Затримання середньої тяжкості

Адвокат натякає, що правоохоронці застосовували силу до підозрюваного законника

Під час засідання Вищої ради правосуддя була озвучена інформація, яка матиме вагоме значення в процесі кримінального провадження щодо законника, а також може призвести до звільнення слідчого судді, котра обирала йому запобіжний захід.

Прокурорський ризик

Після набрання чинності законом «Про Вищу раду правосуддя» колегіальний орган почав виконувати свої повноваження щодо відсторонення суддів від здійснення правосуддя. Як повідомляв «ЗіБ», до цього представники прокуратури вносили відповідні клопотання, але члени Ради їх відкладали, сумніваючись, що мають необхідні повноваження.

Під час засідання 24 січня ВРП розглянула клопотання щодо тимчасового відсторонення судді Господарського суду м.Києва Любомира Головатюка. Відповідно до поданих правоохоронцями матеріалів законник начебто вирішив заволодіти чужим майном, «зловживаючи довірою» особи.

За даними прокуратури, суддя брав участь у розгляді позову одного з підприємств про стягнення заборгованості в сумі близько 2 млн грн. Позов було задоволено, але інша сторона звернулася до апеляційної інстанції.

Після цього Л.Головатюк нібито звернувся до одного з учасників процесу й поінформував, що апеляційний суд рішення скасує, але він має необхідні зв’язки і може посприяти тому, щоб цього не сталось. За допомогу, повідомляють правоохоронці, законник вимагав «винагороду».

В апеляційній установі рішення першої інстанції «встояло», а Л.Головатюка невдовзі було затримано. Як пояснили вартові порядку, — після одержання хабара.

На минулому тижні Печерський райсуд м.Києва обрав для законника запобіжний захід у вигляді тримання під вартою 60 діб, з можливістю внести заставу в розмірі 190 прожиткових мінімумів (понад 293 тис. грн.). І хоча арешт, з правової точки зору, виглядає дещо сумнівно (детальніше про суперечки щодо взяття суддів під варту без надання згоди ВРП читайте на стор.2), в апеляційній інстанції його ще не оскаржили. Л.Головатюк уніс заставу й нині перебуває на лікарняному.

«Наявність кримінального провадження за вчинення корисливого кримінального правопорушення може поставити під сумнів діяльність даного судді при здійсненні ним правосуддя та може зашкодити авторитету судової влади», — наголосив представник прокуратури Олександр Дяченко.

Однак на ці слова члени колегіального органу не відреагували, натомість поцікавилися, чи були вже допитані свідки у справі, які працюють у Господарському суді м.Києва. Таким чином у ВРП намагалися дізнатись, чи є підстави для відсторонення, адже однією з цілей застосування такого інструменту і є унеможливлення тиску на свідків. Якщо ж вони вже допитані, то й ризики впливу на них не матимуть жодного значення.

Представник прокуратури сказав, що не були допитані не тільки ті свідки, які працюють в одній установі з Л.Головатюком, а й працівники Київського апеляційного господарського суду. До того ж, на переконання правоохоронців, висока посада, яку обіймає підозрюваний, може дозволити йому впливати на інших осіб, необхідність поспілкуватися з якими може виникнути згодом.

Силовий блок

У свою чергу захисник законника Сергій Комлєв засумнівався, чи була вручена судді підозра. Зокрема, як зазначив адвокат, спершу Л.Головатюк отримав копію повідомлення про підозру, а через 2 хв. йому начебто передали змінене повідомлення про підозру. Але про що йдеться в другому документі — невідомо, адже ознайомитись із ним можливості не було.

Представники ВРП поцікавились, чому ж в такому разі законник засвідчив своїм підписом, що отримав змінене повідомлення? «У судді в той час не працювало ліве око. Йому розбили вухо і зараз констатували струс мозку. Тому, коли він щось підписував, я не впевнений, що він перебував у тому стані, щоб розуміти суть своїх дій», — відповів адвокат.

Почувши про це, члени колегіального органу запитали про причини такого стану законника. Однак С.Комлєв прямої відповіді не дав, обмежившись натяком. «Під час затримання грошей в судді не знайшли. Вони були знайдені в кількох метрах від нього — в снігу. Я так розумію, що співробітникам СБУ не сподобався той факт, що Л.Головатюк не підняв ці $10 тис. І вони таким чином попросили його це зробити», — озвучив свою версію подій адвокат.

Відповідно до ст.206 Кримінального процесуального кодексу, якщо слідчий суддя помітить, що зовнішній вигляд особи чи її стан «дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади», він має:

«1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи;

2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи;

3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством».

Тому член ВРП Алла Лесько поцікавилася, чи вчинив слідчий суддя такі дії. «Вона не тільки їх не виконала, вона ігнорувала наші вимоги про виконання таких дій», — відповів С.Комлєв. Хоча, за його словами, вже із зовнішнього вигляду Л.Головатюка можна було зробити висновок, що його побили.

Розглядаючи скарги на «суддів майдану», представники колегіального органу неодноразово звертали увагу на необхідність дотримання вимог ст.206 КПК. І, якщо законник їх ігнорував, це суттєво підвищувало ймовірність його звільнення за порушення присяги. Тому можна очікувати, що в разі надходження скарги на слідчого суддю, котра обрала запобіжний захід для Л.Головатюка, її подальше перебування на посаді буде під питанням.

Разом з тим на рішення ВРП щодо відсторонення законника відомості адвоката суттєво не вплинули: суддя не зможе виконувати своїх професійних обов’язків до 13 березня.

Також Рада підтримала ініціативу прокуратури щодо відсторонення від здійснення правосуддя судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Людмили Горячківської. При цьому суд уже розглядає кримінальну справу стосовно неї, а тому це рішення діятиме або до набуття вироком законної сили, або ж до закриття кримінального провадження.

У цьому випадку члени колегіального органу самі звернули увагу на те, що виконання законницею своїх обов’язків у період, коли в іншій установі розглядається кримінальна справа щодо неї, може негативно позначитися на довірі до судової системи. Тому, швидше за все, в подібних випадках ВРП підтримуватиме відсторонення.