Закон і Бізнес


Картковий будиночок розвалюється

Як і чому фейкові процеси закінчаться поразкою українських чиновників у міжнародних інстанціях


Справа Єфремова напевно стане прецедентом

№12 (1310) 25.03—31.03.2017
ІГОР КИСЛИЦИН
6676

Підозри Олександрові Єфремову за економічними статтями були висунуті незаконно, вирішив Апеляційний суд м.Києва. У ході судового розгляду з’ясувалося: прокурори відправили політика до СІЗО на підставі ксерокопій неіснуючих документів, та ще й вдалися до службового підроблення під час висунення обвинувачень. Отже, обвинувачення проти колишнього «регіонала» валяться на очах, як картковий будиночок.


«Призначений винним»

Рішення АСК стосувалося незаконності чергового продовження запобіжного заходу О.Єфремова в так званій економічній справі. Один зі злочинів, який йому ставлять за вину, кваліфікується за ч.5 ст.191 Кримінального кодексу як «розтрата майна з використанням службового становища в особливо великих розмірах». Мова йде про нібито завдані збитки ДП «Луганськвугілля» при постачанні обладнання за завищеними цінами.

Адвокат О.Єфремова Олександр Мельников нагадав, що навіть ведення цієї справи Генеральною прокуратурою є неправомірним. Він розповів, що з літа 2014 року в прокуратурі буквально валялася справа, порушена за ст.364 КК («Зловживання владою або службовим становищем»), за фактом нібито збитків, заподіяних ДП «Луганськвугілля». За словами захисника, оскільки О.Єфремов на той момент був уже «призначеним винним», як один із небагатьох «попередників», котрі не втекли за кордон, то в цій справі його спробували зробити підозрюваним. Підставою стали листи «народних месників» і ксерокопії актів Міністерства економіки, в яких зазначалося, що готельні тендери рекомендується відмінити.

Коли було створено Національне антикорупційне бюро, всі справи, які стосуються діяльності високопоставлених чиновників, мали перейти в його підслідність. У Генпрокуратури було 2 роки, щоб завершити їх розслідування. «Справу О.Єфремова» розслідували 2 роки і 14 днів.

«Згідно із законом справу потрібно було передавати в НАБ. Але в ГПУ не хотіли випускати її з рук з метою одержання сумнівних політичних дивідендів. І тому пішли на хитрування. Слідчий Максим Захаров виніс не передбачену законодавством постанову про зміну кваліфікації справи — з ст.364 на ст.191 КК. Замість того щоб закрити справу щодо зловживання службовим становищем, відкрити її за новою статтею та передати в НАБ, ГПУ залишила справу собі, але вже під новою вивіскою», — відзначає О.Мельников. «Саме ця стаття стала підставою для незаконного затримання О.Єфремова, вручення йому повідомлення про підозру й обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та всього того нерозумного піару Генерального прокурора, влаштованого після затримання нашого підзахисного», — додав адвокат Андрій Смирнов.

Хоч як би там було, але ні до першого, ні до другого злочину О.Єфремов не має стосунку, стверджує захисник. Адже він не мав прямого доступу до грошей ДП «Луганськвугілля» або операційної діяльності постачальників.

АСК почув аргументи

Формальне клопотання стосувалося чергового подовження О.Єфремову строку тримання під вартою. Попри те що конкретно за цим рішенням терміни тримання в СІЗО вже закінчилися (були знову подовжені), адвокати все-таки наполягали на розгляді справи. За словами О.Мельникова, суд 8 разів переносив слухання, зокрема неодноразово з вини прокуратури, явно затягуючи з рішенням.

Коли з 9-ї спроби АСК зміг усе-таки провести засідання й у прокурорів зажадали пред’явити докази вини О.Єфремова, крім «підкидних листів» і ксерокопій «документів» Міністерства економічного розвитку і торгівлі, вони змогли принести тільки ще одну ксерокопію зі штампом «відповідає оригіналу». Проте не сам оригінал. Природно, судді були обурені правовим нігілізмом прокурора Павла Кожуховського.

«Хай маленька, але неймовірно значуща для сторони захисту юридична перемога, що показала як нікчемність прокурорів, так і невідворотність кримінального переслідування мундирів, що зарвалися», — додав А.Смирнов, коментуючи рішення АСК.

До речі, прокурор не вважав за потрібне повідомити суд, що для О.Єфремова це вже другий запобіжний захід. Адже у «справі про закони 16 січня» за нього внесено заставу в розмірі 3,654 млн грн., проте при цьому він продовжує перебувати під вартою.

Ще одним грубим порушенням є затримання без підозри. Фактично вже в протоколі затримання О.Єфремов був вказаний як підозрюваний, хоча відповідного документа до цього йому не вручили. На думку О.Мельникова, це — службова фальсифікація слідчого М.Захарова.

До речі, через місяць після затримання О.Єфремова, в серпні 2016 року, М.Захарова підвищили до начальника управління процесуального керівництва в кримінальних провадженнях слідчих управління спецрозслідувань департаменту спеціальних розслідувань ГПУ.

ЄСПЛ стає ближчим

За словами адвокатів, саме через маніпуляцію прокуратури вони виступають за прозорість і публічність судового процесу. «Нам важливо, щоб якомога більше людей знали правду: у справі немає свідків, а ті, які є, відмовляються від раніше даних під тиском показань, усі докази розвалюються на очах. Якщо суд додержуватиметься вимог закону, О.Єфремов повинен бути виправданий!» — відзначив О.Мельников.

Утім, сьогодні О.Єфремов перебуває в Старобільську, де слухається «справа про сепаратизм»: політику ставлять за вину пособництво в захопленні Луганської обласної адміністрації навесні 2014 року. Адвокати впевнені: і в цій справі докази розсиплються так само, як і в «економічній».

Проте слабка позиція прокуратури в усіх справах проти екс-голови фракції Партії регіонів у парламенті якраз і може бути причиною того, що його відправили в глушину, за 700 км від Києва. Адже там провал сторони обвинувачення буде не так помітний для ЗМІ та громадськості.

Всі ці дії, включаючи незаконне затримання та тримання в СІЗО, які встановлені рішенням АСК, що тепер вступило в законну силу, наповнюють новими фактами заяву про порушення права на справедливий суд, подану до Європейського суду з прав людини. «Ми бачимо, що все це — бездоказове політичне переслідування. Крім того, мова йде про порушення ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Дії державного обвинувачення для нас є свавіллям. І ми будемо оскаржувати їх у Страсбурзі», — сказав адвокат Максим Сесьє, котрий представляє інтереси О.Єфремова в ЄСПЛ.

На думку колишнього міністра юстиції Олени Лукаш, такий результат «позначиться на тих, хто, зловживаючи своїми правами, фальсифікував «справу О.Єфремова» й розповідав про його майнові злочини». Очевидно, мова може йти про оскарження неправомірних дій слідчих, прокурорів, суддів, які готували й виносили незаконне рішення про затримання О.Єфремова.

Утім, насамперед покарання можуть добиватися для на той час Першого заступника Генпрокурора Олексія Баганця. Саме він підписував документи у «справі Єфремова» ще у 2014 році.

Прикладом ефективного притягнення до відповідальності посадовців правоохоронних органів у Європі може стати справа колишнього заступника глави Адміністрації Президента Андрія Портнова, який вже домігся покарання для О.Баганця (див. №11 «ЗіБ». — Прим. ред.). «Ми відкриваємо сезон європейського правосуддя для чиновників, котрі беруть участь у політичних репресіях. Це буде прецедент, яким ми покажемо, що за допомогою європейських інститутів можна покарати будь-якого українського чиновника за його протиправну діяльність», — прокоментував А.Портнов на своїй сторінці у Фейсбуку недавнє рішення Кримінального суду Бельгії.

Ця справа напевно стане прецедентом. І в адвокатів О.Єфремова буде уторована доріжка в європейських судових інстанціях. Разом з тим рішення останніх можуть охолодити запал української прокуратури. Адже тепер цілком очевидно, що за кожне «фейкове» провадження настане покарання, якщо не в нашій країні, то з боку міжнародних інстанцій.