Закон і Бізнес


У пошуках узурпатора

Чого очікувати адвокатам від нової редакції профільного акта?


НААУ закликає Президента накласти вето на проект змін до закону про адвокатуру, розроблений за спиною РАУ.

№52 (1298) 24.12—30.12.2016
КАТЕРИНА ГРИНЬОВА
9909

День святого Миколая, що збігається з Днем адвокатури, приніс адвокатам неоднозначні сюрпризи. Напередодні РАУ підвищила адвокатські внески, а Рада з питань судової реформи отримала альтернативний проект закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».


Внески підвищено

Органи адвокатського самоврядування працюють на самофінансуванні: кожен адвокат щорічно платить внески для роботи регіональних і вищих органів у пропорції 70 до 30 відповідно. З’їзд адвокатів установив, що такий внесок дорівнює розміру мінімальної зарплати, яка з 1 січня 2017 р. становитиме 3200 грн. Таким чином, захисникам доведеться платити вдвічі більше. З урахуванням того, що податкове навантаження на адвокатську діяльність зросло, виникло питання про перегляд правил обчислення внеску. Однак для цього довелося б скликати з’їзд, проведення якого влетіло б адвокатурі в копійчину. Тому було вирішено підвищити внески, але зробити це в два етапи. До 31 січня їх розмір дорівнюватиме 1600 грн. Після 31 січня показник зросте до 3200 грн. Крім того, було прийнято формулу оплати стажування, яке проходять на початку адвокатської діяльності. Кожен регіон установлює цю суму на свій розсуд, але вона має бути не нижчою за 12 мінімальних зарплат. При цьому половина йде керівнику стажування, а 50% розподіляються між регіональним та вищим органами.

«Ми зробили вибір на користь незалежності професії. Неможливо будувати самостійний, незалежний і сильний інститут адвокатури без фінансової самодостатності. Якщо хочемо гарантованої професійної свободи, ми не прийдемо до неї з бідності», — прокоментував відповідне рішення Ради адвокатів України, прийняте 15—16 грудня на останньому в цьому році засіданні, її секретар, член Вищої ради юстиції Павло Гречківський.

Без гарантій і переваг

Того дня, коли РАУ проводила засідання, раптом з’ясувалося, що законопроект, над яким довго працювали адвокати, юристи, іноземні експерти, робоча група не підтримала. Поки представники адвокатської спільноти готували для Ради з питань судової реформи поправки, розуміючи, що саме цей акт Президент представить у парламенті як реформу адвокатури, на засіданні робочої групи 15 грудня розглядали створений на основі старих проектів документ.

Як повідомляє прес-служба Національної асоціації адвокатів України, у цій версії проекту закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є численні суперечності, неузгодженості з положеннями чинного законодавства, насамперед з указом Президента «Про Стратегію реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015—2020 роки» №276/2015, який прямо передбачає «зміцнення на інституційному рівні НААУ для забезпечення належної професійної діяльності адвокатури, управління юридичними професіями та представництва колективних інтересів адвокатів».

«В умовах запровадження виключного представництва адвокатів у судах, коли очікується прихід в адвокатуру десятків тисяч нових людей, перевірити, як вони були допущені до професії, буде надзвичайно складно. І замість підвищення якості послуг ми наражаємося на ризик легалізації великої кількості випадкових та непрофесійних людей, — зазначається в заяві РАУ з приводу неприйнятності проекту закону про адвокатуру, оприлюдненого на її офіційному сайті. — Адвокатура ніколи не погодиться з таким кардинальним поворотом у проведенні реформи, адже він позбавляє адвокатів більшості гарантій та переваг особливого конституційного статусу».

Під державний контроль?

У РАУ вважають, що держава в особі свого представника у робочій групі від Міністерства юстиції Андрія Вишневського підтримує зміни до профільного законодавства, спрямовані на повернення адвокатури під державний контроль.

Водночас директор Координаційного центру з надання правової допомоги, член робочої групи Ради з питань судової реформи А.Вишневський окреслив проблему недосконалої системи формування органів адвокатського самоврядування та їх взаємодії, гарантій незалежності та належного виконання ними своїх функцій. Зокрема, у згаданій стратегії визначено пріоритет реформи: забезпечення балансу повноважень органів адвокатського самоврядування, в тому числі кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; вдосконалення системи підзвітності органів адвокатського самоврядування, посилення відповідальності їх членів.

«Проект нової редакції закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», котрий, як очікується, незабаром буде схвалений Радою з питань судової реформи та внесений главою держави до Верховної Ради, повною мірою вирішує цю проблему та реалізує відповідний пріоритет реформи», — розповів А.Вишневський у коментарі «ЗіБ».

Він також зауважив, що робота над цим законопроектом велася за участю багатьох сотень адвокатів у відкритому режимі протягом останніх 2-х років.

«Основна ідея змін — децентралізація адвокатського самоврядування, посилення ролі регіональних адвокатських спільнот і обмеження влади РАУ, — підкреслив А.Вишневський. — Твердження РАУ про нібито заміну законопроекту, його невідомих розробників, відсутність детального обговорення і невідповідність європейським реформам правосуддя є відвертою неправдою. Причини такої реакції зрозумілі: РАУ дає всі підстави говорити про узурпацію нею влади в адвокатурі й методичне знищення адвокатського самоврядування як такого».

Таким чином, розбиратися, хто ж насправді узурпує владу в адвокатських колах, доведеться Раді з питань судової реформи. Більше того, питання щодо вибору законопроекту, який має бути внесений до парламенту, може тлумачитися як політичне і навіть вплинути на міжнародний імідж України.