Інспекція прокуратури
Експерти не вірять в успіх перетворень без подолання корупції
Закордонні експерти відзначають певний прогрес у реформі кримінальної юстиції в Україні, що розпочалась 2012 року. Правда, поки що маємо здобутки лише в законотворчій площині. Натомість українські правозахисники та адвокати говорять, що, всупереч новелам, свавілля правоохоронців не припиняється.
З європейського погляду
Голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг уважає ухвалення нового Кримінального процесуального кодексу «справжнім проривом». Також він відзначив і новий закон «Про прокуратуру» та зміни до Конституції. Тепер, за словами експерта, важливо реалізувати на практиці закон «Про Державне бюро розслідувань». «Законодавча база — крок уперед. Але дуже багато залежить від реалізації норм на практиці», — сказав М.Енберг.
Консультант РЄ, колишній директор прокуратури Ірландії Джеймс Гамільтон також задоволений, що в нашій країні нарешті почалася довгоочікувана реформа системи органів державного обвинувачення. «Але попереду ще дуже багато роботи», — додав він. Водночас європеєць не вірить, що справжні перетворення можливі, якщо не подолано корупцію.
Американський рецепт
Відповідь на запитання, як перемогти корупцію, має радник Генерального прокурора, колишній федеральний прокурор США Богдан Витвицький. Фахівець виділяє 3 складові.
По-перше, необхідно підвищити державним службовцям зарплату. По-друге, змінити панівну культуру й дати суддям і прокурорам дороговкази, як їм себе поводити. По-третє, реформувати правоохоронні органи, що розслідують корупційні злочини. При цьому всі заходи мають бути синхронними та стосуватись як певного органу, зокрема прокуратури, так і цілої держави.
Першу складову реалізувати найпростіше, вона не вимагає культурних або інституційних змін. Друга — найтяжча. За словами Б.Витвицького, в суспільстві кардинальні зміни вже відбуваються. Проте системні реформи в деяких органах усе-таки залишаються дуже тяжкими для реалізації, бо в них укорінені старі підходи.
Що ж до третьої складової, то в її реалізації Б.Витвицький бере безпосередню участь, оскільки очолює конкурсну комісію, яка проводить добір кандидатів до генеральної інспекції ГПУ. Власне, він є прихильником створення таких підрозділів у всіх держустановах. Експерт апелює до досвіду США, де подібному інституту вже понад 200 років.
Вісті з полів
Утім, Україна — не Америка. Представник Центру політико-правових реформ Олександр Банчук уважає створення інспекції ризикованою справою. Адже незабаром повинне запрацювати Державне бюро розслідувань. І є побоювання, що будуть спроби обмежити компетенцію ДБР тільки розслідуванням злочинів, скоєних поліцейськими. Тоді як обов’язок кримінального переслідування прокурорів покладуть на інспекцію, хоча це й суперечить Конституції.
Виникало також запитання, чи не проникне корупція в новий орган? Б.Витвицький запевнив, що «конкурсна комісія робить усе можливе, аби обрати достойних».
Одначе сумніви щодо ефективності функціонування нового органу все ж залишаються. Зокрема, і з огляду на досвід протистояння ГПУ та НАБ. Тож не варто заперечувати можливість таких конфліктів і між ГІ та ДБР.
Тим часом правозахисники й адвокати б’ють на сполох: зрушення є тільки на папері. Керівник Експертного центру з прав людини Юрій Бєлоусов зазначив: що б не казало керівництво правоохоронних органів, але дотепер уся система кримінальної юстиції в нас побудована на необхідності визнання особою вини в скоєнні злочину. Якщо відповідних показань немає, система пробуксовує. Починаючи від оперуповноваженого, слідчого й закінчуючи прокурором і суддею. Звідси насильство, побиття, катування.
При цьому експерт звернув увагу на те, що правоохоронці просто не знають про інші підходи до розслідування злочинів. Наприклад, за кордоном визнання особою вини не потрібне. Тамтешні слідчі інакше доводять чиюсь причетність до злочину. «У нас цього не навчають. Більше того, прокурор, не маючи зізнання, швидше за все, попросить «краще попрацювати з підозрюваним», — обурювався правозахисник.
Б.Витвицький підкреслив важливу роль адвокатів у реформуванні кримінальної юстиції. На його думку, юристи мають критикувати помилкові рішення, але конструктивно. Водночас, що важливо, слід підтримувати позитивні кроки.
«На превеликий жаль, в Україні і журналісти, і аналітики гостро критикують усе, що відбувається», — констатував експерт факт. Тому незрозуміло, що все-таки більше заважає реформі: критика чи кричущі випадки порушень з боку правоохоронців? Адже, якщо про проблеми мовчати, вони навряд чи самі собою щезнуть. Навіть якщо створити ще кілька наглядових органів.