Закон і Бізнес


Кому «мінімалку», а кому мінімум

Яким чином зміняться розмір збору і правила притягнення до відповідальності після ухвалення бюджету


№52 (1298) 24.12—30.12.2016
ЄВГЕН БЕРЕЗОВСЬКИЙ
20502

Підвищення вдвічі мінімальної заробітної плати могло б спричинити зростання судового збору та інших витрат. Однак урядовці вирішили обмежити їх «вартість» і підготували плацдарм для економії бюджетних коштів, зокрема на суддях.


Підвищення дозволене

Майже одночасно із заявою Кабміну про намір підняти з 1 січня наступного року розмір мінімальної заробітної плати урядовці повідомили, що «покращення» не стосуватиметься держслужбовців, суддів і прокурорів, чиї оклади раніше розраховувалися, виходячи з «мінімалки». І хоча механізм реалізації стратегії з економії бюджетних коштів ще не був відомий, одразу заговорили про найімовірніший варіант — проведення розрахунків на підставі прожиткового мінімуму.

Як повідомляв «ЗіБ» (див. №50), втілити в життя цю ініціативу в Кабміні вирішили за допомогою проекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (№5130). А незадовго до голосування за бюджет парламентарі ухвалили цей документ. Під час обговорення міністр соціальної політики Андрій Рева підкреслював, що зміни створюють умови для підвищення мінімальної зарплати, «відв’язуючи» оклад високопосадовців від показників «мінімалки».

Хоча зміни, як виявилося, стосуватимуться не тільки високопосадовців. Відповідно до Кодексу законів про працю «мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому від прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року». Таким чином, широкому колу громадян зарплата не перераховуватиметься.

Окремо в законі згадуються судді, на яких урядовці також знайшли спосіб зекономити. Якщо раніше передбачалось, що посадовий оклад обчислюється залежно від розміру мінімальної зарплати, який міг змінюватися впродовж року, то тепер — виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня.

Разом з тим у бюджеті закріплено, що цей показник буде кілька разів підвищуватись. Так, на 1 січня він становитиме 1600 грн., а на 1 травня — 1684 грн. Нескладно підрахувати, що ставка судді першої інстанції з початку року (але після проходження кваліфікаційного оцінювання) має дорівнювати 24 тис. грн., тобто 15 «мінімумам», а навесні могла б зрости до 25,26 тис. грн. Отже, на кожному судді першої інстанції держава заощаджуватиме щомісяця мінімум 1260 грн. А економія на представниках апеляційних установ сягне 2100 грн. на місяць. І це без урахування доплат.

Однак урядовці, очевидно, розуміли, що не зможуть прописати всі випадки застосування прожиткового мінімуму замість «мінімалки», тому окремо в «Прикінцевих положеннях» установили, що «мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат». До внесення змін до відповідних законів для обчислення береться 1600 грн., ідеться у документі. У такий незграбний спосіб чиновники спробували перекрити всі можливості для «надмірних», з їхньої точки зору, переплат. Мабуть, саме це положення використовуватиметься для розрахунку окладів тих законників, які не пройшли кваліфоцінювання. Адже про них у проекті №5130 забули. Звісно, якщо хтось із них не спробує в суді довести, що термін «працівник» не має стосунку до людей у мантіях, які здійснюють правосуддя.

Санкції і захист

Якщо на перерахунок посадових окладів усі очікували від самого початку, то можливість «подорожчання» судового збору і низки інших виплат багатьох налякала. Зокрема, деяких парламентарів.

Як відзначив член депутатської фракції ПП «Блок Петра Порошенка» Руслан Сольвар, якщо розмір мінімальної заробітної плати становитиме 3200 грн., це призведе до чергового зростання судового збору. У зв’язку із цим він підготував проект «Про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» (щодо зменшення ставок судового збору та доповнення переліку суб’єктів, які звільняються від його сплати)» (№5389-2), в якому пропонує повернути розмір збору, що діяв на початок 2015 р.

Однак такі настрої були недоречними. Відкоригувати ставку збору вирішили вже згаданим законом. Так, у всіх положеннях, де було встановлено, що розмір збору обчислюється, виходячи з мінімальної заробітної плати, прописали, що тепер як величина використовується прожитковий мінімум для працездатних осіб. Тобто ті самі 1600 грн. Таким чином, підвищення ставок хоча й відбудеться, але не надто суттєве.

Аналогічно планується розраховувати державне мито та деякі інші платежі, зокрема за користування даними земельного кадастру, розмір реєстраційного внеску за участь у земельних торгах тощо.

Також урядовці звернули увагу на положення Кодексу про адміністративні правопорушення і Кримінального кодексу. Передбачалося, що відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 мінімальних заробітних плат. Якщо більше — встановлена кримінальна відповідальність. Ці обчислення також залежатимуть від показників прожиткового мінімуму.

Разом з тим це не єдиний випадок, коли кримінальна та адміністративна відповідальність розмежовуються, виходячи з «мінімалки». Те саме стосується ставок на спортивні змагання, пов’язаних з маніпулюванням. Однак під час ухвалення закону це питання не порушувалось.

Тому важко сказати, чи свідомо урядовці й нардепи залишили цю норму в нинішньому вигляді. Схоже, простежити за всім вони просто не змогли. А значить, впродовж року, напевне, на поверхню спливатимуть й інші випадки застосування в розрахунках мінімальної зарплати.