Шпигунство в павутині

Європейський суд справедливості назвав такою, що суперечить нормам ЄС, вимогу до інтернет-провайдерів про нагромадження і зберігання особистої інформації та електронного листування (в тім числі й видаленого) користувачів, а також даних геолокації.

«Масове зберігання інтернет-трафіку та геолокаційної інформації дозволить отримати точні дані про приватне життя громадян», — відзначає суд. Він узяв до уваги аргументи правозахисних організацій, що колосальні масиви інформації не дозволять системно запобігати терористичним актам. Це вимагало б повсюдного ведення моніторингу електронного листування й величезних ресурсів для реалізації такого завдання. У той же час зберігання особистих даних відкриває широкі можливості для різного роду зловживань стосовно інтернет-користувачів, повідомляє ТАСС.

Гостра дискусія щодо електронного шпигунства розгорілася в ЄС після викриттів Едварда Сноудена. Він заявив про масове прослуховування переговорів і контроль електронних комунікацій, з боку Агентства національної безпеки США. У цій дискусії правозахисникам протистоять уряди й антитерористичні служби низки країн ЄС, які виступають за збереження провайдерами всього інтернет-трафіку протягом 3 років і за право спецслужб діставати доступ до цієї інформації.

Закони подібного змісту були введені в дію у 2014 році у Великій Британії та Швеції. Проте тепер рішення суду фактично звільняє компанії від необхідності їх виконання. Для Лондона це стосується принаймні до моменту завершення процесу виходу з ЄС.

Європейський суд справедливості (European Court of Justice) — найвища судова інстанція ЄС, рішення якої не можуть бути оскаржені.