«Прикріпна недуга»

РСУ врятувала законників із зони проведення АТО від фінансової блокади, але крапку в їхній історії ставитиме не вона

Законодавець укотре прорахувався, визначивши, що шести місяців вистачить, аби поставити крапку в історії з тимчасовим прикріпленням володарів мантій із судів АРК та Донецької, Луганської областей, які припинили роботу. Однак за півроку доля цих служителів Феміди не вирішилась і навіть виникла загроза припинення виплати їм винагороди. На допомогу законникам-переселенцям прийшла Рада суддів. Однак її рішення недостатньо, щоб раз і назавжди розв’язати проблеми згаданих суддів та вилікувати Феміду від «прикріпної недуги».

Коли півроку замало

Парламентарі неодноразово намагалися врегулювати питання щодо працевлаштування та матеріального забезпечення володарів мантій із зони проведення антитерористичної операції та їхніх колег із кримських інституцій. У 2015 році народні обранці в «Прикінцевих та перехідних положеннях» закону «Про забезпечення права на справедливий суд» записали: прикріплювати служителів Феміди строком на 6 місяців має ВККС. Однак народні депутати прорахувалися: такого строку не вистачило, аби знайти роботу всім переселенцям.

Вичерпання піврічного строку призвело не просто до «від’єднання» володарів мантій від певного суду, а до втрати можливості отримувати заробітну плату.

Як писав «ЗіБ», тоді на допомогу законникам прийшла РСУ, яка своїм рішенням фактично подовжила термін прикріплення та подбала, аби судді й надалі отримували зарплату.

У новій редакція закону «Про судоустрій і статус суддів» народні обранці теж згадали про служителів Феміди — переселенців. Так, відповідно до абз.3 п.34 розд.XII «Прикінцеві та перехідні положення» акта законник, який був прикріплений до іншої установи Вищою кваліфікаційною комісією суддів, має бути «приєднаним» до неї доти, доки ВККС не прийме рішення про його відрядження.

Втім, у документі є застереження: «Строк такого прикріплення не може перевищувати 6 місяців з дня набрання чинності цим законом». Отже, термін «приєднання» закінчиться 30 березня цього року. «Це можна розцінити так, що із закінченням строку прикріплення завершується і строк виплати суддівської винагороди», — прокоментував «ЗіБ» ситуацію Андрій Іванов з Перевальського районного суду Луганської області.

Виходить, знову парламентарів підвело «зачароване число» — 6 місяців, а в суддів-переселенців виникла необхідність укотре звертатися по захист своїх прав до РСУ.

Проблеми можуть повторитися

«Самоврядники» розглянули звернення володарів мантій. «Незважаючи на закінчення строку прикріплення судді до відповідного суду, він не втрачає права на отримання посадового окладу з дня закінчення строку такого прикріплення. Наведене прямо випливає з абз.2 п.34 розд.XII «Прикінцеві та перехідні положення» закону, який передбачає, що суддя, котрий був прикріплений до іншого суду за рішенням ВККС, має право на отримання посадового окладу за період з моменту закінчення строку такого прикріплення до дня прийняття ВККС рішення про його відрядження», — запевнив заступник голови РСУ Богдан Моніч.

Утім, за його словами, згадана норма закону, з одного боку, гарантує, що «приєднані» до інших установ служителі Феміди отримуватимуть виплати, а з другого — обмежує їхні права. «Граничним строком отримання суддівської винагороди визначається день прийняття рішення ВККС про відрядження. Проте між цією подією та до моменту зарахування судді до штату нового суду може пройти певний час», — застеріг Б.Моніч.

Та це не єдина проблема, з якою можуть стикнутися володарі мантій з АРК та східних регіонів. Як зазначають експерти, річ у тім, що відрядження не є панацеєю від «прикріпної хвороби». По-перше, суддя відкомандировується до іншої установи максимум на один рік. І якщо за цей час йому не пощастить отримати постійне місце роботи, знову доведеться ставити питання про те, хто і як платитиме винагороду. По-друге, є володарі мантій — переселенці, в яких закінчився 5-річний строк повноважень. Якщо їх тимчасово переведуть до інших судів, то вони зможуть розглядати справи тільки після того, як з’явиться указ Президента про призначення. Як довго доведеться чекати цього документа, ніхто не знає.

Тож РСУ зробила свою справу. Тепер черга ВККС, Вищої ради правосуддя та глави держави доводити, що їм небайдужа доля володарів мантій — переселенців. Найближчим часом дізнаємося, чи вдасться Феміді назавжди позбутися «прикріпної недуги».

 

КОМЕНТАР «ЗіБ»

Андрій ІВАНОВ,
суддя Перевальського районного суду Луганської області:

— Вважаю, що ВККС не має наміру зволікати з прийняттям рішення щодо внесення подання про відрядження суддів, про що свідчать швидкість прийняття відповідного порядку, офіційні запевнення членів комісії та включення до порядку денного цього питання. Але, як би швидко не працювали ВРП, ВККС та ДСАУ, можливо, що до 30 березня всі судді із зони проведення АТО ще не будуть відряджені до інших судів. Для того щоб ДСАУ мала можливість продовжити виплату винагороди суддям, які змушені були покинути своє постійне місце проживання, Рада суддів роз’яснила положення абз.2 п.34 розд.ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» закону «Про судоустрій і статус суддів». Це було зроблено для того, щоб ні в кого не виникло сумнівів у законності виплати винагороди суддям із зони проведення АТО. До речі, нині на відрядження чекають 29 суддів із Луганської та Донецької областей, які не обрані безстроково.