Орієнтація – допуск

На пленумі ВАС шукали практичні ключі для реалізації законодавчої теорії

Про якість будь-якої теорії можна говорити після її застосування на практиці. Ось уже кілька місяців судова система працює у нових законодавчих умовах, і питань щодо реалізації окремих положень закону «Про судоустрій і статус суддів» у служителів Феміди виникає чимало.

Особливо це стосується судів касаційної інстанції, які після проведення реформи повинні виконувати нові функції. Аби такий досвід не став для людей у мантіях гірким, 13 грудня на засіданні пленуму Вищого адміністративного суду вирішили поговорити про проблемні питання, які виникають у зв’язку з останніми змінами, внесеними до КАС. Зокрема, учасники зібрання проаналізували судову практику застосування стст.235—240 цього кодексу, які регламентують порядок допуску справ до провадження у Верховному Суді.

Нагальна потреба

Як розповів присутнім секретар пленуму Михайло Смокович, у зв’язку із тим, що законодавець виклав у новій редакції гл.3 розд.4 КАС, ВАС отримав нові функції і повноваження. «З 30 липня 2010-го (з моменту набрання чинності реформеним актом. — Прим. ред.) ВАС почав виконувати стадію допуску щодо перегляду ВС адміністративних справ за певними підставами і обставинами», — заявив доповідач. За його словами, оскільки з приводу застосування цих положень у його колег виникло дуже багато запитань, очільник касаційної інстанції Олександр Пасенюк дав вказівку провести відповідне узагальнення. Після цього було створено робочу групу, яка повинна розробити проект постанови пленуму про практику застосування стст.235—240 КАС.
За інформацією М.Смоковича, «враховуючи актуальність і важливість» зазначеного питання, до цієї групи увійшло керівництво суду, секретарі судових палат і окремі служителі Феміди. Оцінюючи якість проведеної роботи, секретар пленуму висловив переконання, що «майже всі болісні питання, які виникали в судовій практиці, були вирішені». За словами доповідача, оскільки на деякі питання члени робочої групи не знайшли однозначних відповідей, у проекті постанови є варіанти на вибір.

Асортимент пропозицій

Найбільш спірним для представників пленуму виявився п.7 зазначеного документа. «Цей пункт регламентує процедуру розгляду заяви про перегляд судового рішення у випадку пропуску місячного терміну», — пояснив М.Смокович. На його думку, у зв’язку з цим виникає багато запитань, зокрема, чи є недоліком заяви відсутність клопотання про поновлення строку, якщо його пропущено, і чи потрібно розглядати це клопотання в судовому засіданні. Дилемою для суду може стати й те, який документ приймати в разі виявлення недоліків заяви: лист чи ухвалу?
У проекті постанови пленуму міститься 4 варіанти редакції цього пункту, втім, найприйнятнішим із них, на переконання доповідача, є перший, в якому вказано, що «місячний строк, установлений ч.1 ст.238 КАС , є процесуальним і може бути поновлений». «Клопотання про поновлення строку обов’язково повинно бути зазначено в заяві про перегляд судового рішення. Від¬сутність цього клопотання необхідно розцінювати як невідповідність поданої заяви вимогам стст.239 та 2391 КАС. Указане є недоліком заяви, тому заявнику повідомляють про ці недоліки з наданням строку для їх виправлення. У разі їх неусунення протягом установленого строку відповідно до п.1 ч.4 ст.2392 КАС заява повертається заявнику», — озвучив свою позицію М.Смокович. На його думку, якщо недоліки ви¬правлено, то заява і всі подані до неї матеріали роз¬глядаються колегією суддів на стадії допуску справи до провадження найвищо-
го судового органу. «Від¬сутність такої заяви, а також поважних причин для поновлення строку є підставою для відмови в допуску перегляду справи у ВС», — висловив переконання секретар пленуму.
Представник ВАС озвучив й інші альтернативи. Зокрема, в другому варіанті йдеться про те, що від¬сутність клопотання про поновлення пропущеного строку тягне за собою відмову в допуску справи до провадження. Місячний строк для подання заяви про перегляд судових рішень може бути поновлений за загальними правилами, встановленими ст.102 КАС.
У третьому варіанті також зазначено, що місячний строк може бути поновлений. «Клопотання про поновлення строку відповідно до ч.2 ст.102 КАС роз¬глядається в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Відмова в поновленні строку є підставою для недопуску справи до провадження», — записано в проекті. В останній пропозиції вказується, що відсутність згаданого клопотання є недоліком заяви, тому її слід залишити без руху з установленням заявнику строку для усунення цього недоліку, а також надання доказів поважності причин пропуску строку.

Складнощі голосування

Були й альтернативи ще кільком пунктам. При цьому зробити вибір учасникам засідання було дуже складно, оскільки вони ви¬трачали багато часу на організаційні моменти. Коли справа дійшла до голосування за кожен пункт постанови пленуму, лі¬чильній комісії, створеній на початку засідання, ніяк не вдавалося підбити під¬сумки. «Ліс рук», «майже всі», «багато», — так іноді характеризували волевиявлення. Головуючому О.Пасенюку постійно доводилося нагадувати присутнім, що згідно з Регламентом вони не можуть утримуватися від голосування, оскіль¬ки кількість тих, хто висловився «за» чи «проти», не збігалася із чисельністю присутніх. «Ми не розуміємо, за що голосуємо», — пролунала фраза із залу, коли представники лічильної комісії запропонували не просто піднімати руки, а вставати з місця.
У свою чергу стосовно згаданого п.7 виникли розбіжності. Свої зауваження до нього висловив Василь Юрченко. «У мене є сумніви, чи законодавець взагалі передбачає можливість такої процедури, як поновлення строку на цій стадії. Навіть згадки про це ніде немає», — поділився своїми міркуваннями секретар третьої судової палати ВАС. Не погодився він і з тим, що служитель Феміди, повідомляючи про недоліки в заяві і встановлюючи строки їх усунення, не повинен виносити ухвалу. Однак так, за його словами, встановив законодавець. «Якщо мене спитають, чому я написав це в письмовій формі, я знаю, на що послатися, а якщо спитають, чому виніс ухвалу, то не знаю», — зауважив В.Юрченко, наголосивши при цьому, що виносити ухвалу можна про повернення заяви.
Після тривалої дискусії представники ВАС все ж обрали перший варіант редакції п.7, який пропонував М.Смокович. При цьому вони вирішили врахувати й зауваження, ¬озвучені В.Юрченком. У під¬сумку члени пленуму підтримали весь документ у цілому.

У зоні розширених повноважень

Також учасники засідання вирішили вдосконалити Регламент свого органу, внісши до нього відповідні корективи. М.Смокович обгрунтував необхідність змін тим, що у зв’язку із прийняттям закону «Про судоустрій і статус суддів» повноваження пленуму ВАС були суттєво розширені. Він нагадав: якщо раніше функції пленуму вищого спеціалізованого суду регламентувалися ст.44 старої редакції закону «Про судоустрій України», то тепер — ст.36 нового акта. До нових обов’язків пленуму належить, зокрема, проведення узагальнення з метою забезпечення однакового застосування норм права при вирішенні справ відповідної судової юрисдикції, напрацювання практики застосування матеріального і процесуального закону, а також можливість давати роз’яснення рекомендаційного характеру з питань застосування спеціалізованими судами законодавства при вирішенні справ відповідної юрисдикції. Зазначимо: раніше пленум міг здійснювати лише останню функцію, тобто давати роз’яснення з питань застосування законодавства.
Доповідач звернув увагу й на те, що відтепер керманич вищого спеціалізованого суду може скликати пленум на вимогу не менш як п’ятої частини від складу суддів ВАС. М.Смокович зробив акцент і на тому, що законодавець прописав: «На засідання можуть бути запрошені судді судів відповідної спеціалізації, представники органів державної влади, наукових уста¬нов, громадських організацій, засобів масової інформації та інші особи».
У ч.7 ст.36 закону «Про судоустрій і статус суддів» чітко сформульовані і пов¬новаження секретаря пленуму, зокрема те, що він повинен організовувати роботу секретаріату пленуму, проводити підготовку засідань, забезпечувати ведення протоколу та контролювати виконання постанов, прийнятих пленумом.
На переконання М.Смоковича, майже всі запропоновані зміни та доповнення до Регламенту відповідають новим законодавчим вимогам. Солідарним із ним були й інші його колеги, які без зауважень затвердили відповідні зміни.
Заразом учасники засідання розглянули в другому читанні і проект постанови про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, а також внесли низку змін до положення про науково-консультативну раду при ВАС та до її складу.

Ольга КИРИЄНКО