Закон і Бізнес


Борітеся — і виборете!

Служителі Феміди з’ясовували, як найшвидше подолати тернистий шлях до власної незалежності


Алла Лесько (ліворуч) нагадала суддям про обов’язок звертатися до ВРП, якщо мало місце втручання в їхню професійну діяльність.

№10 (1308) 11.03—17.03.2017
Ольга ПРОКОПЕНКО
3005

Учасники закарпатського регіонального судового форуму «Стандарти Ради Європи: нові повноваження органів судової влади України», який проходив в Ужгороді, намагалися знайти «чарівну пігулку», яка допомогла б швидко відновити довіру до судової системи. Однак виявилося, що не все так просто.


Зобов’язані повідомляти

Член Вищої ради правосуддя Алла Лесько під час свого виступу запитала: «Що таке незалежність суддів і для чого вона потрібна?». Вона зауважила, що члени Ради намагаються донести і до суспільства, і до політиків, що незалежність суддів — це перш за все право громадянина мати в державі незалежного суддю. Щоб кожна особа, яка іде до суду, була впевнена, що суддя є безстороннім, неупередженим і зможе ухвалити таке рішення, яке відповідатиме вимогам закону.

Щодо нових повноважень ВРП А.Лесько зазначила: тепер орган опікуватиметься питаннями фінансового забезпечення судів і змін у законодавстві стосовно статусу суддів. «Так, у майбутньому жоден акт, який буде стосуватися цих питань, не буде ухвалено без погодження з ВРП», — запевнила вона.

Гострим залишається й питання тиску на суддів. Так, служителі Феміди часто не знають, як реагувати на протиправні дії. А.Лесько порадила колегам звернути увагу на ст.74 закону «Про Вищу раду правосуддя», яка встановлює конкретний алгоритм. ВРП веде електронний реєстр, де фіксуються повідомлення суддів про втручання в їхню діяльність, та відразу ж перевіряє такі звернення.

Як це буде на практиці? Суддя, котрий вважає, що для його роботи є певні перешкоди (втручання, створення ситуації, яку він розцінює як таку, що заважає розгляду конкретної справи, усунення його від справи), звертається до ВРП з відповідним повідомленням.

А.Лесько зауважила, що таке звернення сьогодні є обов’язком судді, тому він має це зробити протягом 5 днів з моменту, як йому стало відомо про таке втручання. Більше того, за невиконання такого обов’язку передбачена дисциплінарна відповідальність. Сьогодні вже зареєстровано понад 60 таких заяв, і невдовзі цю інформацію буде оприлюднено на сайті Ради.

Також до повноважень ВРП належать і публічні звернення. Це стосується випадків  приниження авторитету судової системи з боку політика чи представника органу держвлади.

Втручання — як вони є

Член ВРП також виділила окремі звернення про втручання у діяльність суддів, які надійшли до них.

Так, на першому місці опинилися замовні акції та протести під приміщеннями чи залами судових засідань, учасники яких блокують розгляд конкретної справи або навіть роботи суду. Зокрема, нагадала про випадок, коли громадські активісти змусили написати суддю заяву про відставку. А.Лесько роз’яснила, що такі заяви не матимуть для Ради жодного правового значення.

Непоодинокими є звернення, в яких вказується, що стосовно судді був скоєний злочин у зв’язку з його професійною діяльністю. Однак розслідування не проводиться належним чином.

Є й повідомлення, коли скарги пишуться на суддів судів першої інстанції про винесення ними начебто неправосудних рішень. Причому ще до їх перегляду в апеляційному суді, а то й під час слухання справи. «Практика така: щойно ВРП починає перевірку за таким фактом, провадження відразу ж закривається», — повідомила А.Лесько.

Трапляються випадки виклику суддів до прокуратури як свідків у справах, які вони розглядали.

Скаржаться судді й на численні публікації у засобах масової інформації, які вони розцінюють як втручання в професійну діяльність. Щоправда, як зауважила А.Лесько, тут необхідно розбиратися, чи це був тиск, чи ставилося за мету дискредитувати суддю. Посилаючись на власний досвід, вона зазначила, що інколи присутність ЗМІ під час розгляду резонансної справи навіть допомагала, оскільки будь-які незаконні дії легше вчиняти без сторонніх свідків. Так, деякі столичні судді навіть запрошують ЗМІ, побоюючись провокацій з боку сторін у справі.

Є випадки надходження напередодні розгляду певної справи СМС-повідомлень з погрозами або із запитаннями провокативного характеру. При наявності однієї з таких дій суддя повинен звернутися до ВРП та Генерального прокурора. А.Лесько підкреслила: не «або», а «та» до ГПУ. Адже у переважній більшості випадків це кримінально караний злочин.

Насамкінець представниця Ради наголосила, що незалежність кожен служитель Феміди повинен забезпечувати самостійно і механізмів для цього вистачає. А якщо хтось не готовий це робити, то потрібно йти із професії.

Відстоюйте власні права!

Суддя Вищого адміністративного суду Тетяна Стрелець також закликала колег активніше боротися за власні гарантії. Зокрема, під час з’їзду суддів цікавитися не тільки питаннями виборів до того чи іншого органу.«Велика кількість рядових суддів узагалі не цікавляться питаннями, які виносяться на з’їзд, інтерес виникає тільки щодо питання, яке стосується виборів, — зауважила вона. — Такий стан речей є неприпустимим».

Т.Стрелець сказала, що для неї форум суддівського самоврядування став «ковтком свіжого повітря, адже зараз дуже напружена ситуація і в судах, і в державі в цілому». Вона закликала не стояти осторонь проблем колег, назвавши присутніх у залі майбутнім судової системи держави.

«На позачерговому з’їзді судді вирішать, як протидіяти тиску», — спрогнозував заступник голови Ради суддів Богдан Моніч. Так, основна мета форуму — з’ясувати, як швидко потрібно звертатися до відповідних органів у разі посягань на незалежність судочинства та яким чином покращити результативність цих звернень.

Як сказав Б.Моніч, новими викликами для з’їзду є забезпечення незалежності. «На жаль, зараз поширена практика винесення рішень суддями у вихідні, їх переслідують, щоб одягнути кайданки, та тиснуть з усіх боків», — зазначив він.

Також від члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів Павла Луцюка прозвучало побажання для майбутніх членів ВРП обмежити певним строком призначення суддів-«п’ятирічок». Тобто якщо Президент протягом місяця не відмовляє в призначенні такого кандидата, то він вважається таким, до якого не виникло питань і якого необхідно обрати безстроково.

Президент Асоціації розвитку суддівського самоврядування Володимир Кравчук підтримав цю ідею, зауваживши, що призначення має лише церемоніальну функцію. Доповідаючи про розвиток суддівського самоврядування, він сказав, що професійні організації суддів працюють для захисту своїх прав у роботі з владними структурами. В асоціації вважають, що за незалежність від впливу з боку останніх необхідно ще поборотися.

Згадавши про завдання, до виконання яких може долучитися кожен суддя, президент АРССУ сказав: «Нам ще потрібно вибороти незалежність». Також він закликав активніше брати участь у суддівському самоврядуванні. В.Кравчук зазначив, що судова система складається не тільки із суддів, а й з адвокатури, прокуратури і навіть органів ДВС. Він підкреслив, що комунікація між цими органами дуже потрібна.

На все потрібен час

Старший радник з питань судової системи Консультативної місії Європейського Союзу з реформування сектору цивільної безпеки України Джон Каббон указав на гостру необхідність здобуття незалежності судовою владою в нашій країні. Він порівняв процес обрання суддів до Верховного Суду в Україні та Сполученому Королівстві.

Нині у Великій Британії теж намагаються змінити весь склад судової системи, починаючи з Верховного суду (див. ЗіБ — Прим. ред.). Тож проблема цієї країни полягає в тому, що судді не відображають всієї різноманітності суспільства в цілому.

Щодо обрання українських «верховників» Дж.Каббон сказав, що добір проходить чесно і навіть прозоріше, ніж у деяких країнах Європи. Вивчення суддівських досьє та отримання даних про кандидатів також відбуваються на найвищому рівні. Адже в деяких країнах достатньою вважається інформація щодо притягнення кандидата до кримінальної відповідальності.

Водночас він зауважив, що оновлення складу ВС повністю не вирішить питання довіри до судової системи. «Поки що процес в Україні проходить на задовільному рівні, і ми сподіватимемося, що так буде і надалі», — підсумував Дж.Каббон.

Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Андрій Жук зазначив, що важливим є й бажання громадян змінюватися самим. Нині суспільство заявляє про підтримку боротьби з корупцією, але водночас більшість прагне про всяк випадок мати свою «сторонню допомогу». «Ми хочемо мати і країну без корупції, і кума, який усе вирішить», — зауважив суддя та назвав основні інструменти для подолання корупційних явищ.

На його думку, підвищення суддівської винагороди та справедлива її диференціація є основним інструментом боротьби з корупцією. Також обов’язковою умовою є забезпечення суддів хоча б службовим житлом.

Крім того, А.Жук розповів про випадки, коли сторонам необхідно розглянути справу в найкоротший строк і вони звертаються до суддів з таким проханням. Як вихід доповідач запропонував офіційно встановити за це підвищену плату, наприклад у трикратному розмірі судового збору.

Наприкінці заходу учасники наголосили, що судова реформа в Україні відбувається і позитивні зміни все ж можна побачити. Однак, аби перебудувати систему в цілому, потрібні час, терпіння та бажання комунікувати. Як усередині судової системи, так і між гілками влади.

 

ПРЯМА МОВА

Тетяна СТРЕЛЕЦЬ, 
суддя Вищого адміністративного суду:

— Судова влада ніколи не зможе бути сильнішою, ніж законодавча, бо в останньої є право розпоряджатися коштами. Тому основне завдання Вищої ради правосуддя — це пошук шляхів порозуміння зі всіма гілками влади для утвердження незалежності судової системи.

Так, суддівське самоврядування має стати дійсно потужною силою та дієвим інструментом для того, щоб судді досягли незалежності та здобули авторитет у суспільстві.

Богдан МОНІЧ, 
заступник голови Ради суддів:

— Головний виклик позачергового ХIV з’їзду суддів — не поговорити знову про незалежність, а запропонувати конкретні шляхи для її досягнення. На мою думку, це можуть бути чіткі месиджі таким органам судової влади, як Рада суддів, Вища рада правосуддя та Вища кваліфікаційна комісія суддів.

Судова реформа багато в чому поставила нас на початок шляху. Багато повноважень дійсно нові, і до того ж вони переплітаються.

Підтверджу, комунікація між усіма цими органами є: напрацьовуються механізми співпраці. Приємно, що сприймаються напрацювання РСУ в певних напрямах і є готовність їх продовжити.