Що нового в ПК?
Експерти розповіли, які зміни чекають бізнес цього року
Вільних місць у залі, розрахованому на 60 осіб, не було, що підтвердило зацікавленість бізнесу у висвітленні питань практичної реалізації змін, унесених до ПК.
Останні зміни до Податкового кодексу, які, за «доброю» традицією, Верховна Рада внесла під Новий рік, вочевидь додали клопоту бізнесу. Читаючи пояснення авторів законодавчої ініціативи про цілі й очікувані наслідки, хочеться вірити, що клопіт цей стане приємним. Утім, не всі з новел запрацюють на практиці, а частина з них напевно буде використана проти платника податків.
Розмежування повноважень
Ключові норми закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 №1797-VIII стали предметом детального аналізу під час спеціального семінару, організованого АО Spenser & Kauffmann для корпоративних юристів і бухгалтерів.
Однією з головних ідей реформи було розмежування на законодавчому рівні функцій та повноважень Міністерства фінансів та органів контролю. Як відзначила партнер АО Spenser & Kauffmann, керівник практики страхового права і податкових спорів Тетяна Данильцева, метою таких змін було запобігання можливим зловживанням з боку податкових органів.
Тепер нормотворчістю займатиметься тільки міністерство. А Державна фіскальна служба позбавлена можливості встановлювати норми поведінки для платників податків (хоча повністю відкидати можливість її впливу все ж таки не варто). У рамках реалізації податкової реформи Мінфіну належить найближчим часом розробити й затвердити низку важливих актів, серед яких порядок функціонування електронного кабінету та критерії оцінки ступеня ризику для припинення реєстрації податкових накладних, порядок роботи комісії ДФС і багато інших.
Також розмежовані функції контролю й сервісу в системі органів ДФС — між регіональними (міжрегіональними) органами та податковими інспекціями. Останні повинні займатися сервісним обслуговуванням платників податків, реєстрацією та веденням обліку платників податків і платників ЄСВ, формуванням і веденням відповідних реєстрів, а також надавати індивідуальні усні податкові консультації. Перевірки відтепер — виключна компетенція регіональних органів.
Утім, на практиці розмежувати функції між органами ДФС виявилося не так просто. Проблема полягає в неоднозначності статусу податкових інспекцій, на що ще на етапі розроблення законопроекту вказувало головне науково-експертне управління: належать податкові інспекції до органів контролю чи мають окремий статус? Як наслідок, чи мають вони повноваження органу контролю? Поки що єдиного розуміння немає навіть у самих інспекціях.
Реєстрація податкових накладних
Також Т.Данильцева зупинилася на деяких нововведеннях адміністрування податку на додану вартість. На її думку, пальму першості серед усіх новацій варто віддати впровадженню процедури припинення реєстрації податкових накладних. Згідно з новою нормою (п.201.16 ст.201 ПК) реєстрація податкової накладної та розрахунку коригування може бути зупинена в порядку, визначеному Урядом, у разі відповідності такої накладної сукупності критеріїв оцінки ступенів ризику, які будуть розроблені Мінфіном.
У ПК передбачено, що моніторинг накладних здійснюватимуть за допомогою засобів автоматизації. У разі зупинки процесу платникам податків (продавцеві та покупцеві) буде автоматично направлена квитанція із зазначенням причини (критеріїв ризику), а також із пропозицією надати пояснення і/або копії документів, достатні для реєстрації такої накладної. Пояснення й документи можна буде подати за місцем обліку впродовж 365 днів, звідки папери будуть відправлені в ДФС, в якої буде 5 днів для ухвалення рішення про реєстрацію накладної або про відмову в такій.
Т.Данильцева звернула увагу на те, що в кодексі не передбачені наслідки на випадок неприйняття ДФС рішення протягом відведеного строку, що дає податковим органам змогу затягувати процес розгляду. Якщо ж за підсумками останнього в реєстрації буде відмовлено, то таке рішення можна оскаржити в адміністративному порядку.
Проте й тут нововведення дають привід для дискусії. Річ у тому, що скарга подається знову до ДФС. Щоправда, її розгляд проходитиме за участю представника Мінфіну, а саму процедуру затвердить Кабмін.
Експерт відзначила ще один недолік правового регулювання — у ПК належним чином не визначений момент завершення зупинення реєстрації. Так, у платника податків у разі припинення реєстрації накладної є 365 календарних днів для надання пояснень/документів. Отже, впродовж зазначеного строку реєстрація вважається зупиненою. Проте кодекс не дає відповіді на питання, що відбувається після закінчення цього часу, якщо платник, наприклад, не подав документів.
Ложкою меду в цьому питанні повинне стати інше нововведення, яке передбачає, що зареєстрована накладна є для покупця достатньою підставою для нарахування податкового кредиту й не вимагає будь-якого іншого підтвердження. Фактично це положення виводить з-під податкових перевірок питання правомірності використання податкового кредиту, сформованого на підставі накладних, зареєстрованих після 1.07.2017. Чи зможуть такі приписи втілитися в життя — покаже час.
Електронне адміністрування
Про нові положення щодо стягування податку на прибуток, податку на доходи фізосіб і ПДВ розповіла радник, керівник податкової практики АО Spenser & Kauffmann Марина Томаш.
На її думку, систему електронного адміністрування все-таки дещо поліпшили. Для підприємств, які реорганізовуються шляхом злиття, приєднання, перетворення, сума реєстраційного ліміту передається правонаступникові. Якщо ж підприємство здійснює виділення, то сума реєстраційного ліміту також ділиться й передається відповідно до часток одержаного майна.
Тепер усі розрахунки щодо ПДВ здійснюються тільки з електронного рахунку (п.200-2 ПК). Але податкові зобов’язання й податковий борг стосовно ПДВ, що виникли до 1 липня 2015 року, а також зобов’язання й борги за іншими податками можуть бути перераховані тільки з поточного рахунку платника (п.87.1 ПК).
Також можна подати заяву про повернення з бюджету переплати. Відповідно до внесених змін вона повертається на електронний ПДВ-рахунок, а при його відсутності — на поточний (п.43.41 ПК). Таким чином, доведеться подавати дві заяви в разі бажання отримати переплату на розрахунковий рахунок.
Змінюються строки реєстрації накладних і коригувань: податкові накладні, складені в першій половині місяця, реєструються до його кінця, накладні другої половини — до 15 числа наступного місяця.
Коригування минулих років
У «Перехідних положеннях» закону передбачено, що суми доходів або витрат, які брали участь у визначенні об’єкта оподаткування до 1 січня 2015 року й були враховані після цієї дати, не підлягають повторному включенню, унаслідок чого фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму таких доходів і збільшується на суму таких витрат (п.42 підрозд.4 розд.ХХ). Таке доповнення, на думку М.Томаш, є цілком логічним, зважаючи на відмінності податкового й бухгалтерського обліку. Проте механізм коригування відсутній. Доходи або витрати, що ввійшли до податкового обліку 2014 року або раніше, у бухгалтерський облік могли потрапити як у 2015-му, так і у 2016-му. Проте, оскільки норма набрала чинності тільки цього року, законодавці не уточнили: як провести коригування, якщо доходи/витрати були «задвоєні» у 2015 році, і чи впливає ця норма на результати 2016-го?
Щоправда, за порушення розрахунку податку на прибуток за наслідками діяльності за 2015 рік штрафи не застосовуються (п.31 підрозд.10 розд.ХХ), але пені за цей період можна не уникнути. До речі, нові положення передбачають зменшення її розміру до 100% облікової ставки НБУ.
Експерт відзначила: коригувань щодо податку на прибуток досить багато. Зокрема, з’являються нові коригування щодо забезпечення майбутніх витрат, безповоротної фінансової допомоги, суми штрафів, пені й неустойок (на користь неплатників податку на прибуток).
Пропонуються також нові (старі) податкові канікули для підприємств із доходами до 3 млн грн. і виплатами понад дві мінімальні зарплати. Попри все це, у «Перехідних положеннях» закону №1797-VIII Кабміну доручено до 1.07.2017 розробити та внести на розгляд Верховної Ради проект про впровадження податку на виведений капітал. Тому звикати до новацій в адмініструванні податку на прибуток, швидше за все, доведеться недовго.