Закон і Бізнес


Під пологом ночі та ПК

Щорічний внесок, плату за складання іспиту та стажування зменшили на рівні закону


Коли питання щодо розміру адвокатських внесків постало на грудневому засіданні Ради адвокатів України, захисники й гадки не мали, що у Верховній Раді вже готуються відповідні пропозиції.

№1 (1299) 01.01—13.01.2017
ЛЕВ СЕМИШОЦЬКИЙ
435773

У практику законотворчості останніх років добре вкоренилося прийняття актів чи змін до них «пакетом». Причому назва закону жодним чином не орієнтує щодо його предмета. Так, в останній сесійний тиждень нардепи ухвалили зміни до Податкового кодексу, а разом з ними, причепом, і до інших законів, зокрема адвокатського.


Приховані поправки

Доки на грудневому засіданні Ради адвокатів України ламали списи у пошуках «узурпатора», який за спиною проштовхує нову редакцію профільного закону, опоненти завдали удару по найболючішому місцю — фінансам. Нардепи Андрій Журжій та Тетяна Острікова запропонували поправку до проекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (№5132), який до другого читання поповнився положеннями, що не мають жодного стосунку до ПК та державного бюджету. Натомість передбачають зміни до закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Ні саму поправку (№121), ні її суть у сесійній залі не обговорювали й не оголошували. Проголосували також за традицією — у редакції профільного Комітету з питань податкової та митної політики. Хоча останній не є таким стосовно законодавства про адвокатуру. Натомість Комітет з питань правової політики та правосуддя, який дійсно мав бути головним із цього питання, не значиться навіть серед тих парламентських підрозділів, які відповідали за погодження проекту №5132.

Утім, це, як кажуть, справа техніки. А самі поправки вочевидь поділили адвокатську спільноту на два нерівні табори: тих, хто з радістю сприйняв новину про те, що щорічні внески прив’язали до прожиткового мінімуму, а плату за стажування обмежили трьома «мінімалками», і тих, хто стверджує про неправомірне втручання влади у питання професійного самоврядування.

Обмежили по максимуму

Нагадаємо: РАУ на засіданні 16 грудня вирішила, що до 31 січня розмір щорічного внеску становитиме 1600 грн., тобто одну «мінімалку» станом на 1.12.2016 (див. «ЗіБ» №52/2016). А тим, хто вирішить платити пізніше, доведеться витратити вдвічі більше через підвищення з 1 січня розміру мінімальної зарплати до 3200 грн. Така відстрочка пояснювалася тим, що для зміни розміру внеску потрібно скликати з’їзд, а це, мовляв, економічно недоцільно.

Що ж, у цьому питанні законодавець, можна сказати, пішов назустріч органам адвокатського самоврядування: установив, що максимальний розмір щорічного внеску не може перевищувати одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного календарного року. А цей показник згідно із законом «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 1.01.2017 дорівнює тим самим 1600 грн.

Не подорожчає й складання кваліфікаційного іспиту, принаймні до 1 травня. Адже згідно з поправками до ч.2 ст.58 закону про адвокатуру розмір плати «не може перевищувати 3-х прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених законом на день подання особою заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту». Тобто нині ця плата становить не більш як 4800 грн. (з 1 травня — 5052 грн., з 1 грудня — 5286 грн.). Очевидно, це також не в кращий бік позначиться на бюджетах усіх органів адвокатського самоврядування.

Ще більша «діра» в них утворилася через недонадходження плати за стажування. Якщо згідно з рішенням РАУ її максимум, який могли встановити у регіоні, на цей рік обмежувався 12 мінімальними зарплатами (тобто 38400 грн.), то тепер цю планку знижено вчетверо — до 3 «мінімалок» (9600 грн.). При цьому законодавець вирішив втрутитися і в розподіл цих коштів. РАУ визначила, що половина грошей має йти керівнику стажування, а решта розподіляється між регіональним та вищим органами. За поправками до проекту №5132, це співвідношення становитиме 70 на 30 на користь керівника стажування.

Окремо передбачено: якщо рада адвокатів регіону прийме рішення про продовження стажування, то розмір додаткового внеску не повинен перевищувати 1/2 мінімальної зарплати за кожний місяць додаткового навчання.

Мрії та реалії

Отже, поправки мають зменшити фінансовий тягар для адвокатів і для тих, хто має намір поповнити лави професійних захисників. Однак є й зворотній бік медалі.

Як відзначив секретар РАУ, член Вищої ради юстиції Павло Гречківський, «неможливо будувати самостійний, незалежний і сильний інститут адвокатури без фінансової самодостатності. Якщо хочемо гарантованої професійної свободи, ми не прийдемо до неї з бідності». Але у Верховній Раді, схоже, дотримуються протилежної думки: чим доступнішою у фінансовому сенсі стане професія, тим більше можливостей буде у громадян для вибору свого захисника, враховуючи перехід до адвокатської монополії в судочинстві.

Тож органам адвокатського самоврядування доведеться повоювати за нову редакцію профільного закону. І, можливо, в ній спробувати виправити результати нічного законотворення. Звісно, якщо це необхідно самим адвокатам.

Коментар «ЗіБ»

Андрій ЖУРЖІЙ, перший заступник голови Комітету ВР з питань податкової та митної політики:

— З аналізу норм законодавства та світового досвіду вбачається, що основною метою діяльності адвокатського самоврядування є захист прав адвокатів та забезпечення для них сприятливих умов для провадження своєї діяльності.

При цьому розмір будь-яких внесків (плати), що справляється адвокатським самоврядуванням, має бути економічно обґрунтованим та відповідати рівню витрат на здійснення такого самоврядування. Розмір таких внесків має бути посильним для представників цієї професії та не повинен створювати жодних обмежень за майновими ознаками. В Україні ж склалася така ситуація, що суми, які справлялися, і ті, що планували отримувати органи адвокатського самоврядування з підняттям розміру мінімальної заробітної плати, є набагато більшими за фактичні витрати таких органів, пов’язані зі здійсненням адвокатського самоврядування.

Отже, встановлення необґрунтовано високих розмірів плати за складення кваліфікаційного іспиту, внеску за проходження стажування та щорічних внесків на забезпечення функціонування адвокатського самоврядування було б прямим порушенням конституційних прав усіх адвокатів України. А законодавче обмеження розміру таких внесків, навпаки, спрямоване на захист прав адвокатів та юристів, які мають намір ними стати.

Валентин ГВОЗДІЙ, заступник голови Національної асоціації адвокатів України:

— 21 грудня НААУ звернулася до Президента у зв’язку з унесенням неконституційних змін до закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Ми наголосили, що внесення змін до профільного закону завуальоване, відбулося в пакеті зі змінами до Податкового кодексу, суперечить конституційним нормам про статус адвокатури, законодавству та елементарній юридичній техніці.

По суті, через ПК унесено зміни до закону, який регулює діяльність конституційного органу. Хотілось би вірити, що це просто безвідповідальність, втома чи ще щось. Як ідеться у відомому вислові: «Сон розуму породжує чудовисько». До речі, ми маємо бути щасливими від того, що в цю «бюджетну ніч» не скасували Конституцію. Однак я не схильний вірити у випадковості. Не схоже на те, що це була випадкова помилка. Реалізовано частину умисного плану щодо звуження прав адвокатів та впливу на адвокатуру як інститут. І ми вже бачимо, як запроваджуються інші складові цього плану.

Проект №5132, як сказано в пояснювальній записці, зумовлений необхідністю виконання вимог ПК щодо щорічного перегляду ставок деяких податків, збалансованості бюджету та адаптації до норм європейського законодавства. Тобто стосується податкового та бюджетного законодавства. Проте включені до нього зміни до закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не мають нічого спільного з такими цілями, обмежують компетенцію органів адвокатського самоврядування. Адже самофінансування адвокатури є ключовою гарантією нашої незалежності.

Для тих, хто радіє «економії» грошей адвокатів та стажистів, відзначу, що наша позиція полягає не в захисті кошторису, а в захисті самого принципу адвокатського самоврядування та автономності наданих законодавством повноважень. Не можна дозволити створити прецедент, коли без участі адвокатури, без участі НААУ змінюється профільне законодавство. При цьому міжнародні партнери неодноразово звертали увагу на те, що реформу адвокатури без адвокатів проводити не можна, і консультації з НААУ, яка, за законом, є представником професії, є обов’язковими. Ця теза міститься і в листі ССВЄ до Президента України у зв’язку з прийняттям цього закону.

Через цю ситуацію НААУ вживатиме комплекс заходів для відновлення прав органів адвокатського самоврядування.