Закон і Бізнес


Столичний експеримент

Хоча податківці звітують про зменшення кількості перевірок, правники наводять факти тиску на бізнес


Людмила Демченко (друга справа) запевняла, що офіс аудиту намагається прислухатися до зауважень платників і враховувати їхні пропозиції.

№52 (1298) 24.12—30.12.2016
ВІЛЕН ВЕРЕМКО
4028

Київські митарі звітують про значне зниження обсягу перевірок та збільшення надходжень від податку на додану вартість у результаті пілотного проекту. Натомість юристи розповідають про безпідставний тиск на бізнес, попри презумпцію правоти платника, й очікують змін Податкового кодексу.


Новий департамент

У складі головного управління Державної фіскальної служби в м.Києві буде створено департамент аудиту — самостійний структурний підрозділ. Відповідний дозвіл дав Уряд, прийнявши постанову «Про внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2005 р. №79» від 30.11.2016 №866.

Ідеться про надання офіційного статусу так званому офісу аудиту ГУ ДФС в м.Києві, створеному в рамках пілотного проекту, що реалізувався за підтримки Міжнародного валютного фонду.

Експеримент було розпочато у квітні цього року, аби вивчити можливість покращення якості контрольно-перевірочної роботи та мінімізувати корупцію. Функції щодо податкових перевірок від районних інспекцій передали до ГУ. І замість підрозділів податкового та митного аудиту 10 ДПІ створили єдиний офіс на рівні міської податкової. Тепер же можна сказати, що Уряд визнав ці заходи (принаймні формально) успішними, й надав офісу статус департаменту.

Про реалізацію проекту розповіла начальник ГУ ДФС в м.Києві Людмила Демченко на спільному засіданні комітетів Асоціації податкових радників, що відбулося на початку грудня. Зокрема, оптимізація дозволила скоротити кількість аудиторів, котрі працювали в ДПІ, з 900 до 600. Однак це була не єдина мета експерименту.

За її словами, офіс намагається прислухатися до зауважень, які надходять від платників, і враховувати їх, «якщо це в рамках правового поля». Аудитори націлені на те, щоб доводити до судових органів лише ті рішення, «де є дійсно чітка позиція контролюючого органу».

Ревізії дають не той результат

За даними ДФС, у Києві зареєстровано 67 тис. платників ПДВ, й 37 тис. із них мають річний обсяг реалізації, менший за 1 млн грн., тобто їх узагалі немає сенсу брати до уваги. А з решти 30 тис. тільки 500 мінімізували податкові зобов’язання.

Втім, можна говорити, що робота офісу аудиту має швидше превентивний характер. Принаймні суб’єкти почали щомісячно сплачувати ПДВ на 500 млн грн. більше. Натомість наслідки перевірок не такі вражаючі. Так, із початку року аудитом ДФС в м.Києві нараховано додатково зобов’язань щодо ПДВ на 1,874 млрд грн., а сплачено з них лише 11 млн. Решта — оскаржується на різних рівнях.

При цьому, за словами Л.Демченко, до 50% скарг київських платників задовольняються в адміністративному порядку. А загальна статистика свідчить, що в суді фіскали виграють не більше ніж 10—20% справ. Звідси напрошується висновок: перевірки — швидше спосіб «кошмарити» бізнес.

Покращити ситуацію мають зміни до ПК. Зокрема, передбачається автоматичне, без будь-яких перевірок, відшкодування ПДВ, якщо податкова накладна вже зареєстрована. Проте перед реєстрацією вона перевірятиметься за певними критеріями, навколо розроблення яких наразі ламають списи в Мінфіні та профільному комітеті Верховної Ради. Це буде автоматична перевірка за кодами товару, якщо вони не збігатимуться на вході та виході, реєстрація накладної блокуватиметься.

Л.Демченко підтримала таку ініціативу. Хоча й визнала, що тут є ризики. «Але, якщо буде працювати норма про блокування податкових накладних, це дасть можливість, щоб ми не виходили на перевірки, не гаяли часу. І потім не судилися до безкінечності, коли, наприклад, виграємо спір, а стягувати податки вже не буде з кого», — зазначила вона.

Незаконна санкція

Втім, правники озвучили дещо інші дані роботи столичної податкової. Зокрема, партнер АО Officium Костянтин Буяло висловив думку, що з проблемою від’єднання від електронної бази стикалося, «напевно, 80% підприємств». Він навів приклад свого клієнта — фармацевтичної фірми, яка не має жодних товарів, окрім ліків. «Відключення було здійснено з одною метою — здійснити неправомірний тиск і прийти до діалогу з керівництвом підприємства», — зробив висновок правник.

Також поставало питання презумпції правомірної поведінки платника. Адже, навіть коли йдеться про від’єднання згаданих 160 підприємств, із яких 15 надають додаткові документи, то принаймні останні підтвердили свою правоту. Тобто до них безпідставно застосували покарання. При цьому наголошувалося, що в жодному кодексі не передбачено такої санкції, як від’єднання від бази податкових накладних або припинення договору.

«Ви фактично застосовуєте санкцію, яка блокує роботу на певний час сумлінних платників. Людей, які мають презумпцію і право на гарантію підтримки їх правомірної діяльності та незастосування до них санкцій, не передбачених законом», — аргументував свою позицію К.Буяло.

Тим часом Л.Демченко вважає, що така ситуація все одно краща, ніж була раніше. Вона нагадала, що до запровадження нинішнього алгоритму блокувалися платники, які, за даними податкової міліції, були відсутніми за місцем реєстрації. Водночас представниця податківців додала, що лише в січні поточного року тільки в Печерському районі було 1,6 тис. таких фактів, а в цілому по Києву — 4 тис. Міліціонери підтверджували відсутність суб’єкта, наприклад, фотографією офісу, де немає вивіски, тощо.

Тому було прийнято рішення взагалі не прив’язуватися до «відпрацювань» ПМ і не брати до уваги встановлення платника за юридичною адресою. Натомість планували зосередитися на тому, чи займається він незаконними оборудками.

«Дуже радий, що ДФС замість 4 тис. протиправних дій здійснює тепер усього 160. Розумію, що з державної позиції треба щось робити з мінімізацією. Але бажано у відповідності до чинного законодавства», — відповів К.Буяло.

За свавілля треба відповідати

Його підтримав керуючий партнер АК «Соколовський і партнери» Владислав Соколовський. «Це взагалі-то кримінальний злочин. Багато податківців просто не розуміють, що таким чином вони скоюють злочин», — наголосив він. І припустив, що ситуація може покращитися, коли платники почнуть подавати більше заяв про порушення кримінальних проваджень. «Треба працювати в правовому полі», — додав юрист.

«Я, напевно, є представником однієї зі 160 компаній, яку печерська податкова міліція «викрила», щось там написала», — додав адвокат, голова комітету з питань податкового та митного аудиту Асоціації податкових радників Андрій Фомічов. Він розповів, що на запит клієнта про підстави блокування податкова відповіла: компанія неправильно зберігає ключі електронного цифрового підпису. І, коли недоліки буде усунуто, вона зможе працювати далі. «Я особисто був на прийомі в міліції, вислухав дуже цікаві речі з теорії права», — розповів юрист.

У відповідь Л.Демченко порадила звертатися до ГУ ДФС в м.Києві. «Ми відкриті, якщо є будь-які питання, краще звернутися до нас. Ми розберемося», — сказала вона.

Щоправда, бізнес має займатися справами, а не ходінням інстанціями та оскарженням свавільних дій фіскалів. І, ймовірно, чи не єдиним способом розв’язти проблему є запровадження персональної відповідальності чиновників. Аби наслідком оскарження було не лише відновлення прав платників, які, крім іншого, несуть збитки від протиправних дій. Можливо, загроза персональних фінансових санкцій змусить фіскалів кілька разів подумати, чи не буде їхнє рішення визнане протиправним і чи варто його приймати.