Адвокати назвали 5 перешкод для впровадження медіації
Відсутність законодавчого врегулювання і низька поінформованість про процедуру породжують недовіру до медіації та навіть призводить до опору з боку юристів. Тому для її запровадження, українцям необхідно навчитися домовлятися.
Як повідомили в Національній асоціації адвокатів України, про це ішлося під час круглого столу «Перспективи застосування процедури медіації в судовому процесі і виконавче провадження», передає «Закон і Бізнес».
«Ефективність медіаційної процедури визнана європейським співтовариством, яке рекомендує її впровадження в якості основного методу альтернативного вирішення спорів, як на досудовому етапі, так і під час судового провадження. Це знаходить своє відображення в підписаній Україною Угоді про асоціацію України з Європейським Союзом, де вказано, що забезпечення верховенства права та кращого доступу до правосуддя повинно включати доступ як до судових, так і позасудових методів вирішення спорів», — підкреслив голова комітету НААУ з питань медіації Владислав Ситюк.
Член правління Асоціації адвокатів України Марина Саєнко нагадала, що в листопаді минулого року Верховна Рада в першому читанні прийняла закон «Про медіацію». За її словами, закон підготовлений до другого читання і включений до порядку денного нинішньої сесії парламенту.
Також вона нагадала, що в законопроекті медіація визначена, як структуровані переговори, в яких сторони намагаються самі, на добровільній основі, досягти згоди за допомогою третьої незалежної сторони — медіатора.
Адвокат виділила найпоширеніші побоювання щодо впровадження медіації в процесі.
«Якщо держава намагається медіацію зарегулювати дуже сильно, це, безумовно, перешкоджає її розвитку. Відсутність закону на сьогоднішній день в Україні не означає, що медіації в Україні немає», — підкреслила відсутність законодавчого врегулювання процедури М. Саєнко.
Крім того, адвокат констатувала, що низький рівень знань щодо медіації існує не тільки серед звичайних громадян, але і в бізнес-середовищі, а також серед юристів. Це породжує недовіру до самої процедури.
«Оскільки це щось нове, невідоме, неврегульоване законом. Зрозуміло, що з урахуванням попереднього досвіду, дискредитації альтернативних способів врегулювання суперечок, таких, як третейські суди, наприклад. Тому ясно, що немає повної довіри до цього нового інституту», — наголосила М. Саєнко.
Вона підкреслила, що в результаті низької обізнаності юристи, адвокати сприймають медіацію як конкуруючу послугу, яка може позбавити їх роботи. «Медіація не конкурує - це додатковий інструмент для клієнтів, який жодним чином не позбавляє адвоката його професійної діяльності», — запевнила адвокат.
Також до перешкод щодо впровадження медіації М. Саєнко віднесла низьку договірну здатність, як ментальну особливість наших громадян.
В свою чергу, член виконавчої ради Асоціації адвокатів Грузії Іраклі Кандашвілі розповів про медіацію в Грузії.
За його словами, судова медіація в Грузії існує з 2013 року і регулюється процесуальним законодавством. Медіація застосовується тільки судовому провадженні, позасудова медіація проводиться, але профільний закон про медіацію, набуде чинності в Грузії з 1 січня 2018 року. Зараз вона реалізовується як пілотний проект на базі Тбіліського міського суду.
Адвокат зазначив, що медіація здійснюється за пропозицією судді і згоди сторін протягом 45 днів за допомогою акредитованих медіаторів. За результатами процедури медіації між сторонами укладається медіативна угода, яке передається для затвердження до суду.
Виконання угоди відбувається добровільно, в разі не виконання — судом видається виконавчий лист для примусового виконання. Процедура медіації гарантує конфіденційність інформації, якою сторони обмінюються і потім не зможуть використовувати в разі продовження спору в суді. При цьому обов'язковою умовою вибору медіатора є його попередня або подальша неучасть у вирішенні спору в якості адвоката, свідка або судді. Медіатором може бути будь-який бажаючий, який пройшов навчання в Британській організації Сenter for effective dispute resolution (Центр ефективного вирішення спорів).
«Діючих медіаторів на території Грузії всього 15, з них 9 адвокатів, 2 суддів та люди інших професій, навчання яких було проведено і оплачено міністерством юстиції Грузії», — підсумував І. Кандашвілі.