У Вищому адміністративному суді України переконані, що апарати вищих спеціалізованих судів і ВСУ мають бути переведені та працювати принаймні рік, і вже у процесі роботи нового ВС остаточно визначити штатний розпис.
Про це заявив в.о. Голови ВАСУ Михайло Смокович під час зустрічі з представниками Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів та прав людини, передає «Закон і Бізнес».
М.Смокович звернув увагу делегації ОБСЄ на неврегульованість законом «Про судоустрій і статус суддів» питання створення апарату нового Верховного Суду та зазначив, що доцільним є переведення до нього працівників апаратів діючих вищих спеціалізованих судів і Верховного Суду України, де вони мають працювати принаймні рік, і вже у процесі роботи нового Верховного Суду остаточно визначити штатний розпис та повноваження структурних підрозділів його апарату. В протилежному випадку можливе суттєве відтермінування початку роботи Верховного Суду.
«Саме постановлення судом рішення у справі є невеликою складовою складного механізму роботи суду, виконання більшості функцій якого, покладено на апарат», — зазначив він.
Також у ході зустрічі представники ВАСУ у відповідь на запитання делегації ОБСЄ поінформували її щодо основних положень закону «Про Вищу раду правосуддя» та його співвідношення із законом «Про судоустрій і статус суддів» і Конституцією.
Вони відзначили прогресивність положень цього закону і, водночас серед його недоліків, зокрема, фактичне позбавлення суддів, звільнених Вищою радою правосуддя, судового захисту шляхом закріплення в законі виключно формальних підстав оскарження відповідних рішень, що на думку представників ВАСУ є порушенням Конституції та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, учасники від ВАСУ звернули увагу делегації ОБСЄ на те, що чинне законодавство не вирішує також питання щодо суддів, які були призначені на п’ятирічний термін і не обрані безстроково та суддів вищих спеціалізованих судів і Верховного Суду України, котрі не виявили бажання брати участь у конкурсі на заміщення посад у новому Верховному Суді, при цьому деякі із зазначених суддів навіть робили публічні заяви щодо готовності звертатися до Європейського суду з прав людини.
В.о. Голови ВАСУ розкритикував пропозицію деяких авторів реформи та громадських активістів передати нерозглянуті касаційні скарги з нинішніх вищих спеціалізованих судів після їх ліквідації на розгляд до апеляційних судів, а не до нового Верховного Суду.
«Такий крок може нівелювати значення і досягнення судової реформи та посилити недовіру до судової системи України. Так, у ВАСУ на розгляді наразі перебуває 23400 скарг, передання яких на розгляд іншим судам замість уповноваженого законом реформованого суду касаційної інстанції порушуватиме права осіб, які подали ці скарги», — зазначив він.
У ході зустрічі її учасники також обговорили одне з основних проблемних питань процесу здійснення судової реформи – відсутність необхідних змін до процесуального законодавства і навіть відсутність представлених до публічного обговорення законопроектів, не дивлячись на запланований початок роботи нового Верховного Суду вже на початку квітня 2017 року.