Міліцію бачиш? А її нема

Через технічні неузгодженості «вартові податків» залишилися без повноважень, і суди із цим згодні

Податкова міліція не має повноважень, стверджують правники. Водночас із тексту Податкового кодексу, розміщеного на сайті Верховної Ради, відповідний розділ не виключено. Народні депутати пробують унести зміни до кодексу через суд. Тим часом слідчі судді відмовляють фіскалам у задоволенні клопотань, посилаючись на відсутність у тих повноважень.

Заплуталися у змінах

Через безвідповідальне ставлення народних обранців до своєї роботи платники податків на початку року отримали сюрприз. Поспіхом прийнятим законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 №1797-VIII вони випадково виключили розділ ПК про податкову міліцію, що позбавило останню повноважень.

Утім, у Державній фіскальній службі заплющують очі на помилку й працюють так, ніби нічого не сталося. У свою чергу апарат парламенту також не поспішає прибирати скасований розділ із тексту кодексу. На запит народного депутата Андрія Журжія це пояснили «внутрішніми неузгодженостями в тексті закону». А також зазначили, що апарат відповідно до Регламенту ВР «не наділений повноваженнями виправляти технічні помилки та неузгодженості в тексті опублікованих законів».

Мін’юст у листі за підписом міністра Павла Петренка посилається на великий обсяг закону (51 сторінка) та «низку технічних помилок, що уповільнюють, а в деяких випадках унеможливлюють внесення змін до тексту ПК». У відомстві пообіцяли звернутися по роз’яснення до Комітету ВР з питань податкової та митної політики.

Ситуацію заплутує ще й різна позиція із цього питання Міністерства фінансів та Комітету ВР з питань фінансової політики і банківської діяльності. Так, міністр Олександр Данилюк ще на початку січня заявляв, що Мінфін проти повернення повноважень податковій міліції. Натомість він за якнайшвидше прийняття закону про фінансову поліцію. А голова податкового комітету Ніна Южаніна вважає, що де-юре податкова міліція працює в законному полі.

На боці платників

Поки у владних кабінетах точаться дискусії, платникам, юристам і суддям доводиться застосовувати норми ПК на практиці. Правники радять оскаржувати дії податкової міліції в судах. До речі, вже є рішення, в яких визнається відсутність повноважень у цього органу.

Зокрема, про це йдеться в ухвалі Дарницького районного суду м.Києва від 10.01.2017 в справі №753/63/17. Слідчий податкової просив дати дозвіл на тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні щодо ухилення від сплати податків. Однак слідчий суддя в задоволенні клопотання відмовив, «оскільки воно подане неповноважною на те особою». В ухвалі зазначено, що з 1.01.2017 набув чинності закон №1797-VIII, п.134 якого із ПК виключено розд.XVIII-2 «Податкова міліція». Отже, «на даний час немає правових підстав для діяльності податкової міліції».

В ухвалі від 30.01.2017 в справі №712/946/17-к слідчий суддя Соснівського районного суду Черкаської області також відмовив у задоволенні клопотання податківців. Однією з підстав є те, що через виключення згаданого розділу з ПК «на даний час виникли сумніви у належних повноваженнях особи, яка звернулась до суду».

Однак поки що такі рішення не мають масового характеру. Та, очевидно, багато залежить від позиції та наполегливості платників, а також юристів, котрі їм допомагають. Тому експерти радять платникам наполегливо доводити в суді свою позицію.

Крім того, 9 березня Окружний адміністративний суд м.Києва буде розглядати справу за позовом А.Журжія, в якому той просить зобов’язати апарат ВР унести зміни до тексту ПК, розміщеного на офіційному сайті, й вилучити з нього розд.XVIII-2.

Навіть якщо погодитися, що юридичної визначеності в цьому питанні немає, слід зважати на позицію Європейського суду з прав людини, який говорить, що в разі спору законодавство тлумачиться на користь зацікавленої особи, тобто — платника податків.

Тим більше що вітчизняні володарі мантій, розуміючи законодавчі колізії, також стають на бік платників. Наприклад, слідчі судді ще наприкінці минулого року відмовляли податківцям у призначенні позапланових перевірок у рамках кримінального провадження, констатуючи, що це питання не належить до їх компетенції, а докази, отримані за їх результатами, є недопустимими. Зокрема, таку позицію висловили в Солом’янському райсуді м.Києва, де це питання заслухали на зборах наприкінці січня.

Комітети ВР сказали своє слово

Поки що невідомо, чим завершиться спір про виключення згаданого розділу з ПК. Тому важлива думка з приводу перевірок і Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ. Там повідомили, що опрацювали спірні положення законодавства та судову практику стосовно призначення документальних позапланових перевірок у кримінальному провадженні. А також поінформували голову Комітету ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності про необхідність законодавчих змін: з ПК треба виключити пп.78.1.11 п.78.1 ст.78.

У свою чергу, в згаданому підрозділі вважають, що в судовій практиці слід керуватися саме нормами КПК, а не ПК. «Порядок кримінального провадження, в тому числі процесуальних дій, визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України», — сказано в листі комітету з питань правоохоронної діяльності. Також останній звернувся з листом до податкового комітету та Генпрокуратури з приводу вивчення пропозицій щодо процедури призначення перевірок у кримінальному провадженні.

Тим часом аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень показує, що в 2017 році слідчі судді продовжують давати дозволи на проведення перевірок. На думку експертів, таким чином фіскали хочуть отримати докази, аби легалізувати незаконно порушені справи на підставі довідки про аналітичне дослідження.

Важка спадщина

Питання щодо повноважень податкової міліції стало предметом боротьби можновладців. Так, О.Данилюк наполягає на прийнятті закону «Про фінансову поліцію», проект якого розроблено ще минулого року й вже доопрацьовано. Міністр очікує, що закон набере чинності вже через півроку.

Хоча Міністерство юстиції зволікало з наданням свого висновку, а Уряд ніяк не може затвердити проект.

Але 6 лютого на нараді під головуванням Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана було досягнуто домовленості щодо вдосконалення акта. При цьому прем’єр пообіцяв створити фінансову поліцію до кінця року.

Натомість Н.Южаніна наполягає на необхідності внесення виправлень до ПК, аби легалізувати податкову міліцію. «Вважаю, що це питання функціонування державних структур, які мають певні функції, і без правонаступництва вони не можуть бути ліквідовані», — пояснила голова податкового комітету.

До речі, відповідні зміни планувалося внести непомітно. Так, до порядку денного засідання ВР 7 лютого було включено проект «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування спадщини)» (№0940). Саме до цього тексту включили норми щодо податкової міліції.

Отже, платникам варто уважно стежити за діяльністю як виконавчої, так і законодавчої влади. І не нехтувати своїм правом на захист від влади судової.

 

Опитування «ЗіБ»

Чи порадили б ви своїм клієнтам не виконувати вимог податкової міліції як незаконних або оскаржувати її дії в суді як органу, що не має повноважень?

Віктор ДУМА, 
юрист практики кримінального права «ЄПАП Україна»:

— Не варто використовувати як основний аргумент у відносинах зі співробітниками податкової міліції невизначеність з їхнім статусом, оскільки такі зміни не внесені до ст.216 Кримінального процесуального кодексу (визначає підслідність податкової міліції. — Прим. ред.).

Нещодавно колеги використовували незаконний статус податкової міліції у суді апеляційної інстанції як основний аргумент для скасування ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ. Але судді скасували ухвалу через істотні порушення процесу суддею, а не через невизначеність зі статусом податкової міліції. Цей аргумент судді взагалі не взяли до уваги.

В іншій ситуації слідчий звернувся з клопотанням про тимчасовий доступ, але суд йому відмовив через необґрунтованість останнього. При цьому на невизначеність зі статусом слідчого не зважали, оскільки були наявні більш вагомі процесуальні аргументи. Зокрема, слідчий обґрунтовував своє клопотання вироком суду, який не приєднав до клопотання документи щодо підтвердження повноважень прокурора.

Тому краще за наявності суттєвих процесуальних порушень з боку слідчих робити акцент саме на них, а невизначеність зі статусом податкової міліції використовувати як додатковий аргумент.

Тетяна ЛИСОВЕЦЬ, 
старший партнер АК «Соколовський і партнери»:

— Відповідно до Конституції, положення якої є нормами прямої дії, органи державної влади повинні діяти тільки в межах повноважень, визначених Конституцією та законами України. З 1 січня 2017 року законодавець позбавив податкову міліцію повноважень.

Проте керівництво ДФС і навіть Комітет Верховної Ради з питань податкової та митної політики відмовляються це визнавати. Судова система ще не до кінця висловила свою позицію. Тому розраховувати на те, що всі зібрані податковою міліцією на момент її нелегітимності докази будуть визнані недопустимими, наївно.

Мало того, надання платником податків за запитом слідчого податкової міліції документів у майбутньому позбавить його можливості визнання їх недопустимими доказами, оскільки вважатиметься, що документи надані добровільно.

Отже, наразі є всі підстави пропонувати клієнтам не виконувати вимог, які надходять від слідчих відділів (управлінь) фінансових розслідувань органів ДФС. Однак я не радила б такі вимоги ігнорувати. Краще надати обґрунтовану письмову відмову з посиланням на Конституцію та практику Європейського суду з прав людини. Це в майбутньому надасть перевагу під час оскарження вчинених податковою міліцією дій.

Олександр Процюк, керівник практики вирішення спорів, АО PwC Legal

Олег Михалюк, адвокат АО PwC Legal:

- Такого роду неузгодженості свідчать про низький рівень законодавчої техніки та низьку якість опрацювання текстів нормативно-правових актів. Для прикладу, над Цивільним кодексом провінції Квебек працювали більше 30 років. На фоні такої тривалої і кропіткої роботи, нічні голосування у поспіху за фінансові закони виглядають несерйозно.

Таким чином, в силу технічної помилки законодавця податкова міліція була позбавлена правового інструментарію для здійснення своїх повноважень та опинилась на юридичному «роздоріжжі». Не секрет, що вона мала вкрай низькі показники роботи (низька статистика розкриття злочинів, незначні суми відшкодованих збитків завданих державі тощо). Тому «ліквідація» податкової міліції, об’єктивно, не є втратою для системи правоохоронних органів.

Враховуючи зміни, що відбулись, платники податків мають абсолютне право відхиляти вимоги податкової міліції, як такі, що не ґрунтуються на законодавстві. Все ж таки, у кожному випадку, треба розуміти, що de facto вона все ще може застосовувати примус та силу, хоча de jure не має для цього повноважень.