Закон і Бізнес


Бюджетні гави

З Нового року законники, які не проходили кваліфоцінювання, можуть розраховувати на більші оклади, ніж ті, хто цей етап подолав


№51 (1297) 17.12—23.12.2016
ВАСИЛЬ КОЛІШНИЙ
420000

Відсутність відповідних асигнувань у бюджеті на поточний рік унеможливлює виплату підвищених окладів суддям, які пройшли кваліфікаційне оцінювання. Такої позиції дотримуються в Державній судовій адміністрації. Водночас парламент підготував для розпорядника бюджетних коштів черговий сюрприз.


Нагадаємо, що законодавець, ухвалюючи нову редакцію закону «Про судоустрій і статус суддів», недогледів у «Перехідних положеннях», де йшлося про поетапне підвищення зарплати, що частина суддів уже пройшла кваліфоцінювання. Отже, з моменту набрання чинності новим актом можуть претендувати на посадовий оклад, визначений у його ст.135 (див. №44 «ЗіБ»).

Звісно, деякі судді спробували домогтися дотримання законодавчих гарантій та звернулися до свого керівництва чи теруправлінь ДСАУ щодо нарахування винагороди за новими ставками.

Втім, на цьому тижні ДСАУ листом від 13.12.2016 №10-8861/16 пояснила, що «обсяг бюджетних призначень на оплату праці судам у 2016 році був сформований з урахуванням розміру суддівської винагороди, що встановлювалася відповідно до закону «Про судоустрій і статус суддів» від 7.07.2010 №2453-VI». Посилаючись на положення ст.51 Бюджетного кодексу, а також на те, що перше підвищення розміру посадового окладу судді передбачене лише з 2017 року, в судовій адміністрації не бачать підстав для нарахування законникам, які пройшли кваліфоцінювання, посадових окладів у розмірах, відмінних від тих, що встановлені законом №2453-VI.

Тобто, йдеться у листі ДСАУ, оклади тим, хто пройшов кваліфвипробування, будуть підвищені тільки з 1.01.2017 і становитимуть:

• для судді місцевого суду — 15 мінімальних заробітних плат;

• для судді апеляційного суду — 25 мінімальних зарплат.

Щоправда, ДСАУ не згадала про новації, передбачені законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (проект №5130), який Верховна Рада прийняла 6.12.2016. Адже він визначає, що базовою величиною для обчислення посадових окладів стає «прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року». Тобто навіть не перераховується в разі його зростання (див. «ЗіБ» №50). Отже, якщо взяти до уваги, що до другого читання цей мінімум зросте до 1600 грн., судді, які пройшли кваліфоцінювання, отримуватимуть 24000 та 40000 грн. відповідно.

Як не дивно, але решта законників можуть навіть виграти від цього. Адже парламент учергове ловив гав, голосуючи за проект №5130, оскільки не вніс аналогічних змін до закону №2453-VI. Якщо на наступному тижні мінімальну зарплату все ж підвищать до 3200 грн., як обіцяв Прем’єр, то всім суддям першої інстанції, які не проходили кваліфоцінювання, має бути встановлений посадовий оклад у розмірі 32000 грн. (35200 — апеляційного, 38400 — спеціалізованого та 41600 — Верховного судів).

Звісно, можна знову послатися на ст.51 БК і стверджувати, що в бюджеті-2017 видатки на судову систему обчислювалися якимось іншим робом. Але врешті-решт хтось із суддів пройде всі рівні судового оскарження і, можливо, переконає ВС, що людина не повинна залежати від того, чи врахував Уряд у проекті бюджету або змінах до нього (і парламент, ухвалюючи їх) необхідність виконувати законодавчі норми. Тим більше що на момент прийняття бюджету ці положення вже були ухвалені.

Це саме стосується й трьох місяців цього року. Адже й у ДСАУ не заперечують, що відповідно до ч.1 ст.135 закону «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016 №1402-VIII «суддівська винагорода регулюється цим законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами».

Отже, якщо національні судові органи ще можуть стати на захист інтересів бюджету, то у Страсбурзі цей аргумент не пройде. Відповідно, у тих, хто має терпіння, є шанс колись отримати вердикт Європейського суду з прав людини з огляду на конвенційні гарантії щодо права на власність (винагороду) та принцип обгрунтованих сподівань. І — компенсацію, виплата якої не може ставитися у залежність від того, чи передбачені відповідні суми в українському бюджеті.