Школа змінює орієнтир

Володарям мантій не читатимуть лекцій, а демонструватимуть фільми й спонукатимуть до інтерактиву

Стандарти суддівської освіти змінюються. Замість тривалих лекцій-монологів викладачів використовуватимуться інтерактивні методи навчання. Володарі мантій не просто будуть слухачами, а активно дискутуватимуть, братимуть участь у моделюванні судових засідань та вивчатимуть відеоситуації, які можуть виникнути під час розгляду справ.

Від слухача до активного діяча

У наступному році Національна школа суддів має виконати багато нових завдань. Вони з’явилися в неї у зв’язку з проведенням судової реформи. Так, у 2017-му НШС, зокрема, буде підвищувати кваліфікацію служителів Феміди, тимчасово відсторонених від здійснення правосуддя. Також школа проведе спеціальну підготовку кандидатів на посади суддів з-поміж помічників володарів мантій.

«Вона триватиме 70 робочих днів. Ми разом з НШС розпочнемо спецпідготовку, за попередніми даними, 400 помічників суддів у перші місяці наступного року. І жодної теорії для них не буде», — запевнив голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів Сергій Козьяков під час міжнародної науково-практичної конференції «Національні стандарти суддівської освіти та кращі міжнародні практики в дії».

За словами ректора НШС Миколи Оніщука, їхній заклад методично та організаційно готовий до спецпідготовки кандидатів на посаду судді. «Адже дефіцит суддів стає все більш помітним», — наголосив він.

Також М.Оніщук переконаний: спецпідготовка, підвищення кваліфікації володарів мантій повинні відповідати сучасним вимогам суддівської освіти. «А відтак має бути кардинально змінені форма та зміст навчання. Класичні тривалі лекції відходять у минуле, адже вони не дають належного рівня засвоєння матеріалу. Натомість у підготовці активно використовуються інтерактивні, практично орієнтовані методи освіти. Ми взяли за правило застосування сучасних засобів передання знань за допомогою міні-лекцій, роботи в малих групах, обговорень, дискусій, моделювання судових засідань, аналізу типових судових справ, використання відеофільмів. Тобто йдеться про форми навчання, коли суддя є не просто слухачем, а дієвою особою, залученою до навчального процесу», — зауважив ректор НШС.

Крім цього, у 2017-му школа проведе експрес-підготовку для нових «верховників».

Як краще засвоїти

У свою чергу директор з юридичних та освітніх питань Національного суддівського інституту Канади Доналд Чіассон розповів, яку кількість матеріалу людина може запам’ятати після проходження певного навчального курсу за умови використання різних методик.

«Якщо читатимете тільки лекції, говоритимете про наукові дослідження, то можете розраховувати, що люди, які вас слухали, запам’ятають 5% почутого. Якщо використовувати аудіовізуальний метод, то запам’ятовування становитиме 20%. Якщо покажете відео — 20—25%, а якщо після цього залучите до дискусії, те це буде, можливо, 50%», — повідомив Д.Чіассон.

А от застосування інтерактивної методики дозволить засвоїти 75% матеріалу. «Важливо, щоб суддя запам’ятав якомога більше з того, чого його навчають. Адже чим більше він запам’ятає з почутого на курсі, тим більше знань зможе застосовувати в судовій залі», — зауважив канадський експерт.

Крім того, він навів приклади інтерактивних методів навчання. Це використання тестів для слухачів, презентацій, відеороликів, забезпечення можливості ставити запитання викладачам. Також варто вдаватися до аналізу конкретних ситуацій, роботи володарів мантій у невеликих групах (по двоє, троє учасників).

«Будь-яка, навіть мінімальна, інтерактивність краща, ніж її повна відсутність», — зробив висновок Д.Чіассон.

Соціальний контекст

Як розповів М.Оніщук, законодавець оновив підходи до засад судової освіти. Так, згідно із законом «Про судоустрій і статус суддів» НШС повинна проводити підготовку служителів Феміди для підтримання кваліфікації з метою вдосконалення їхніх знань, вмінь і навичок залежно від досвіду роботи, рівня і спеціалізації суду, де вони працюють. А також з урахуванням їхніх індивідуальних потреб.

«Місія судді стала складнішою, відповідальнішою. А це передбачає необхідність формування належного рівня не тільки правових знань, умінь, навичок, а й цілої низки якостей, здібностей як особистісного, так і соціального контексту», — наголосив ректор НШС.

Детальніше про соціальний контекст розповіла виконавчий директор НСІ Канади Адель Кент. Вона згадала випадок, після якого суспільство зацікавилося суддівською освітою. Так, за її словами, один з канадських володарів мантій розглядав кримінальну справу, яка стосувалася сексуальних домагань. Законник вживав «недоречні слова» на адресу позивачки.

«Це показало, що суддя неточно інтерпретує закон, неправильно розуміє контекст цієї справи. Це стало резонансним питанням у Канаді. І у вересні цього року суддя мав пройти дисциплінарну процедуру, яка була відкритою для громадськості. Канада не дуже часто потрапляє в міжнародні новини, але цього разу таки потрапила саме через слова судді. Суддя визнав: те, що він говорив, було неправильно», — зазначила А.Кент.

Після цієї історії постало питання: чи є цей випадок невдачею суддівської освіти. Адже згаданий володар мантії не мав великого суддівського досвіду.

«Я працюю суддею 20 з гаком років, і за весь цей час це було чи не вперше, коли люди зацікавилися освітою суддів. Багато дзвінків до Національного суддівського інституту Канади було від журналістів. Вони запитували, чи навчають суддів, чи є навчання обов’язковим, чи розказують їм, як потрібно поводитися при розгляді справ, наприклад щодо сексуального домагання», — повідомила канадський експерт.

За її словами, така ситуація показала, що з громадськістю варто говорити про необхідність суддівської освіти та про її важливість. Нині, звернула увагу А.Кент, нічого не можна втаїти в стінах суддівської зали. Канадські служителі Феміди знають: якщо скажуть якусь дурницю, то все це дуже швидко з’явиться в мас-медіа, в соціальних мережах і обговорюватиметься в суспільстві.

«На фоні того, що судочинство стає щоразу складнішим через технологічні, середовищні та соціально-економічні зміни, судді потребують безперервного і постійного навчання», — процитувала гостя голову Верховного суду Канади.

До кожного окремий підхід

Як розповіла А.Кент, в їхній країні юристи тривалий час працюють в інших сферах, перш ніж прийти на роботу до суду. «Ми думали: якщо людина закінчила юридичний факультет, то знає все, що мала б знати. Але, незважаючи на гарні знання права, вони не мають суддівських навичок», — зауважила канадська гостя.

На її думку, в навчальних програмах мають бути враховані навіть умови, в яких законник розглядає справи. У володаря мантії з великого міста Торонто вони одні, а в того, хто працює у невеличкому містечку, де всі один одного знають, — зовсім інші.

До того ж плани навчання мають відповідати принципам післядипломної освіти. «Коли ми бачимо програму, в якій тільки лекції, лекції і нічого, крім лекцій, вважаємо, що вона погано розроблена. Наші судді очікують, що не тільки слухатимуть експертів, а й будуть обговорювати матеріал, застосовувати здобуті навички, щоб їх оцінили в навчанні», — переконана А.Кент.

Вона вважає, що служителі Феміди повинні розуміти, в якому середовищі живуть люди, яких вони судять. «Щоб приймати об’єктивні рішення, потрібно розуміти, уявляти, які виклики, складнощі стоять, скажімо, перед людиною, котра недавно приїхала до Канади і не розмовляє англійською чи французькою. Яка живе в бідності, яка була жертвою репресивного режиму у своїй країні», — розповіла представниця НСІ.

До речі, ВС Канади в одному з рішень визнав, що законники мають розуміти «контекст людей, яких вони судять». Так, соціальний контекст є важливим фактором, однак він не повинен заміняти необхідність вивчення доказової бази при розгляді справи.

Тепер і НШС, яка постійно переймає досвід канадських колег, вийшла за межі застарілих стандартів освіти та змінила навчальні орієнтири. А от найкращим показником того, чи сприймають судді або претенденти на мантії нові принципи пізнання, здобування вмінь та навичок, стане якість та об’єктивність рішень, які вони ухвалюватимуть. До того ж незабаром дізнаємося, чи вдасться школі за допомогою інтерактивних методів навчання виховати з помічників суддів, які пройдуть спецпідготовку, та нових «верховників», котрих чекає експрес-підготовка, справжніх служителів Феміди з новим мисленням.

Пряма мова

Роман Ващук, Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні:

— Недавні конституційні та законодавчі зміни значно посилили роль Національної школи суддів у формуванні високопрофесійного суддівського корпусу. Нині зростає навантаження на школу, перед нею постають нові виклики, такі як професійна підготовка суддів нового Верховного Суду. Коли в минулому році я виступав на подібній конференції, то говорив про низький рівень громадської довіри як про головну проблему українського судочинства. Чи зросла довіра за рік? Судячи з розмов, які я мав з людьми в різних куточках України, мабуть, ще не дуже. Особливо, якщо згадати звинувачення суддів у корупції, питання електронних декларацій, що набули розголосу в мас-медіа. Тому якщо вдасться створити ВС, якому зможуть довіряти люди, то є надія, що вся судова влада поверне довіру громадян.

Сергій Козьяков, голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів:

— Цілком згоден з тим, що НШС не повинна повертатися до лекційного варіанту викладання. Хотів би, щоб школа працювала та розвивалася як могутній інтелектуальний тренінговий центр у системі судоустрою. Але думка про те, що недовіра до судової влади залишається, мені здається, потребує модернізації. Скажу чому. 7 листопада ВККС оголосила конкурс до ВС, який завершиться в березні 2017-го. Незважаючи на недовіру суспільства до судової влади, на 120 вакансій попередньо зареєструвалося майже 1500 кандидатів. Це свідчить про те, що настрої рішуче змінюються. Ми будемо спостерігати безпрецедентну прозорість під час конкурсу до ВС.