Закон і Бізнес


Декларувати не хочу відповідати

Оцінка майнових порушень може перетворитися на інститут збирання данини з посадовців


№14 (1312) 08.04—14.04.2017
Єлизавета БІЛЕНСЬКА, студентка Інституту підготовки кадрів для органів юстиції України Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого
3650
3650

Одна з ключових новацій у боротьбі з корупцією — запровадження електронних декларацій. Разом з тим деякі прорахунки законодавця можуть призвести до того, що цей інструмент сам перетвориться на спосіб отримання неправомірної вигоди.


Глобальна проблема

Як потрапити на сторінки New York Times? Не кожному це вдається, але масштаб корупції в Україні досяг таких розмірів, що став предметом квітневого матеріалу цього видання. У статті «Непереможна корупція в Україні» журналіст жорстко розкритикував нашу владу за численні зловживання. Як наслідок, у багатьох публікаціях найбільших світових ЗМІ Україна стала синонімом поняття «корупція».

Не вірите словам? Тоді зважайте на факти. Наша країна у 2016 році зайняла 136-е місце серед 176 країн за сприйняттям корупції (за даними організації Transparency International).

«Ні корупції!» — стало гаслом та вираженням основної сфери діяльності нинішньої влади. Електронні декларації з мільйонами, реформи, притягнення до відповідальності та багато чого іншого стосуються саме боротьби з нею. Ключова ж тема — електронні декларації, запровадження яких потребує прискіпливої уваги.

Відповідно до ст.45 закону «Про запобігання корупції» особи, уповноважені на виконання функції держави або місцевого самоврядування, та особи, визначені в пп.«а» п.2 ч.1 ст.3 цього закону зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію за минулий рік. Цей акт містить нові вимоги порівняно з попереднім законодавством щодо інформації, зазначеної в ній. Декларант повинен навести відомості не лише про свій майновий стан, а й про майновий стан членів сім’ї. Крім вартості та місцезнаходження такого майна, вказується дата його набуття.

Відповідальність на вибір

Якщо вже почали боротися з корупцією, то зупинятися не слід, вирішив наш законодавець і вніс зміни до КпАП, збільшивши розміри штрафів за корупційні правопорушення та встановивши кримінальну відповідальність за декларування завідомо недостовірних відомостей (ст.3661 КК).

Чи було рішення щодо криміналізації цього діяння правильним? Метою подання декларації з недостовірними даними в більшості випадків є приховування інших протиправних діянь, у результаті яких і були набуті ті блага, що так і не знайшли свого відображення в «електронному викритті». За ці діяння в КК вже передбачено відповідальність: ст.364 («Зловживання владою або службовим становищем»), ст.368 («одержання неправомірної вигоди службовою особою»). Покарання — позбавлення волі на строк від 2 до 5 років. То, може, є зайвою додаткова криміналізація, так би мовити, «способу» приховування попередніх злочинів?

Боролися з корупцією та створили новий «корупційний інститут»? Відповідальність за ст.1726 КпАП за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації настає в тому разі, якщо стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, надані відомості, які відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Якщо ж приховане майно коштує більше граничних розмірів, установлених цією статтею, застосуванню підлягає норма, викладена в ст.3661 КК. Тобто вибір виду відповідальності створює додаткові можливості для корупції при оцінці майна, яке відіграє вирішальну роль у цьому питанні. Залишається сподіватися, що ця система не стане інститутом збирання данини з корупціонерів.

Родинні зв’язки

Виявом хитрості суб’єктів декларування стало закріплення більшої частини, а в деяких випадках і всього майна за членами родини. У цьому разі при заповненні декларації особа може керуватися виключно тими даними, одержаними від членів сім’ї, без змоги перевірити таку інформацію.

Слід підкреслити, що відповідальність установлена саме за завідомо недостовірні дані. У той же час це характеристика суб’єктивної сторони складу злочину. Відповідно до роз’яснень Національного агентства з питань запобігання корупції від 11.08.2016 №3 щодо застосування окремих положень  закону «Про запобігання корупції», якщо недостовірні відомості, зазначені в декларації, були надані суб’єктові декларування членом його сім’ї, то відповідальність може настати лише в тому разі, коли суб’єкт декларування усвідомлював недостовірність таких відомостей, але, попри це, свідомо зазначив їх у заяві про доходи та майно. Тобто факт навмисності довести майже неможливо. То чи не стане ця норма мертвою?

За таких умов доречно скасувати кримінальну відповідальність за завідомо недостовірні дані в декларації та змінити ст.1726 КпАП, виключивши верхню грошову межу як підставу застосування норми.