Закон і Бізнес


Неповоротка Феміда


Рівень довіри суспільства до судової системи в Україні та Іспанії мало чим відрізняється.

№51 (1297) 17.12—23.12.2016
21810

Іспанська юстиція повільно працює, політизована, відстає від нових віянь часу і потонула в паперах. На такий невтішний вивід наштовхнула місцевих журналістів статистика роботи їхньої судової системи.


У цій країні суддів на одиницю населення вполовину менше, ніж у середньому в Європейському Співтоваристві. За технічним забезпеченням, швидкістю оброблення документів і проведення розслідувань Іспанія перебуває на 19-му місці в Євросоюзі.

У деяких провінціях служителі Феміди призначають розгляд справ уже на 2020 рік. Тих, чиє навантаження в 1,5 раза перевищує допустиме, — хоч греблю гати.

Відповідно до даних Європейської комісії, обнародуваних у квітні цього року, 56% іспанського населення мають «погану або дуже погану думку» про безсторонність і незалежність суддів. Така ж кількість людей переконана, що іспанські судді політизовані. Проте всього 1,4% громадян висловилися за проведення реформ у судовій системі. Газета вважає причиною те, що «із судом і суддями жителі королівства зустрічаються рідко та в конкретні моменти свого життя, а із системою соціального забезпечення, медичним обслуговуванням і освітою — майже постійно, тому й вимагають якихось змін у них».

В Іспанії, населення якої становить 46,7 млн, — 5800 суддів, 5500 з них здійснюють правосуддя (чим займаються інші 300 носіїв чорних мантій, газета не повідомляє). На кожні 100000 населення припадає 12,5 судді. Середній показник по Євросоюзу — 21,6. Експерти відзначають, що додатково потрібно ще 4000—5000 законників.

«Проте й це не розв’яже проблеми, —вважає голова комісії з юриспруденції Конгресу Маргарита Роблес, колишній член Верховного суду країни. — Потрібне технічне вдосконалення системи, а головне — зміна моделі». Сьогодні в державі діє судоустрій, прийнятий ще в XIX ст. Є інституції, які сидять майже без роботи, тому що з їхньої тематики мало справ, а інші просто тонуть у потоці. До останніх сьогодні можна віднести інстанції, що займаються розглядом справ за участю неповнолітніх, та суди в кримінальних справах.

На думку М.Роблес, спочатку необхідно провести аудит судової системи, аби визначитися з тим, де й що потрібно змінювати. Це допомогло б уточнити, як розподіляти гроші між установами. Сьогодні в одних із них розглядають 2500 справ протягом року, а в інших — 250, але утримання і першим, і другим виділяють однакове.

У комітеті вже є пропозиції щодо зміни системи, почати яку слід із перегляду адміністративно-територіального поділу. «В Іспанії сьогодні 431 судовий округ, — сказав представник асоціації «Судді за демократію» Ігнасіо Гонсалес Вега. — Чи потрібні, скажімо, Астурії 18 округів? Необхідне укрупнення».

Ще одна проблема — папери, якими суди буквально завалені. «Перехід на цифрові записи міг би зменшити навантаження суддів і дозволити легко одержувати затребувані документи. Проте в цьому плані треба спочатку навести порядок з компютерними програмами, що працюють у системі юстиції. Їх 8, і вони не поєднуються одна з одною», — повідомляє газета El Pais.

«Політизація правосуддя є ще одним важливим питанням для розгляду. Незалежність судової системи повинна бути не тільки проголошеною. Про яку самостійність можна говорити, якщо всіх 20 членів Генеральної ради судової влади призначає Конгрес? У ньому є керівні партії й опозиційні, чиї кандидати шансів пройти в раду не мають», — резюмує видання.

P.S. Проблеми іспанської Феміди багато в чому схожі з тими, з якими стикаються українські суди. Отже, можна чекати, що схожими будуть і наслідки нерозв’язаних проблем. Так, критично мала кількість тих, хто може здійснювати правосуддя в Україні, вже призводить до того, що в деяких установах слухання справ призначають на весну 2017 року. Водночас вітчизняні реформатори заявляють про необхідність скоротити штатну чисельність людей у мантіях. Якими будуть наслідки — показує досвід Іспанії.