Закон і Бізнес


Правки для КС

Звільнення за дисциплінарні проступки і перегляд попередніх рішень — так у ВР готуються редагувати президентський проект


№47 (1293) 19.11—25.11.2016
ОЛЕКСІЙ ПИСАРЕВ
5364

Паралельно із завершенням роботи над президентським проектом закону «Про Конституційний Суд України» свої напрацювання представили й у парламенті. Звісно, всі розуміють, чиї пропозиції матимуть пріоритет, але не виключено, що нардепи спробують увести хоча б деякі ініціативи до остаточного варіанта.


Підготовка завершена

Рада з питань судової реформи нарешті завершила 5-місячну підготовку проекту закону «Про Конституційний суд України» і передала його до Венеціанської комісії. Невдовзі документ має потрапити до Верховної Ради.

Проект доповнює зміни до Основного Закону, прописуючи особливості розгляду конституційної скарги, а також визначає механізм роботи Суду. Передбачається, що КС діятиме у складі колегій, сенатів або Великої палати. В рамках колегій вирішуватимуться питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними поданнями, зверненнями і скаргами. Сенати ж розглядатимуть питання щодо конституційності законів за індивідуальною скаргою особи.

Ще одна новація — запровадження конкурсного добору кандидатів на посаду судді КС. Президент, ВР і з’їзд суддів формуватимуть конкурсні комісії, члени яких мають бути правниками з певним рівнем компетенції. Кожна із цих комісій проведе співбесіди з кандидатами й оголосить результати. Спираючись на них, суб’єкти призначення й робитимуть свій вибір. Разом з тим не зовсім зрозуміло, як цей механізм застосовуватиметься на практиці. Формуючи відповідну комісію, глава держави, звісно, може керуватися саме її вердиктом. А ось з парламентом і з’їздом суддів складніше. Вони ухвалюють рішення колегіально, і обмеження вибору може видатися своєрідним нав’язуванням. Саме тому доцільність проходження комісій кандидатами від ВР і з’їзду суддів викликала сумніви експертів ще на етапі підготовки змін.

Як повідомляв «ЗіБ», Президент Петро Порошенко сказав, що він не зволікатиме із внесенням проекту до парламенту. А тому можна очікувати, що незабаром народні депутати зможуть ознайомитися з повним текстом документа. «Результативне прийняття цього проекту дозволить підвищити ефективність конституційного судочинства та сприятиме більш ефективному захисту прав і свобод громадян на рівні національного законодавства», — наголосив заступник глави Адміністрації Президента Олексій Філатов. Разом з тим до появи акта готуються й парламентарі.

Для друзів і не тільки

Народний депутат Юрій Одарченко (фракція ВО «Батьківщина») підготував законопроект «Про Конституційний Суд України» (№5336). Навряд чи нардепи підтримають саме його ініціативу. Та й він сам, швидше за все, розуміє примарність такого варіанта.

Проте є ймовірність того, що деякі положення депутатського акта потраплять до проекту Адміністрації Президента. На вірогідність такого розвитку подій в інтерв’ю нашому виданню вказав суддя КС Станіслав Шевчук (це інтерв’ю читайте в наступному числі «ЗіБ». — Прим. ред.). Тому до напрацювань народних обранців варто придивитися уважніше.

Деякі положення депутатського проекту подібні до президентських. Зокрема, в обох передбачається, що кандидати до Суду проходитимуть через конкурсну комісію незалежно від того, хто потім їх обиратиме.

Водночас є й відмінності. Так, Ю.Одарченко пропонує запровадити інститут «друзів Суду». Їхнє завдання, пояснив нардеп, — подати до КС письмову пропозицію, в якій висвітлити аспекти справи, на котрі сторони не звернули увагу. Також «друзі» вказуватимуть на можливий вплив рішення на правовідносини, які не є предметом розгляду в цьому провадженні. «Враховуючи, що КС розв’язує питання національної важливості, запровадження такого «погляду ззовні» є реальним законним аргументом для забезпечення впливу на конституційний процес осіб, які не є безпосередніми сторонами у справі, але на яких вплине рішення», — пояснив парламентар.

Ще Ю.Одарченко пропонує запровадити процедуру дисциплінарної відповідальності суддів КС. Передбачається, що в структурі єдиного органу конституційної юрисдикції діятиме дисциплінарна комісія, яка розглядатиме скарги на суддів. Підставами для них можуть бути порушення етики, вимог доброчесності чи несумісності. За наслідками розгляду скарги судді можуть оголосити попередження, догану або сувору догану. В разі наявності в законника суворої догани й вчинення повторного порушення вирішуватиметься питання про його звільнення. Зважаючи ж на те, що Основний Закон установлює, що суддів КС звільняє виключно КС, відповідні рішення ухвалюватимуть колеги порушника.

Ще одна пропозиція, на яку слід звернути увагу, — можливість перегляду Судом своїх попередніх рішень. У проекті визначено випадки, коли це може бути застосовано. Зокрема, в разі набрання законної сили обвинувальним вироком, яким суддю, котрий брав участь у розгляді справи, визнано винним у винесенні завідомо неправосудного рішення або отриманні неправомірної вигоди у зв’язку із цим вердиктом. Якщо з неправомірною вигодою все зрозуміло, то неясно, хто і яким чином визначатиме неправосудність рішення КС. Також підставою для перегляду можуть бути ситуації, коли виявляться факти, що не могли бути відомі Суду раніше. Такі зміни можуть призвести до валу «оскаржень» і подання «нових фактів», у яких «загрузне» КС. Хоча навіть такі незвичні норми можуть потрапити до закону внаслідок пошуку компромісу в парламенті.