Закон і Бізнес N 49 (1295). Анонс публікацій
Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети «Закон і Бізнес» N 49 (1295). 3 - 9 грудня 2016 року.
Судова влада та реформа
У Верховному Суді залишився працювати 21 володар мантій. При цьому з чотирьох палат найменше законників у Судовій палаті в господарських справах. А розглядати справи «верховникам» потрібно буде ще 4 місяці. Чи впораються вони з обсягом роботи? Як вирішуватимуть проблеми з кворумом? Про це журналіст «ЗіБ» запитав у судді-спікера згаданої палати Анатолія ЄМЦЯ.
Лічильник кількості охочих одягнути червоні мантії зупинився на числі 1436. Саме стільки осіб заявили про намір змагатися за 120 посад у Верховному Суді. За першими підрахунками, найбільша конкуренція буде серед тих кандидатів, які бачать себе в кріслах двох касаційних судів у складі ВС — цивільної та кримінальної. Більше про це читайте у статті «Конкуренція та сумніви на початку».
Всі володарі мантій з Верховного Суду подали декларації родинних зв’язків та доброчесності. При цьому вони не вважають, що такі документи є ефективним засобом боротьби з корупцією. Також «верховники» поділилися планами на майбутнє: в грудні провести засідання Пленуму ВС, а в березні наступного року — міжнародну конференцію. Деталі у статті «Верховна» кухня».
Що законодавець мав на увазі під терміном «сукупний стаж роботи», який повинен бути в кандидатів на посади в новому Верховному Суді? Такого визначення не містить жоден нормативно-правовий акт. Утім, проаналізувавши низку документів, можна дійти висновку: претендувати на крісла у ВС мають право особи зі значно меншим досвідом роботи, але за умови, що в один і той же період вони займалися різними видами діяльності, наприклад здійснювали правосуддя й мали наукові досягнення. Докладніше про це читайте у матеріалі «Досвід у сукупності».
Під час виконання своїх обов’язків очільники храмів Феміди повинні стояти на сторожі незалежності та неупередженості суду й володарів мантій, а також діяти як захисники цих цінностей і принципів. Відносини голів судів з іншими державними органами є особливо чутливими. Незалежно від моделі таких відносин керівники судових установ відіграють важливу роль у запобіганні будь-якому втручанню в діяльність Феміди. Більше про це читайте у статті «Головна роль».
Розширення повноважень та початок розгляду конституційних скарг може перетворитися на випробування для Конституційного Суду, за результатами якого цей орган або підвищить свій авторитет у суспільстві або ж постане питання про недовіру до його складу. Таку думку висловив член Ради з питань судової реформи Олександр Водянніков. Деталі у статті «Суспільне випробування».
Вищий суд з питань інтелектуальної власності, хоча й існує лише в законі, може змінити назву та отримати додаткові повноваження щодо розгляду ще й конкуренційних спорів. Разом з тим уже зараз діяльність майбутньої установи породжує надто багато запитань, а новації здатні ще більше все заплутати. Докладніше про це читайте у матеріалі «Інтелектуальна еволюція».
Судова практика
Шляхи до єдності судової практики шукають давно як судді, так і законодавці. Однак поки що ефективних механізмів забезпечення такої уніфікації недостатньо. З одного боку, позитивно вплинути на ситуацію могло б запровадження інституту преюдиціального запиту, але з другого — не виключені зловживання ним. Більше про це читайте у статті «Єдність на випередження».
Відповідно до чинного законодавства правовий висновок Верховного Суду, ухвалений у зв’язку з неоднаковим застосуванням норм права, є обов’язковим не тільки для сторін спору, а й для всіх суб’єктів правозастосування. Тому можна вважати, що він має юридичну силу норми права. Деякі науковці називають це квазіпрецедентом. Однак щодо меж застосування таких висновків точаться дискусії. Докладніше про це читайте у матеріалі «Інциденти прецеденту».
У часопису №34—35 «Закон і Бізнес» під заголовком «Як нема грошей — можна не платити» було опубліковано постанову Верховного Суду від 5.04.2016 у справі №822/494/13-а. Нею відмовлено в перегляді постанови Вищого адміністративного суду від 20.10.2015, якою скасовані постанова Хмельницького окружного адмінсуду від 15.03.2013 та ухвала Вінницького апеляційного адмінсуду від 30.05.2013. Розглянемо докладніше передісторію питання та значення вказаного рішення ВС для захисту прав на належну винагороду як однієї з гарантій суддівської незалежності. Деталі у статті «Набратися терпіння й чекати».
Держава
Наступного тижня Конституційний Суд приступить до вивчення справи щодо права на пенсійні виплати окремим категоріям громадян. Ідеться про збільшення стажу, необхідного для отримання пенсії за вислугу років, та про вік, з якого можна буде скористатися цим правом. Більше про це читайте у статті «Дослужитися до пенсії».
Надати повний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень окремим силовим відомствам, а також роз’яснити, хто і за що відповідає при формуванні цієї бази, вирішили народні обранці. Не забули вони встановити й контролерів, які стежитимуть за організацією цієї діяльності. Хоча деякі аспекти, що непокоять юристів, подолати все одно не вдасться. Деталі у статті «Зареєструйте це негайно».
Незабаром в Україні почне діяти інститут приватних виконавців. На нього покладаються надії щодо покращення ситуації з виконанням судових рішень. Разом з тим противники ідеї говорять про узаконення колекторів, які тепер матимуть ширші можливості тероризувати громадян. Хто ж піде в приватні виконавці та як їх будуть відбирати? Докладніше про це читайте у матеріалі «Ліцензія на примус».
Українські таксисти хочуть визначитися з правилами гри на ринку за допомогою закону, однак запрошують до співпраці не юристів, а громадських активістів. Якщо правники не запропонують водіям свої послуги, цілком можливо, що останню крапку в цій історії поставить страйк. Детальніше — «Між правником і законом».