Тест на логіку для ВККС

Чим кандидати до ВС здивували перевіряльників

Хто готував практичне завдання для кандидатів у Касаційний адміністративний суд Верховного Суду й наскільки воно якісне? Як оцінювали результати та чи здивували вони Вищу кваліфікаційну комісію суддів? Що буде далі? Про все це розповіла член ВККС Тетяна Весельська.

Посильно — перевірено на собі

Вона розказала про конкурс і поділилася враженнями на круглому столі «Зміни у податковому законодавстві. Чого чекати в 2017 році», організованому комітетом з податкового права Асоціації адвокатів України.

Незважаючи на нібито вузьку тему порядок денний заходу включав різнопланові питання: від формування ВС, змін до процесуального законодавства до практичних проблем в оподаткуванні — та був цікавим для багатьох правників. Президент ААУ Олег Рачук привітав податковий комітет асоціації та його голову Антоніну Городецьку з першим таким заходом і побажав «і надалі працювати з таким самим натхненням та ентузіазмом».

Одним із найбільш обговорюваних питань в юридичній спільноті сьогодні є добір до ВС, зокрема ситуація з практичним завданням, яке складали кандидати до адміністративного підрозділу нової найвищої судової установи. Вочевидь, і в учасників круглого столу були відповідні запитання.

Так, представниця колегіального органу розповіла, що з тестуванням кандидати впоралися «більш-менш нормально» й отримали високі бали. Вона пояснила успіх тим, що на цьому етапі треба було «просто сісти за підручники й добре підготуватись». Уже після тестування вона випробувала завдання на собі. Щоправда, без підготовки. «Сказати, що я залишилася дуже задоволеною результатом, не можу. Але свій бал уважаю достойним, враховуючи, що не було часу на підготовку», — поділилася враженнями Т.Весельська.

«Хороша справа»

Із практичним завданням, як показав досвід, ситуація складніша. У комісії був «величезний, глобальний» спектр роботи, в якій брали участь експерти Ради Європи. Т.Весельська розповіла, що в команді з ВККС працювали над практичними завданнями з адміністративної юстиції фахівець у галузі податкового права, адвокат Олександр Мінін і викладач юридичного факультету Львівського національного університету ім. І.Франка Олег Ільницький.

У підсумку автоматизована система для практичного завдання обрала справу, підготовлену О.Мініним. «Ця справа вимагала від кандидата знань не лише податкового законодавства, а й стосувалась аспектів застосування Кодексу адміністративного судочинства», — охарактеризувала завдання член комісії.

Втім, за її словами, результати письмового іспиту виявилися несподіванкою й для самої ВККС. Екзаменатор припустила, що на них могли вплинути як складність завдання, так і стресова ситуація, в якій перебували конкурсанти, та навіть температура повітря в аудиторії. Проте, на її думку, «справа настільки хороша», що треба було тільки уважно вивчити рішення апеляційних і касаційних судів і сформулювати своє.

Чи змінилося трактування

В учасників круглого столу, як і в багатьох представників юридичної спільноти, виникло запитання, чому не пропускали далі конкурсантів, які не набрали прохідного бала за результатами першої частини іспиту, натомість за результатами другої окремо їх не відсіювали (див. №13 «ЗіБ»). Адже ті, хто показав поганий результат на другому етапі, добирали бали за рахунок першого. Натомість відсіяні на першому етапі просто були зняті з перегонів.

Т.Весельська, як і інші члени ВККС, послалася на ст.18 Порядку проведення іспиту та методики встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання. Відповідно до нього «загальним результатом складення іспиту є сума балів, отримана учасником іспиту за результатами складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання». Рішення про відсіювання кандидатів після тестування вона пояснила тим, що «це дискреція комісії», яка не вносила до порядку жодних змін з моменту його затвердження.

Виникло запитання: то, може, просто змінилося трактування відповідної норми? Представниця колегії відзначила, що комісія працює «абсолютно прозоро», спілкується з представниками громадськості, її голова дає коментарі пресі. Очевидно, малося на увазі: хто хотів почути трактування відразу після затвердження порядку — почув.

Труднощі оцінювання

Інше запитання: якою логікою керувалася комісія, встановлюючи «дискримінаційну» норму? Пояснення полягало в тому, що тестування було набагато легшим за практичне завдання.

Також Т.Весельська розповіла, як оцінювалися роботи кандидатів. За її словами, методичні рекомендації щодо оцінювання дуже детально розписані, «на рівні кандидатської роботи». При цьому виходили з того, що перш за все увага зверталася на творчий потенціал. Не стільки важливо, чи прийде конкурсант до «висновку, який бажаний у цій справі». Натомість важливо було побачити його думки, аналіз, як вони викладені в роботі. За словами члена колегії, оцінювання було складним, потребувало дуже багато зусиль. І вона навіть використовувала для кожної справи блокноти, в яких записувала сильні, на її думку, та слабкі сторони. І свої враження.

Що далі

4 квітня розпочався другий етап конкурсу — визначення особистих морально-психологічних якостей кандидатів. Він включає в себе 4 види тестів на визначення особистісних інтелектуальних та інших якостей. При цьому після перших тестів, за словами Т.Весельської, кандидати скаржаться на надміру складні завдання. «Там тести і на логіку, і на математику. І дроби, і трикутники, чого там тільки немає», — розказала вона, зазначивши, що ще таких тестів не проходила.

Не встиг їх поки що випробувати на собі й інший член ВККС — Тарас Лукаш. Однак раніше він розповідав, що вже спробував «на смак» ці тести голова комісії Сергій Козьяков.

Після проходження тестів усіма конкурсантами будуть проведені їхні співбесіди з психологами, які аналізуватимуть результати й виявлятимуть, де кандидат «себе прикрасив, а де, можливо, в чомусь помилився».

Також Т.Весельська розповіла, чому наразі обирається не 50 членів КАС, як передбачено законом, а лише 30. Бо цей добір «є пробним, і можливі певні помилки та недоліки законодавства». Тож, за її словами, комісія наразі має на меті не досягти заповнення всіх штатних одиниць ВС, а забезпечити «абсолютно якісний добір суддівського корпусу».

Щоправда, в досягненні цієї мети після письмового іспиту кандидатів посіялися деякі сумніви. Вони чимдалі посилюються тим, що ВККС не викладає у відкритий доступ письмові роботи, передусім кандидатів до КАС, та методику оцінювання, що могло би розвіяти міфи. Головним чином через те, що цього не хочуть самі автори робіт.

Утім, якщо сьогодні кандидати соромляться своєї правової позиції в модельній справі, то чи не позначиться це на рішеннях ВС, які стануть обов’язковими для всіх?