ст. 375):
у статті 67:
частину третю викласти у такій редакції:
“У випадку, якщо державне свято, яке є неробочим днем, збігається з вихідним днем, вихідний день не переноситься на наступний день після державного свята. У випадку, якщо традиційне свято, яке є неробочим днем і зазначене у пунктах 2, 3 та 5 частини першої статті 4 Закону України “Про державні та інші свята, пам’ятні дати і скорботні дні”, збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний день після традиційного свята або неробочого дня.”;
у частині четвертій слова “для використання святкових та неробочих днів (стаття 73)” замінити словами “для використання державних і традиційних свят, які є неробочими днями (стаття 73)”;
статтю 73 викласти в такій редакції:
“Стаття 73. Неробочі дні
Неробочими днями в Україні є державні, традиційні і міжнародні свята, які зазначені у пунктах 4, 6, 8, 10 частини першої статті 3, пунктах 1, 2, 3 та 5 частини першої статті 4, пункті 3 частини першої статті 5 Закону України “Про державні та інші свята, пам’ятні дати і скорботні дні”.
За поданням релігійних громад, зареєстрованих в Україні, керівництво підприємств, установ, організацій надає особам, які сповідують відповідні релігії, до трьох днів відпочинку протягом року для святкування їх великих свят з відпрацюванням за ці дні.
У неробочі дні допускаються роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови (безперервно діючі підприємства, установи, організації), роботи, викликані необхідністю обслуговування населення. У ці дні допускаються роботи із залученням працівників у випадках та у порядку, передбачених статтею 71 цього Кодексу.
Робота у зазначені дні компенсується відповідно до статті 107 цього Кодексу.”;
статтю 781 викласти в такій редакції:
“Стаття 781. Неврахування неробочих днів при визначенні тривалості щорічних відпусток
Неробочі дні при визначенні тривалості щорічних відпусток не враховуються.”;
у назві та тексті статті 107 слова “святкові і” у всіх відмінках виключити:
у частині другій статті 115 слова “вихідним, святковим або неробочим днем” замінити словами “вихідним або неробочим днем”;
у частині другій статті 182 слова “святкових і” виключити;
у частині першій статті 1821 слова “святкових і” виключити;
у частині п’ятій статті 2411 слова “святковий, вихідний або неробочий день” замінити словами “вихідний або неробочий день”;
2) у Законі України “Про відпустки” (Відомості Верховної Ради України, 1997, № 2, ст. 4):
у частині другій статті 5 слова “Святкові та неробочі дні (стаття 73 Кодексу законів про працю України)” замінити словами “Неробочі дні (стаття 73 Кодексу законів про працю України)”;
у частині першій статті 181 слова “святкових і” виключити;
у частині першій статті 19 слова “святкових і” виключити.
3. Визнати такими, що втратили чинність:
Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 29 березня 1990 року № 8985-ХІ «Про оголошення дня 26 квітня "Днем чорнобильської трагедії"» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1990 р., № 15, ст. 234);
Постанову Верховної Ради України від 20 лютого 1992 року № 2143-ХІІ “Про День незалежності України” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 20, ст. 279);
Постанову Верховної Ради України від 1 квітня 2009 року № 1221-VІ “Про відзначення 90-річчя створення комсомолу України” (Відомості Верховної Ради України, 2009 р., № 36-37, ст. 526);
Постанову Верховної Ради України від 20 травня 2011 року № 3430-VI “Про запровадження в Україні особливої церемонії – проведення 22 червня кожного року Хвилини пам’яті за загиблими у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років” (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 41, ст. 416);
пункт 2 Постанови Верховної Ради України від 5 липня 2011 року №3560-VI “Про 70-річчя трагедії Бабиного Яру” (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 43, ст. 455);
пункт 2 Постанови Верховної Ради України від 12 листопада 2015 року № 792-VIII “Про визнання геноциду кримськотатарського народу” (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 49-50, ст. 469).
4. У разі, якщо протягом одного року після набрання чинності цим Законом, прийняті до набрання чинності цим Законом постанови Верховної Ради України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, що передбачають встановлення в Україні свят або днів з метою відзначення або вшанування відповідних дат або подій, не були переглянуті та приведені у відповідність до цього Закону, встановлені цими актами свята або дні втрачають статус державних, традиційних професійних або інших свят, днів трауру, скорботи (скорботних днів), жалоби, пам’яті або інших днів.
5. Кабінету Міністрів України протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом:
1) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
2) забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
3) вжити інших заходів для реалізації цього Закону.
6. Рекомендувати Президенту України привести укази Президента України у відповідність із цим Законом.
Голова Верховної Ради України