Серцем і душею

Адвокати спробують захистити свої гарантії, впливаючи на слідчих суддів

Обговорення між учасниками позачергового розширеного засідання вищого органу адвокатського самоврядування було дуже активним, а іноді навіть конфліктним. В той же час особливу увагу члени Ради адвокатів України приділили порушенням прав колег, до яких, на думку «самоврядників», причетні слідчі судді.

Питання захисту прав

Як зауважила голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова, тенденція до порушення прав адвокатів зберігається і нині. За 2013—2017 роки зафіксовано 26 випадків обшуків адвокатів, 2 випадки затримань, 6 вбивств, 10 випадків фізичної розправи із захисниками та 12 — кримінального переслідування. Цього року в м.Києві вбили адвоката Валерія Рибальченка, відбулися масові обшуки адвокатів.

Л.Ізовітова зазначила, що адвокати є безпосередніми свідками наступу на професію з боку як старих, так і новостворених правоохоронних органів. На її переконання, останні у «співпраці» зі слідчими суддями отримують дозволи на проведення обшуків у робочих кабінетах адвокатів чи на прослуховування їхніх телефонних розмов. Голова РАУ запропонувала направити звернення до відповідних установ, включаючи Вищу раду правосуддя, аби в майбутньому запобігти порушенням прав адвокатів з боку слідчих суддів.

У свою чергу член РАУ Ігор Черезов уважає, що жодні звернення до будь-яких органів чи інстанцій не допоможуть. Він сказав, що багато суддів приходять до них у професію, серед яких є слідчі судді, котрі виносили незаконні ухвали стосовно адвокатів. Член РАУ запропонував порушити питання щодо можливості отримання такими служителями Феміди адвокатських свідоцтв. Мовляв, таке «покарання» сприятиме розв’язанню проблеми.

«Солодко не буде»

Зі свого боку член ВРП, секретар РАУ Павло Гречківський зазначив, що в Раді вже сформовані дисциплінарні палати, і закликав адвокатів негайно звертатися до колегіального органу при виявленні порушень слідчих суддів. Він порадив суддям не нехтувати та не боятися звернень до ВРП з відповідними заявами щодо неправомірних дій суддів. «Повірте, суддям солодко не буде, якщо вони дійсно порушили закон», — сказав П.Гречківський. На сайті є проекти заяв про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів. Також там можна знайти інформацію про право адвоката звертатися з такими заявами. Однак документ повинен стосуватися не суті рішення, яким незадоволений адвокат, а порушення ведення процесу.

Також член ВРП пропонує запровадити співбесіди перед допуском до професійного екзамену, на які необхідно запрошувати адвокатів регіону, котрі знають суддю-претендента. А при прийнятті рішення про допуск до професії «керуватися серцем і душею».

Л.Ізовітова із цим твердженням не погодилася. Вона сказала, що в усіх членів адвокатського самоврядування різні серця і різні душі, і тому, на її думку, такий критерій неправильний, бо обмежує доступ до професії адвоката. Голова РАУ запропонувала учасникам дискусії відреагувати на порушення прав адвоката сьогодні, а не колись у майбутньому, якщо суддя надумає стати адвокатом. Адже саме сьогодні процвітають порушення адвокатської таємниці та прав захисників.

Судді ні до чого?

Голова ради адвокатів Київської області Петро Бойко став на захист служителів Феміди, зазначивши, що слідчі судді в цій ситуації ні до чого. Мовляв, уся вина лежить на слідчих, які приходять до суду з готовим поданням, де (умисно чи через свою халатність) не вказують, що особа є адвокатом. Адже вимоги щодо обов’язкового зазначення професії немає. Вказується прізвище, ім’я, по батькові та адреса особи, щодо якої необхідно провести слідчі дії.

Л.Ізовітову обурила така думка, і вона звернулася до членів РАУ з риторичним запитанням: «Як це слідчі судді не знають, що в поданні вказане прізвище адвоката?!» Мовляв, усі охочі, у тому числі слідчі судді, мають доступ до Єдиного реєстру адвокатів України і можуть, перш ніж виносити ухвалу, переконатися, що особа не є адвокатом. Голова РАУ зауважила, що процедура такої перевірки займає менше часу, ніж написання самої ухвали. І тому, на її погляд, члени РАУ повинні звернути увагу слідчих суддів на те, що вони мають перевіряти в реєстрі, чи не збігається адреса, зазначена в клопотанні про обшук, з тими, котрі вказані як основне чи додаткове робоче місце адвоката. А побачивши в реєстрі відоме прізвище, слідчий суддя зобов’язаний перевірити та витребувати довідку в слідчого про те, чи не стосується це клопотання адвоката. На думку Л.Ізовітової, збігів не так багато.

Відомі у своїх колах

Не можна стверджувати, що служителі Феміди взагалі не знають прізвищ адвокатів, проте навряд чи вони пам’ятають усіх захисників, зареєстрованих в області чи місті. А поділяти професійний цех на «відомих» і «маловідомих» навряд чи можна. Тобто фактично слідчі судді повинні будуть перевіряти всіх осіб, щодо яких подано клопотання про певні слідчі дії. Раптом хтось із них уходить до кола осіб з додатковими гарантіями захисту особистої недоторканності.

Водночас І.Черезов зазначив, що питання полягає не в повчанні, як працювати володарям мантій, а в мірі відповідальності слідчого судді, якщо він порушив права адвоката.

Як підсумував Василь Кошеля, РАУ направляла багато різних звернень, які залишалися «нечитаними». Він зазначив, що їм, як представникам адвокатської спільноти країни, необхідно домогтися від вищих органів поваги до захисників та змусити їх читати та реагувати на їхні звернення.

Представниця РАУ Любов Горощенко констатувала, що адвокати підтвердили власну неспроможність вирішити це питання і жоден із запропонованих способів, на її погляд, не є дієвим. Вона запропонувала вести «радикальну боротьбу» за адвокатську недоторканність.

Л.Горощенко впевнена: доки судді не будуть боятися доторкнутися до адвокатів, «все повертатиметься на круги свої». Адже стосовно адвоката будь-які процесуальні дії можуть бути проведені лише за згодою мінімум ради адвокатів регіону. На її думку, ці зміни необхідно прийняти на з’їзді адвокатів або внести як законодавчу ініціативу.

Втім, Л.Ізовітова підкреслила, що пропозиції колег запрацюють років через 10. А щось робити потрібно вже сьогодні.

Порятунок — у проекті

Намагалася знайти вихід і член РАУ Оксана Каденко. Вона наголосила, що нічого революційного на з’їзді не ухвалять. Проте запропонувала провести спільні заходи за участю представників адвокатури у Вищій кваліфікаційній комісії суддів та ВРП, аби у цих органах почули про проблеми адвокатів.

Крім того, О.Каденко попросила ухвалити рішення, яким доручити комітету законодавчих ініціатив терміново розробити проект щодо посилення прав адвокатів та захисту адвокатської діяльності і зазначити, що норми закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» мають вищу юридичну силу порівняно з будь-якими іншими нормативно-правовими актами. І в цьому проекті передбачити зміни до всіх профільних законів, які дозволять покарати слідчого суддю, прокурора тощо за втручання в адвокатську діяльність. «Це — глобальний план, і треба працювати за принципом: «Стукайте — і вам відчинять». Не можна сказати, що всі заходи, яких ми вживали, недієві»,—підсумувала О.Каденко.

Врешті-решт РАУ визначилася з адресатами для звернення: Генеральний прокурор, міністр внутрішніх справ, голова Служби безпеки. Крім того, Л.Ізовітова запропонувала направити документ і до Ради суддів, з’їзду суддів та Асоціації слідчих суддів. А колегам порадила звертатися зі скаргами до органу, який вирішує питання про дисциплінарну відповідальність слідчих суддів.

Утім, чи варто шукати винного там, де його немає, та займатися бюрократією, ініціюючи чергові законодавчі зміни? Адже Основним Законом чітко визначено, що «нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку» здійснює прокуратура, а не слідчий суддя. Тож, напевне, можна вже сьогодні, не чекаючи законодавчих новацій, вимагати від представників наглядового відомства дотримання законності й звертатися до дисциплінарних органів, якщо ті не виконують своїх службових обов’язків.

 

ПРЯМА МОВА 

Ігор ЧЕРЕЗОВ, 
член Ради адвокатів України, керуючий партнер «Адвокат Черезов та партнери»: 

— Безумовно, звернення до суддів потрібні, однак питання полягає в тому, як розставити акценти. Якщо адвокати будуть звертатися до РАУ щодо кожного конкретного судді, то колегіальний орган зможе прийняти виважене рішення. І тоді цих суддів необхідно включити до того самого чорного списку щодо складання ними адвокатського екзамену в майбутньому. Інших механізмів немає. Ніякі звернення, повірте, не дають результатів. Куди йдуть усі прокурори та судді? До нас у професію. Виходить, що суддя, який виносив неправомірні рішення, порушуючи права адвокатів, їде в іншу область, де його не знають, і складає екзамен. А якщо буде відповідне рішення колегіального органу, це стане неможливим.

Павло ГРЕЧКІВСЬКИЙ, 
секретар Ради адвокатів України, член Вищої ради правосуддя:

— Дійсно, як каже Лідія Павлівна, ми не можемо заборонити доступ до професії ні прокурорам, ні суддям. Але маємо придумати якийсь механізм, наприклад такий, що був у Київській області. Можливо, він був не дуже коректний, але йшов від серця і душі, коли проводилися ці співбесіди. Потрібно знайти таку форму допуску, яка не суперечитиме закону, і тоді зможемо знайти вихід. Адже ніхто, крім адвокатів регіону, не знає краще прокурора чи суддю, з якими працював.