Закон і Бізнес


За «верховною» версією

Чому у ВС не завжди готові допомогти колегам та що знають про вільний час законників


Суддя ВС Галина Канигіна продемонструвала журналістам довжелезний перелік усіх змін, унесених до Кримінального кодексу.

№1 (1299) 01.01—13.01.2017
КСЕНІЯ МАГНУШЕВСЬКА
5475

Верховний Суд отримує справи, які мали б надходити до вищих спеціалізованих храмів Феміди. А все через те, що громадяни не знають про «перехідні» норми судової реформи. Крім того, «верховники» упіймали колег із судів нижчих інстанцій на поспішності в прийнятті рішень щодо необхідності звернення до Конституційного Суду. А ще судді ВС поділилися думками стосовно того, що заважає законникам працювати в нормальному режимі.


 «Палатний» розподіл

Про все це йшлося під час підсумкового брифінгу у ВС. Також «верховники» розповіли про кількість справ, отриманих у 2016-му. Так, лідирують «адміністративники»: за словами судді-спікера Судової палати в адміністративних справах ВС Олександра Прокопенка, до них надійшло 4073 заяви про перегляд рішень, з яких до провадження допустили тільки 576. Розглянула палата 594 справи, а в наступний рік перейде 308 справ, з якими «адміністративники» не встигли впоратись у 2016 р.

«Уже традиційно найбільше справ — щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів фіскальної служби (150)», — повідомив О.Прокопенко. Крім того, відповідно до ст.1711 Кодексу адміністративного судочинства розглянуто 119 справ щодо дій чи бездіяльності Верховної Ради, Вищої ради юстиції, Президента. Не так багато довелося вирішувати соціальних спорів — 34.

На другій позиції опинилася Судова палата в цивільних справах ВС: до неї надійшло 3117 заяв (455 допущено), а розглянуто 490 справ. «Господарники» отримали 1697 заяв (150 допущено) і впоралися зі 125 справами.

Найменше звернень було до Судової палати у кримінальних справах ВС: надійшло 495 заяв, тільки 9,2% (45) з них були допущені до розгляду. В середньому палата приймала щомісяця по 4 рішення (за рік розглянула 49 справ).

Загалом було зафіксовано 9370 звернень, що на 20% менше, ніж у 2015-му. Водночас кількість заяв, за якими прийнято рішення про допуск справ до провадження, збільшилася майже вдвічі: вищі спеціалізовані суди допускали 9—10% справ, а ВС у 2016 р. — майже 20%. Незважаючи на те що у ВС налічується всього-на-всього 19 законників, нерозглянутими залишилося на 10% справ менше, ніж у 2015-му.

Протягом минулого року колеги зверталися до «верховників» із проханнями, аби ті внесли подання до КС для перевірки на конституційність тих чи інших норм законів. У 8 випадках найвищий судовий орган відмовився просити допомоги в «конституційників».

«Прослідковується тенденція: де-які судді надто поспішно звертаються до ВС. Замість того щоб зібратися з думками та постановити самостійне рішення, зважаючи на те, що кожен суд має тлумачити закон, перш ніж його застосувати, суди намагаються уникати цього», — вважає очільник ВС Ярослав Романюк.

Наприклад, через те, що ще у 2014—2015 рр. ВС попросив КС провести «ревізію» деяких норм закону «Про очищення влади», розгляд 510 справ досі стоїть на паузі.

З вільного в робочий

До речі, ще за 1,5 тижня до нового року у ВС працював 21 суддя, а 19 грудня Вища рада юстиції звільнила у відставку двох представниць Судової палати у кримінальних справах — Тетяну Гошовську та Олену Кузьменко. За словами їхньої колеги Галини Канигіної, до такого рішення «криміналістів» підштовхнуло прийняття закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким соціальні гарантії служителів Феміди знову були звужені.

У свою чергу Г.Канигіна звернула увагу представників ЗМІ на складнощі, які виникають у володарів мантій кримінальної юрисдикції всіх інстанцій. Вона повідомила: з 2001 р. до Кримінально кодексу було внесено зміни 168 разів, у тому числі 32 — Верховною Радою VIII скликання. До Кримінального процесуального кодексу (2012) — 44 рази, 27 з них — парламентом нинішнього скликання. Кожну таку корективу служителю Феміди необхідно відстежувати під час застосування норм у часі.

Та часто зміна законодавства не єдине, що ускладнює роботу суддів. За словами судді, через брак володарів мантій їхнім колегам доводиться розглядати значно більше справ, ніж зазвичай. У багатьох країнах, де склалася схожа ситуація (наприклад в іспанських законників), вирішення спорів розписане на кілька років наперед, щоб навантаження на суддів не ставало надмірним.

«Судді, які залишилися в судовій системі, працюють у важких умовах. І навіть не в політичних, а фізичних. Бо багато з них витрачають свій вільний час, щоб встигнути розглянути більше справ, ніж можуть у робочий час», — зазначила Г.Канигіна.

Дочекатися нового

Суддя-спікер Судової палати у цивільних справах ВС Василь Гуменюк підкреслив, що відповідно до конституційних змін Верховний Суд є касаційною інстанцією. Однак, доки ВС не буде створено, ці функції, як і раніше, виконують вищі спеціалізовані установи. А ВС має ті ж повноваження, що й до внесення коректив до Основного Закону.

«Нам почали писати касаційні скарги. Ми не можемо їх розглядати. Закон прийнято, але новий суд не створений. Тому працюємо по-старому. І лише зі створенням нового суду, після прийняття процесуальних кодексів буде діяти формула, записана в новому законі. ВС буде функціонувати як касаційний суд», — пояснив В.Гуменюк.

Роль «доброчесників»

Також журналісти довідалися про нинішні настрої «верховників», зокрема їхні думки з приводу того, що громадська рада доброчесності відіграватиме не останню роль у формуванні кадрового складу нового ВС. Адже 17 з 19 представників найвищого судового органу змагатимуться за посади в новій інституції.

«Єдина європейська держава, в якій суддів обирає все населення, — це Швейцарія. А тепер подивімося, як створюються в нас громадські організації. Кілька осіб зібралися, назвали себе громадською організацією. Навіть не обов’язково, щоб вони реєструвалися. Але за бажання можуть зареєструватися. Тобто якихось жорстких вимог немає. Зараз ці особи, які назвали себе громадськими організаціями, мають право брати участь у формуванні суддівського корпусу», — зауважив керманич ВС.

Він нагадав: в Україні є держорган — Вища кваліфікаційна комісія суддів, в якому 16 членів. Половина з них — представники громадянського суспільства: адвокати, науковці. «Після того як вони стали членами ВККС, на них поширюються значно більші вимоги: відповідальність за прийняття рішень, антикорупційне законодавство. А що поширюється на членів ГРД? Мало того, що вони самі себе створили і зараз претендують на те, щоб брати участь нарівні з іншими органами держвлади у формуванні надзвичайно важливих держорганів, та ще відповідальності ніякої не несуть», — заявив очільник найвищого судового органу.

За його словами, якщо член ВККС вчинить корупційне правопорушення, то він нестиме відповідальність. «Що можна вимагати від представників ГРД? Ми повинні повірити, що вони кришталево чисті? Чому? Тому що вони самі себе так називають?» — поцікавився Я.Романюк.

Коли журналісти запитали, чи не складається у Голови ВС враження, що ГРД заснували під певних осіб, він відповів: «Спадає на думку, коли довідуєшся, що переважна більшість представників ГРД — у сфері впливу ГО «Реанімаційний пакет реформ».

Що ж, очільник ВС висловив свою думку щодо участі «доброчесників» у формуванні кадрового складу нової установи. А незабаром дізнаємося, чи бачить ГРД Я.Романюка в новому ВС.