Закон і Бізнес


«І досвід, син помилок важких...»

Професійні та психологічні прорахунки адвокатів-початківців: як їх уникнути?


№13 (1311) 01.04—07.04.2017
За матеріалами статті Іслама РАМАЗАНОВА, головного редактора журналу «Кримінальний процес»
110515

Адвокат, котрий тільки приступив до виконання професійних обов’язків, не може не помилятися. Втім, словами Олександра Пушкіна «Досвід, син помилок важких» можна охарактеризувати початок кар’єри будь-якого фахівця. Головне — вчитися на своїх помилках і не повторювати їх. Які ж типові професійні та психологічні прорахунки молодих захисників?


Бере на себе дуже багато

Новачкам властиво хапатися за кілька справ одночасно. З різних причин. Це може бути бажання більше заробити або побоювання залишитися без практики. В результаті вони набирають таку кількість справ, впоратися з якою їм не під силу. Дуже багато часу йде на вивчення матеріалів, підготовку документів, логістику (між судом, СІЗО тощо).

Відповідно, немає часу — немає виправдувального вироку. Адвокат ризикує почати свій професійний шлях з негативної практики, яку потім болісно долатиме, зокрема психологічно.

Починайте практику з участі в нескладних справах (якщо таке поняття, як «простота», існує в кримінальному процесі).

Неправильно оцінює обсяг роботи

Помилка пов’язана з попереднім пунктом. Оцінити обсяг майбутньої роботи важко не тільки адвокатові. Це, мабуть, найтиповіший прорахунок будь-якого фахівця в будь-якій сфері. Для захисника така помилка призводить до додаткових трудовитрат, можливих конфліктів з довірителем з приводу оплати послуг та інших проблем.

Постарайтеся заздалегідь обговорити з клієнтом умови й розмір компенсації при незапланованому збільшенні обсягу роботи.

Вважає, що суд справедливий за умовчанням

Типовою помилкою новачка досвідчені адвокати називають зайву надію на адекватну оцінку судом його праці та витрачених емоцій. Розчарувати початківця може зайва «прихильність» суду до обвинувачення. А якщо пригадати статистику, яка свідчить про явну перевагу обвинувальних вироків над виправдувальними, то захисникові треба бути готовим до таких ситуацій і уміти адекватно на них реагувати.

Пам’ятайте, що для судді справа —одна з багатьох. Через велике навантаження судді можуть втомитися фізично, а значить, не вникнути в справу так детально, як цього чекає захисник.

У всьому погоджується зі слідством

Адвокат-початківець може піддатися на вмовляння слідчого швидше вирішити «дріб’язкову» справу, заплющити очі на «невеликі» процесуальні порушення, переконати підзахисного визнати вину, погодитися на особливий порядок розгляду справи судом тощо. За зговірливість адвокатові можуть пообіцяти «співпрацю». Йому даватимуть справи, які перебувають у провадженні «знайомого» слідчого. Підсумок — репутація кишенькового адвоката, якому не довірятимуть ні підзахисні, ні колеги.

Досвідчені адвокати радять не варитися у власному соку, а звертатися до колег. Всі колись починали з нуля.

Або, навпаки, оскаржує кожне порушення

Виявляючи процесуальні помилки, новачок одразу їх оскаржує. Через що кількість томів справи збільшується, а процес затягується на місяці й навіть роки.

Досвідчені захисники радять не подавати скарг на дії слідчого, якщо їх результатом буде тільки усунення помилок в обвинувальному висновку. Збирайте їх і чекайте суду. Та й на суді не викладайте всі ці порушення, а оберіть найбільш відповідний момент.

Грамотний виклад суті порушень допоможе, наприклад, визнати доказ недопустимим. А якщо цей доказ був ключовим, то суд може припинити розгляд справи або повернути її обвинуваченню чи слідству.

Дуже довіряє підзахисному

Професійний адвокат поринає в справу з головою. І голова в цьому випадку не тільки символ знань та інтелекту. Вона може заболіти буквально. Кожна справа — це люди і їхні переживання, нещастя та біль. Захисник починає співпереживати, через що виникає ризик надмірної довіри до підзахисного.

Тільки досвід дозволяє зрозуміти, що слова будь-якого, навіть найчеснішого на вигляд і беззахисного довірителя, вимагають аналізу та ретельної перевірки.

Особистого ставлення до справи допускати категорично не можна. Інакше адвокат йтиме на повідку в підзахисного.

Витрачає багато емоцій

Надмірно емоційна реакція на порушення процесуального закону з боку слідства й обвинувачення, хвилювання за власну позицію в справі та суперництво з обвинувачем — все це тільки заважає адвокатові адекватно оцінити обставини справи й виробити послідовну тактику захисту. Що вже говорити про взаємини з обвинувальною стороною.

Вразливий адвокат — це неприпустимо.

Надто впевнений у собі

Нарешті, типова помилка захисників, які прийшли з правоохоронних органів. Більшість з них упевнені, що знають про кримінальний процес усе. Але в адвокатській практиці стикаються з іншою реальністю.

Ключовий пункт: «підзахисний» і «підозрюваний» (обвинувачений) — це не просто різні поняття, а різний підхід до участі в справі. Збір доказів адвокатом важчий, ніж при роботі слідчим. А вчорашні колеги не надто прагнуть допомогти.

Деякі адвокати відзначають: їхня наївна віра в те, що досягнення на ниві юриспруденції грунтуються на професійних якостях, розбилася об сувору правду, адже принципову роль відіграла належність до «органів».

***

Досвідчені адвокати радять аналізувати свої помилки. Іноді не зайвим буде завести щоденник для «роботи над помилками», в якому описувати процес і тактичні недоліки. Комусь ця порада здасться дещо шкільною, проте вона працює. Адже в школі це допомагало.