Об’єднані тестами
Чим зумовлена поява неоднозначних питань для кандидатів до ВС?
У переддень Нового року Вища кваліфікаційна комісія суддів затвердила перелік питань для анонімного письмового тестування кандидатів до Верховного Суду. Це відразу ж викликало палкі дискусії як серед конкурсантів, так і інших правників. Тим більше що деякі питання були оцінені як некоректні.
Штрафні санкції
Наприклад, доволі суперечливим виглядає питання №125: «Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання за договором, штрафу та пені...» Так, правники давно обговорювали неоднозначність підходів до цього питання «господарників» і «цивілістів» із Верховного Суду України. І це при тому, що обидві правові позиції з огляду на вимоги ч.6 ст.13 закону «Про судоустрій і статус суддів» є обов’язковими до застосування.
Так, у постанові Судової палати у господарських справах ВСУ від 27.04.2012 №3-24гс12 наголошується, що «одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст.61 Конституції». Це пояснюється тим, що згідно з ст.549 ЦК пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст.230 ГК — штрафними санкціями, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. Отже, у межах одного підрозділу відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Водночас у постанові Судової палати у цивільних справах ВСУ від 21.10.2015 №6-2003цс15 зазначено, що «відповідно до ст.549 ЦК штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених в ст.61 Конституції».
В іншій постанові цієї ж палати (від 6.11.2013 №6-116цс13) найвищий судовий орган узагалі абстрагувався від положень Основного Закону та зосередився на договірному регулюванні спірних правовідносин: «Умовами договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за порушення позичальником строків погашення кредиту і процентів за користування ним. Згідно з пп.5.4 та 5.5 кредитного договору сторонами передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за інші правопорушення: один із них — за порушення обов’язку дострокового повернення кредиту на вимогу банку; інший — за порушення строків поновлення дії договору страхування транспортного засобу, придбаного за кредитні кошти.За таких обставин доводи заявника в частині неправильного застосування судом вимог ст.61 Конституції та ст.549 ЦК й покладення на нього подвійної цивільно-правової відповідальності одного і того ж виду за одне й те саме порушення договірного зобов’язання не знайшли свого підтвердження».
Укладення кредитного договору
Не менш неоднозначним є питання №128: «З якого моменту кредитний договір вважається укладеним?»
Так, за змістом ч.2 ст.1054 ЦК, до відносин за кредитним договором застосовуються положення гл.71 §1 «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. А згідно з абз.2 ст.1046 ЦК договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Разом з тим у постанові Судової палати у цивільних справах ВСУ від 11.07.2012 №6-63цс12 сказано таке: «Згідно з ч.1 ст.638 та ч.1 ст.640 ЦК договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору. На підставі ч.2 ст.640 ЦК в разі, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання майна або вчинення певної дії. Законодавець пов’язує момент укладення договору позики з моментом передання грошей (ст.1046 ЦК). Проте кредитний договір, спір щодо якого вирішено у справі, є укладеним з моменту досягнення його сторонами в письмовій формі згоди з усіх істотних умов».
Перевірка дискусією
Звичайно, можна було б припустити, що оскільки зазначені питання розміщені для кандидатів до Касаційного господарського суду ВС, то акцент у відповідях робитиметься саме на правових позиціях господарської палати ВСУ. Або такі питання взагалі можуть мати на увазі дві правильні, але протилежні за змістом відповіді.
Публічні обговорення тих чи інших питань з оприлюднених комісією тестів декотрими претендентами сприймаються з подивом чи сарказмом. Одначе саме такі відкриті дискусії засвідчили високий інтелект кандидатів. Адже продемонстрували їх аналітичні навички, терпимість до різних позицій, вміння відстоювати власну тощо. Хотілось би, щоб саме такі характеристики мали майбутні судді найвищого судового органу.
Втім, не будучи обізнаною із запропонованими варіантами сформульованих відповідей, стверджувати про некоректність тих чи інших питань тестів, швидше за все, передчасно. Крім того, сама ВККС повідомила, що оприлюднений перелік ще буде оновлюватися.
Тож не виключено, що такі питання присутні в списку зовсім не випадково, а саме з метою перевірки кандидата на поінформованість щодо наявності різних правових підходів.