Закон і Бізнес


Закон не підлягає зміні

Не пройшовши кваліфоцінювання, судді повинні отримувати по 32 тис. грн


№3 (1301) 21.01—27.01.2017
Роман БРЕГЕЙ, суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду, кандидат на посаду судді Верховного Суду
233752

Державна судова адміністрація надіслала судам лист, в якому повідомляє: розмір посадового окладу судді, котрий не пройшов кваліфікаційного оцінювання, має становити 16 тис. грн. Із цим важко погодитись. І ось чому.


До проходження кваліфоцінювання суддя отримує винагороду, визначену відповідно до положень закону «Про судоустрій і статус суддів» від 7.07.2010. Це передбачено п.23 «Перехідних та прикінцевих положень» закону «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016 №1402-VIII, котрий набрав чинності 30 вересня минулого року.

Станом на згадану дату ст.133 акта 2010 року визначала: суддівська винагорода регулюється цим законом, законом «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами, а посадовий оклад судді першої інстанції становить 10 мінімальних заробітних плат.

А тепер про дуже важливе. Закон 2010 року втратив чинність із дня набрання чинності законом «Про судоустрій і статус суддів», прийнятим у 2016-му. Отже, з 30 вересня минулого року неможливо вносити зміни до закону 2010 року.

Законом «Про Державний бюджет України на 2017 рік» установлено, що мінімальна заробітна плата дорівнює 3200 грн. Постає запитання: чому посадовий оклад судді першої інстанції, який не проходив кваліфоцінювання, є меншим за 32 тис. грн.?

У листі ДСАУ згадуються приписи закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6.12.2016. Аналізуючи п.3 «Перехідних та прикінцевих положень» цього нормативно-правового акта, що набрав чинності 1 січня 2017 року, можна зробити такі висновки:

- законодавець визнав обов’язок унести зміни до законів, у яких заробітна платна кратна м.з.п. (становить певну її кількість);

- до внесення змін м.з.п. при визначенні заробітної плати працівника повинна обчислюватись у сумі 1600 грн.;

- 1600 грн. використовуються в розрахунках у тих випадках, коли є можливість унести зміни до закону.

Отже, якщо до 1 січня поточного року зміни до законів не внесено, то вся країна живе з мінімальною заробітною платою 3200 грн., а певні категорії працівників — 1600 грн.

Вам це нічого не нагадує? Схоже на пряму дискримінацію, з якою закликає боротися законодавець у Конституції та законі «Про засади протидії і запобігання дискримінації».

Варто звернути увагу на те, що, за логікою законодавця, відповідно до змісту закону «Про судоустрій і статус суддів» 2010 року розмір винагороди суддів залежав від розміру мінімальної заробітної плати, яка не може зменшуватися. Тобто суддівська винагорода могла тільки збільшуватися. Формула посадового окладу — це 10 м.з.п., а не певна величина.

Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6.12.2016 не вносились і не могли вноситися зміни до закону «Про судоустрій і статус суддів» 2010 року. Виходить, посадовий оклад судді першої інстанції, котрий не проходив кваліфоцінювання, з 1 січня 2017 року повинен становити 10 м.з.п., а це 32 тис. грн.

Установивши розмір грошового утримання в сумі 16 тис. грн., ДСАУ не повною мірою проаналізувала сукупність норм чинного законодавства та допустила пряму дискримінацію. Вона не залишила суддям іншого вибору, як іти до суду й захищати своє порушене право.

Ви запитаєте: чому судді обов’язково треба захищати свої права? Все просто. Якщо суддя є об’єктом дискримінації та погоджується із цим, то в громадян можуть виникнути сумніви щодо бажання цієї особи захищати інших. Суддя захищає закон, перед яким ми всі рівні.

У цій історії є ще один негативний присмак. Судді зазнали дискримінації не внаслідок появи закону, а через неправильне його розуміння. Дискримінацію допустила ДСАУ, керівництво якої обирали судді.

Сподіватимемося, що воно перегляне власне рішення, адже помилки ніколи не пізно виправляти.