Закон і Бізнес


Скарбничка цінних порад

Чотири способи, як володарям мантій можна збільшити свою заробітну плату


Делегати позачергового XIV з’їзду суддів одностайно висловилися за те, що до проходження оцінювання розмір посадового окладу судді має залежати від мінімальної зарплати.

№14 (1312) 08.04—14.04.2017
КСЕНІЯ МАГНУШЕВСЬКА
5522

Законодавець передбачив підвищення суддівської винагороди, але водночас установив умову, за якої таке зростання стане можливим, та запровадив певні обмеження. Тому нині більшості володарів мантій заробітна плата нараховується за старими «тарифами». Втім, є кілька способів, за допомогою яких судді можуть поліпшити своє фінансове становище. Всі ці прийоми, як полюбляють висловлюватися представники влади, — в рамках чинного законодавства. Та кожен має як переваги, так і недоліки.


Загальна ситуація: камені спотикання

Ідейні натхненники нової редакції закону «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016, напевно, вирішили провести експеримент. Адже передбачили, що оплачувати однакову працю служителів Феміди варто за різними схемами: суддя, котрий пройшов кваліфікаційне оцінювання, отримує більшу винагороду, ніж той, який ще не взяв участі в цій процедурі. Втім, за оцінками експертів, нині в кожної зі згаданих категорій виникають проблеми з отриманням обіцяного їм рівня нагороди.

Так, відповідно до закону з 1 січня 2017 р. розмір посадового окладу має становити: для представника місцевого суду — 15 прожиткових мінімумів, апеляційного та вищого спеціалізованого — 25, а Верховного — 75. Але за таким алгоритмом зарплата нараховується тим, хто пройшов кваліфікаційне оцінювання.

Станом на сьогодні Вища кваліфікаційна комісія суддів устигла перевірити на здатність вершити правосуддя приблизно 3 сотні володарів мантій. Решта має одержувати посадовий оклад, розрахований за старими «тарифами», передбаченими законом «Про судоустрій і статус суддів» від 7.07.2010: тим, хто розглядає справи в місцевих судах, — 10 мінімальних зарплат, «апеляційникам» — 11, представникам вищих спеціалізованих — 12, а Верховного та Конституційного судів — 13. Однак, на думку Державної судової адміністрації, брати за основу розмір м.з.п. неправильно. «Пунктом 3 розд.II «Прикінцеві та перехідні положення» закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6.12.2016 установлено, що мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі 1600 грн.», — аргументує свою позицію ДСАУ. Тому, наприклад, судді найнижчого рівня, розраховуючи на посадовий оклад у розмірі 32 тис. грн., отримують удвічі менше — 16 тис.

Водночас судова адміністрація вирішила вдосконалити «зарплатну класифікацію». Наприкінці березня очільники місцевих та апеляційних судів, теруправлінь ДСАУ одержали листи від головного розпорядника бюджетних коштів, у яких ідеться про те, що з 1 січня 2017 року суддів слід розподіляти на 3 категорії:

• тих, котрі не пройшли кваліфоцінювання (представники першої інстанції мають посадовий оклад 16 тис. грн., апеляційної —17,6 тис.);

• тих, хто станом на 1.01.2017 пройшов оцінювання та здійснює правосуддя (можуть розраховувати на новий базовий посадовий оклад: 24 тис. грн. у місцевих судах, 40 тис. — в апеляційних, збільшений на відповідний регіональний коефіцієнт);

• тих, котрі станом на 1.01.2017 пройшли оцінювання, але не розглядають справ (такий самий оклад, як і в попередньої групи, але без застосування регіонального коефіцієнта).

Як же служителям Феміди домогтися справедливої оплати праці? Експерти виокремлюють 4 способи, як одержувати більшу платню. До речі, деякі з них уже апробовані володарями мантій.

Метод №1: з надією на ВРП

Один із суддів поскаржився до Вищої ради правосуддя на те, що ДСАУ «посягає на його незалежність та тисячі діючих суддів держави». Бо роз’яснює, що зарплату необхідно виплачувати в розмірі, який є нижчим від установленого законом. Служитель Феміди попросив ВРП внести відповідне подання до судової адміністрації, з тим щоб остання припинила зазіхання.

Хоча й не відразу (довелося повторно направляти листи до Ради, адже після першого звернення не було жодної реакції), але ВРП все ж таки внесла заяву до реєстру повідомлень про втручання в діяльність щодо здійснення правосуддя.

На думку експертів, розгляд цього звернення стане іспитом для ВРП, яка віднедавна почала грати першу скрипку в питаннях фінансового забезпечення судів. Адже згідно з новою редакцією закону «Про судоустрій і статус суддів» ДСАУ підзвітна саме ВРП. Раніше адміністрація повідомляла про підсумки своєї діяльності з’їзду суддів, а в період між зібраннями — Раді суддів.

Якщо ВРП стане на бік служителів Феміди, то ДСАУ доведеться визнати власну неправоту та погодитися з тим, що до проходження кваліфоцінювання посадовий оклад судді має становити 32 тис. грн. Плюс цього методу боротьби полягає в тому, що на кону — збільшення винагороди не тільки для автора звернення, а для всіх володарів мантій.

Водночас фахівці звертають увагу й на ризики використання такого способу. По-перше, він є однократним: якщо ВРП, розглянувши звернення певного володаря мантії, не побачить у діях ДСАУ посягань на суддівську незалежність, іншим не буде сенсу повторно звертатися з такими проханнями. По-друге, шанси на те, що ВРП стане на фінансовий захист служителів Феміди, не вельми високі.

Крім того, навіть якщо Рада не погодиться з позицією ДСАУ, невідомо, чи вистачить бюджетних коштів на виплату підвищених посадових окладів. Адже в одному з листів, адресованому представникам органів судової влади, ДСАУ поінформувала: «На поточний рік фонд оплати праці судам доведено в розмірі, розрахованому відповідно до умов нарахування винагороди суддям, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання. Різниця між фондом оплати праці суддям, які пройшли оцінювання, та фондом оплати праці на зазначених вище умовах судам не доведено, а створено в ДСАУ відповідний централізований фонд. Виділення судам за рахунок цього фонду додаткового обсягу фонду оплати праці на покриття зазначеної вище різниці здійснюється протягом 2017 року по мірі проходження суддями кваліфікаційного оцінювання».

Тобто кошти на покриття дефіциту, який може виникнути через зростання розміру посадового окладу, не передбачені.

Метод №2: судовий захист

Якщо перший спосіб не спрацює, не варто засмучуватися: застосування другого може виявитися ефективнішим. Ідеться про захист прав у суді — звернення з позовом проти ДСАУ чи її територіальних управлінь. До речі, цей прийом уже апробований служителем Феміди з Ленінського районного суду м.Кіровограда.

Суддя звернувся з позовом про визнання протиправною бездіяльності ТУ ДСАУ в Кіровоградській області щодо ненарахування винагороди, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. Також позивач попросив стягнути з теруправління недоплачений за січень заробіток у сумі 16 тис. грн.

Кіровоградський окружний адміністративний суд постановив: застосування відповідачем при виплаті винагороди п.3 розді.ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6.12.2016 (про те, що мінімальна зарплата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів) порушує право позивача на належний рівень матеріального забезпечення як одну зі складових його незалежності. Тому КОАС задовольнив позов у повному обсязі.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень є друга постанова КОАС за позовом цього ж служителя Феміди до теруправління, яке має доплатити йому 16 тис. грн. уже за лютий 2017-го. Напевно, питання потрібно ставити глобальніше, інакше доведеться звертатися до суду щомісяця.

Вочевидь, основним недоліком такого способу поліпшення фінансового становища є те, що відповідач, швидше за все, оскаржить рішення до вищих інстанцій. І якщо на апеляційному рівні позивач ще може отримати підтримку, бо це питання прямо стосується й представників цієї ланки, то, коли справа дістанеться новоствореного Верховного Суду, там можуть вирішити, що «проблеми індіанців шерифа не стосуються». Адже всі судді ВС на той час отримуватимуть новий, істотно збільшений рівень винагороди. Тому немає гарантії, що заявник доб’ється реальної виплати коштів.

Метод №3: КС у поміч

Крім того, володарі мантій, яким не вистачає часу чи в яких немає натхнення писати листи ВРП, подавати позови до суду, можуть просто сидіти й чекати, коли Конституційний Суд нарешті висловить свою думку щодо норми закону, якою закріплено нерівне становище служителів Феміди. Адже законодавець, поділивши їх на касти, фактично вдався до дискримінації, зобов’язавши виконувати однакову роботу за різну платню (залежно від проходження чи непроходження оцінювання, яке жодним чином не впливає на навантаження конкретного судді та вимоги щодо дотриманням ним строків розгляду справ).

Нагадаємо: Пленум Верховного Суду України поставив перед «конституційниками» й таке питання у своєму поданні від 3.10.2016. Дотепер документ перебуває на розгляді колегії суддів КС. Тож, якщо останній погодиться з думкою «верховників», що згадана норма закону є неконституційною, служителі Феміди отримуватимуть однаковий посадовий оклад, а винагорода нараховуватиметься за єдиними правилами.

Втім, головним недоліком пасивного методу є те, що ніхто не знає, скільки часу знадобиться КС, аби розставити всі крапки над «і» у фінансовому питанні (пригадаймо хоча б перевірку на відповідність актові найвищої юридичної сили положень «люстраційного» закону: «конституційники» вже понад 2 роки розглядають відповідне подання).

До речі, ще один шанс на підвищення винагороди суддям подарували народні депутати: 31 березня поточного року до КС надійшло подання 47 парламентарів щодо перевірки на відповідність Основному Закону встановлення мінімального посадового окладу на рівні 1600 грн..

Метод №4: оцінювання з власної ініціативи

Як переконані експерти, суддям варто було б апробувати метод, який лежить на поверхні. Так, відповідно до п.4 ст.83 закону «Про судоустрій і статус суддів» однією з підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява судді про його проведення, у тому числі для участі в конкурсі. Тобто оцінювати здатність служителя Феміди розглядати справи у відповідному суді можна як у рамках конкурсної процедури, так і поза нею, якщо особа виявить бажання довести, що кваліфіковано здійснює правосуддя.

Ймовірно, хтось скаже, що цей метод недієвий. Адже таку ініціативу може не привітати ВККС, пославшись на недотримання процедурних моментів: комісія повинна визначити графік проведення оцінювання, зібрати необхідні дані для досьє. Втім, у законі про такі нюанси не йдеться. Є чітка норма: протягом трьох місяців з дня надходження відповідної письмової заяви ВККС ухвалює рішення про призначення оцінювання. Тож, як не крути, а порушити закон «кваліфікаційники» не можуть: за встановлений час їм потрібно визначитися з датою проведення перевірки служителя Феміди, який до них звернувся.

Тож, якщо ви впевнені у своїх знаннях, фахівці радять скористатися таким методом. Та й чим ризикує суддя, особливо першої інстанції? Максимум — необхідністю пройти додаткове навчання в Національній школі суддів. Та й несправедливо, коли, наприклад, володар мантії, до якого застосоване дисциплінарне стягнення, отримуватиме більшу винагороду, ніж його колега, який сумлінно виконує свої обов’язки.

А така ситуація цілком реальна: відповідно до закону за наслідками розгляду «дисциплінарки» суддю можуть тимчасово відсторонити від розгляду справ з позбавленням права на отримання доплат та направити до НШС для підвищення кваліфікації (що в нинішніх умовах перевантаження можна розглядати як свого роду відпустку). Після цього служителю Феміди доведеться пройти оцінювання для підтвердження здатності повернутися до роботи у відповідній установі. А успішне проходження цієї процедури стає запорукою… підвищення винагороди.

То невже суддям варто накликати на себе біду у вигляді дисциплінарного стягнення, аби поліпшити своє матеріальне становище? Сподіватимемося, що до такого не дійде, бо використання одного із чотирьох запропонованих методів принесе служителям Феміди бажаний результат. Питання лише, хто ж першим замовить за них вирішальне слово?