Он-лайн за правилами

Інтернет-магазинам варто приділяти увагу захисту інформації та дотриманню прав споживачів

Експерти відзначають, що профільний закон фактично легалізував систему електронної комерції, зафіксувавши в нормативному документі основні положення, що стосуються укладення електронних угод. Та розслаблятися не варто. Світовий тренд — установлення більшого контролю над електронними операціями. А в українському парламенті раз по раз з’являються загрозливі для інтернет-торгівлі ініціативи. В непрофільних законах.

Глобальних змін нема

Закон «Про електронну комерцію» від 3.09.2015 №675-VIII, що набув чинності 30 вересня 2015 року, кардинально не вплинув на ринок інтернет-торгівлі. Такі думки звучали під час бізнес-зустрічі «E-Meeting#1: закони, податки, відповідальність в е-сommerce».

Старший юрист, патентний повірений ЮФ «Арцингер» Катерина Олійник зазначила, що від початку передбачалось, що закон, який розроблявся досить довго, має не тільки врегулювати питання електронної комерції в Україні, а й передбачити відповідальність сторін щодо укладення електронних угод. Однак за підсумками 2016 року можна констатувати, що глобальних змін на ринку не відбулося.

Проте власникам інтернет-магазинів слід детально вивчити норми закону. Адже якщо сьогодні контролю за його дотриманням, можливо, недостатньо, то світові тенденції такі, що електронну торгівлю намагаються більше перевіряти.

Шахраям — бій

Зокрема, все більше уваги приділяється захисту персональних даних. Закон про електронну комерцію встановлює відповідальність за порушення в цій сфері як для торговців, так і всіх операторів телекомунікаційних послуг. Тому, радять експерти, під час організації роботи сайту необхідно правильно забезпечити належний захист своїх мереж від витоку інформації.

Особливо це важливо для магазинів, що передбачають використання споживачами платіжних карток і, відповідно, введення їхніх номерів, своїх імен, інших даних, які дозволяють ідентифікувати особу. Дослідження свідчать, що в минулому році рівень шахрайства в цій галузі зріс на 112%, а 23% всіх коштів, що переказувались інтернет-магазинам, зазнавали кібер-атак.

Також існує проблема ідентифікації продавця. Для споживача важливо отримати інформацію про продавця, аби убезпечити себе від шахрайства. Проте доменне ім’я можна приховати. Існують навіть певні компанії, що надають послуги з приховування інформації про хостинг та кінцевого користувача. Причому на зустрічі висловлювалися сумніви, що кіберполіція сьогодні дійсно може ефективно розслідувати відповідні категорії злочинів.

Як укласти угоду

Закон також передбачає вимоги до укладення електронних договорів. Так, крім розкриття інформації про продавця в оферті, що перебуває в публічному доступі, мають бути зазначені істотні умови угоди.

Це, зокрема, інформація про кількість, якість товару тощо. Загалом вони не відрізняються від вимог для класичних договорів. Також тут слід брати до уваги норми закону «Про захист прав споживачів». Так, продавець повинен надати повну характеристику товару, яка дозволить покупцю зробити свідомий вибір.

Зі свого боку покупець також не повинен зловживати правами. І тому закон про електронну комерцію встановлює обов’язки покупця і відповідальність за таке зловживання.

Для підтвердження укладення угоди документ передбачає 3 варіанти ідентифікації споживача, котрий укладає електронну угоду: використання електронного цифрового підпису, електронний підпис одноразовим ідентифікатором, власноручний підпис. При цьому перший варіант складний для застосування, оскільки дуже мало громадян сьогодні мають ЕЦП. А третій — фактично не використовується через нівелювання переваг інтернет-магазину. Натомість поширеним є другий, коли магазин генерує певний код і визначає якусь літерно-цифрову послідовність, котру має ввести споживач, щоб підтвердити свій намір укласти угоду.

Є й інші закони

К.Олійник також рекомендувала звернути увагу на розміщення реклами. Адже Інтернет надає багато додаткових технологічних можливостей. Вимоги до реклами в мережі такі самі, як і до іншої. Тому слід пам’ятати про відповідні норми антимонопольного законодавства, про права споживачів та захист інтелектуальної власності.

І хоча якихось значних претензій органи контролю до торгівців у цьому питанні, на щастя, поки що не висували, юрист відзначила активізацію в минулому році Антимонопольного комітету. «Досвід минулого року дає підстави припускати, що АМК буде все більше звертати увагу на електронну комерцію», — сказала К.Олійник.

Також вона порадила зважати на питання захисту інтелектуальної власності. Адже, вклавши великі кошти в розкручення інтернет-магазину, можна стикнутись із тим, що хтось заявить свої права на домен, вибір імені якого порушив чиїсь авторські права. Або через наявність протиправно розміщеного контенту заблокують весь сайт.

Приспані тривоги

На заході зазначалось, що автори закону виходили з позиції «не нашкодь». Тому він виявився досить лояльним. І притягнути операторів електронної комерції до відповідальності за його порушення досить складно.

Однак юрист компанії OLX Андрій Бічук зауважив, що він «вніс частку здорового глузду», узаконивши електронні правочини. А.Бічук опонував критикам акта, які говорять, що той не здійснив справжньої революції на ринку. «На мою думку, це ж класно, якщо ринок розвивався за своїми правилами, які потім ще й узаконили, не змінивши докорінно правил гри!» — висловив юрист свою позицію.

Втім, з огляду на світові тенденції не виключено, що згодом спробують зарегулювати діяльність інтернет-магазинів. Наприклад, першим кроком у наступі на галузь можна вважати введення касових апаратів для торгівлі складною технікою. Другий не забарився: на щастя, реалізувати ідею про введення оподаткування посилок з-за кордону, дорожчих за €22, поки що не вдалося. Тому інтернет-торгівцям варто бути завжди напоготові.