Закон і Бізнес


«Адміністративні» зізнання

Про що шкодують у ВАС та чому заздрять майбутнім повноваженням КАС


Олександр Нечитайло та Михайло Смокович шкодують, що ВАС так і не став «вільним» від думки «верховників».

№11 (1309) 18.03—24.03.2017
МАРИНА ЗАКАБЛУК
6170

Якби Вищий адміністративний суд свого часу отримав «незалежність» від Верховного Суду України, вдалося б значно швидше досягти єдності практики. Мрія представників адмін’юстиції про стабільність правових позицій може здійснитися в стінах нової інституції — Касаційного адміністративного суду. Однак нині це лише здогади. А поки бажане не стало дійсним, «адміністративники» поділилися сокровенними думками.


Кадровий провісник

Уже стало традицією, що на початку кожного року вищі спеціалізовані суди оцінюють, як працювали установи тієї чи іншої юрисдикції попередні 12 місяців. Якщо засідання пленумів двох інституцій — Вищого господарського суду та Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, на яких обговорювався стан здійснення правосуддя у 2016-му, відбулися ще в лютому, то ВАС трохи забарився з розглядом цього питання.

«Адміністративники» розповіли про минулорічні досягнення та поразки юрисдикції напередодні позачергового XIV з’їзду суддів — 13 березня. Сухі статистичні дані були розбавлені емоційними роздумами про нинішній стан речей та перспективи адмін’юстиції, в тому числі й про втрачені можливості.

«Зміни до Конституції набрали чинності. Нам від цього нікуди подітися. Ми можемо це обговорювати, бути чимось невдоволеними. Але це Конституція. Ми повинні виконувати її приписи… Шкода, що багато суддів звільнилися. Але, попри це, і ВАС, і апеляційні та окружні суди здійснюють повноваження належним чином», — розповів заступник голови ВАС Михайло Смокович.

З ним погодився очільник установи Олександр Нечитайло: дійсно, на ефективність роботи адмінсудів у 2016-му значно вплинула конституційна реформа, яка передбачила докорінні зміни в діяльності Феміди. Також він звернув увагу на те, що одним з провісників судової реформи стало загострення кадрової кризи в адмінсудах. Нестача володарів мантій може призвести до значних порушень строків розгляду справ та вже сьогодні спонукає заявників шукати справедливого суду поза межами нашої держави — у Страсбурзі.

Нині ситуація така: вирішення 20% з гаком справ вийшло за встановлені законом часові рамки. «В окружних адмінсудах цей показник сягнув 36%. Основною причиною перевищення строку розгляду справ є закінчення в значної кількості суддів 5-річного строку повноважень. В окремих судах ситуація особливо критична. Так, найбільша кількість справ, розглянутих з порушенням строків(83%), спостерігається в Окружному адміністративному суді м.Києва», — зазначив О.Нечитайло.

Кількість вплинула на якість

Проілюструвати, наскільки якісно та ефективно працює система, можуть показники щодо скасованих та змінених рішень. Так, у минулому році ВАС переглянув рішення у 16 тис. справ, 59% яких були залишені без змін. Решту вердиктів «адміністративники» відкоригували або ж узагалі скасували. «Однією з причин такої кількості скасованих рішень є формування практики ВСУ з розгляду окремих категорій справ, у тому числі відступлення від правових позицій, раніше викладених у його висновках», — пояснив голова ВАС.

У свою чергу «верховники» розглянули 621 справу і скасували 252 вердикти, прийняті вищим спецсудом. «Секретарям судових палат ВАС — постійно обговорювати із суддями причини скасування ВСУ рішень ВАС і вживати необхідних заходів для їх усунення, — зачитав М.Смокович завдання з проекту постанови пленуму і додав: — Це ми й робимо».

Втім, на його думку, іноді причини скасування є суб’єктивними. «Коли до складу Судової палати в адміністративних справах ВСУ входило 9 осіб, у них була одна правова позиція щодо розгляду певної категорії спорів», — наголосив заступник керманича ВАС.

Після того як частина служителів Феміди — прибічників усталеної точки зору звільнилася, а залишилася більшість її противників, з-під пера «верховників» почали виходити протилежні рішення. При цьому найвищий орган навіть не обґрунтовує, чому змінив власну правову позицію.

«Вдячний, що ви працюєте в умовах колапсу, незрозумілості того, в якому напрямку ми йдемо, що буде далі. Тобто, не бачачи світла в кінці тунелю, все ж таки свої функціональні обов’язки ми виконуємо, здійснюємо судочинство, надаємо методичну допомогу судам нижчих інстанцій», — звернувся М.Смокович до колег.

Хитка позиція

Складно «адміністративникам» працювати й через те, що громадськість звинувачує їх у прийнятті так званих сумнівних рішень. «Нам ставиться за провину те, що в справах (в яких відповідачем була Вища рада юстиції) про звільнення суддів, котрі розглядали справи щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо порушення правил дорожнього руху учасниками «майдану», ми приймали рішення на користь цих суддів», — розповів заступник голови ВАС.

За його словами, «адміністративникам» доводиться розплачуватися за власну правову позицію: окремих законників не можна притягнути до відповідальності у зв’язку із закінченням строку. Навіть серед «верховників», наголосив М.Смокович, не було одностайності в цьому питанні. Він знову попросив присутніх згадати ті часи, коли в Судовій палаті в адмінсправах ВСУ працювали 9 служителів Феміди: четверо з них вважали, що строк притягнення до відповідальності має застосовуватися, решта із цим не погоджувалася. «Як бачимо, позиція ВСУ була нечітка, хитка. А тепер все лягає на плечі суддів ВАС. Їм ставлять за провину те, що вони захищають суддів «майдану». Ще невідомо, що із цього приводу скаже Європейський суд з прав людини», — попередив заступник голови вищого спецсуду.

Практика покаже

За результатами розгляду питання про стан здійснення правосуддя адмінустановами у 2016 році була прийнята постанова пленуму. В одному з пунктів її резолютивної частини ставиться завдання: активізувати роботу щодо формування правових позицій ВАС.

«Із цього приводу скажу: як запрацює КАС, то, звісно, процесуальні повноваження цього суду будь значно більші, ніж ВАС, у тому числі щодо формування єдності практики. Адже до Великої палати ВС лише в окремих випадках надходитимуть справи. Тому єдина практика буде формуватися у КАС. Шкода, що раніше законодавець не дав нам цього. Адже суддівський корпус ВАС, можливо, не із самого початку роботи, але років через 5—6 здатний був формувати практику без допомоги найвищого судового органу», — пожалкував М.Смокович.

Утім, експерти не радять радіти: повноваження КАС поки що записані в «чорновому» документі — проекті нового Кодексу адміністративного судочинства. Коли володарі мантій триматимуть у руках остаточну версію акта, тоді можна буде говорити, чи варто заздрити процесуальним повноваженням нової інституції — КАС. Адже не завжди гарно викладені на папері думки ефективні, коли їх застосовують на практиці.