Закон і Бізнес


Доброчесний цугцванг,

або Чому ГРД, розпочавши гру на полі володарів мантій першою, може зазнати поразки


До складу ГРД потрапили представники всіх 9 громадських організацій, які були допущені ВККС до виборів «доброчесників».

№47 (1293) 19.11—25.11.2016
КСЕНІЯ МАГНУШЕВСЬКА
3822

Громадська рада доброчесності розпочала роботу. Першими, хто на собі відчує результати її діяльності, стануть претенденти до Верховного Суду. Однак експерти застерігають: певні дії членів ГРД можуть посіяти сумніви в їхній доброчесності та призвести до дискредитації ради.


До політики не причетні?

Громадськість, яка рвалася проконтролювати та перевірити чи не кожного володаря мантії, отримала підтримку реформаторів, котрі пролобіювали створення ради «доброчесників». Останні мають сприяти Вищій кваліфікаційній комісії суддів у встановленні відповідності служителів Феміди або ж претендентів на мантії критеріям професійної етики та доброчесності.

Однак виявилося, що насправді охочих позмагатися за крісла в ГРД не так уже й багато — 24 особи. Це при тому, що місць у раді — 20. Відповідно до закону членами цього органу можуть бути особи, які є визнаними фахівцями у своїй сфері, мають високу професійну репутацію та відповідають критеріям політичної нейтральності та доброчесності.

Разом з тим від кандидатів до ГРД вимагалося подання кількох документів: біографічної довідки, мотиваційного листа, декларацій про майновий стан та доходи. Формально політичну нейтральність претендента до громадського органу підтвердити можна: запитати довідку про неучасть у політичному житті або ж про припинення членства в певній партії. Однак це аж ніяк не означає, що в кандидата немає жодних політичних симпатій.

Усунення конкурентів

А от хто і як повинен перевіряти доброчесність потенційних представників ГРД? Законодавець не дав відповіді на таке запитання. ВККС, якій рада має допомагати, теж не втручалася у формування об’єднання «доброчесників», позиціонуючи себе «активним спостерігачем, а не гравцем».

Вихід знайшли самі кандидати до ГРД: вони почали вишуковувати темні плями в біографіях конкурентів. Так, за кілька днів до 11 листопада — дати, коли представники громадських організацій мали визначитися зі складом ради, — в електронних ЗМІ та соцмережах з’явилася компрометуюча інформація про одного з адвокатів — претендента до ГРД. Відтак останній зняв свою кандидатуру. Тобто залишилося 23 охочих витягнути квиток суддівського контролера на наступні 2 роки.

На цьому пошуки недоброчесних не припинилися. Безпосередньо під час обрання членів ГРД двом претендентам, які займаються адвокатською діяльністю, поставили провокаційні запитання: одному — про офіс їхньої юркомпанії в Москві, другому — про зв’язки з колишнім керівником ВККС. Хоча претенденти дали вичерпні та достойні відповіді, від поразки на виборах  їх це не врятувало. Зауважень до доброчесності інших кандидатів не було.

На думку експертів, у такий спосіб представники громадськості реалізували сценарій усунення конкурентів — «чужаків», погляди яких на судову систему відрізняються від позиції більшості кандидатів до ГРД. Разом з тим для стороннього спостерігача цей процес виглядав як недопущення недоброчесних до участі в роботі органу, який стежитиме за відповідністю служителів Феміди важливим морально-етичним критеріям.

У тенетах ГРД

Проте члени новоствореної ради мають розуміти: розпочавши «гру за доброчесність» білими шахами, можна не тільки перемогти, а й зазнати поразки. Реформатори, намагаючись остудити запал громадськості, «виділили» для її найбільш активних представників спеціальний орган. Однак участь у ньому не розв’яже руки таким діячам, а навпаки, обмежить їхні ходи.

Раніше ж ніхто не забороняв громадськості перевіряти, як живуть та працюють судді, в разі необхідності звертатися до відповідних органів з вимогою притягнути недоброчесних володарів мантій до дисциплінарної, а то й кримінальної відповідальності. У той час як у самих представників громадськості був «бездоганний авторитет» і нікому й на думку не спадало перевірити цих діячів.

Добровільно записавшись у ряди ГРД, активісти почуватимуться скутими: кожен неправильний рух викликатиме критику з боку вчорашніх однодумців і колег. Якщо члени ради звинувачуватимуть законників у допущенні помилок у деклараціях чи недотриманні певних етичних норм, а самі будуть спіймані на подібних речах, то таких «подвійних стандартів» громадськості ніхто не пробачить. У першу чергу ті ж активісти, котрі не потрапили в тенета ГРД.

Безсумнівно, рада стане об’єктом прискіпливої уваги та контролю з боку всього суспільства. Не виключено, що замість того, щоб шукати плями на суддівських мантіях, «доброчесникам» самим доведеться захищатися і пояснювати той чи інший вчинок.

Уперше представники ГРД застосують на практиці навички громадського контролю під час проведення кваліфікаційного оцінювання претендентів до ВС. Якщо вони не витримають цього іспиту, то стануть ближчими до поразки — дискредитації самої ідеї доброчесного контролю.

Пряма мова

Тетяна Чумаченкоголова комітету етики, врегулювання конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів Ради суддів:

— Судді не бояться Громадської ради доброчесності. Коли ви (звертаючись до членів ГРД. — Прим. ред.) розпочнете працювати, то побачите, що доброчесних суддів значно більше, ніж тих, кого ви збираєтеся виводити на чисту воду.

Суддівська спільнота відреагувала на список кандидатів до ГРД: серед них є діючі адвокати, які представляють у судах певну сторону в справі. Саме це сьогодні є серйозним ризиком. Неприпустимо дискредитувати ГРД. Тому РСУ застерігає: обрання членами ГРД діючих адвокатів створює корупційні ризики, ризики впливу на суддів у разі їх участі в розгляді справ. Ми знаємо, що жодних заборон щодо участі діючих адвокатів немає. Однак звертаємо на це увагу.