У Конституційного Суду можуть з'явитися «друзі»
Депутати пропонують запровадити для КСУ принципово нову процесуальну позицію – amici curiae (лат. друзі суду). Їх завдання подати Суду письмову позицію, в якій висвітлити аспекти справи, на які сторони не звернули увагу або які не були повідомлені сторонами.
Про це йдеться у проекті Закону «Про Конституційний Суд України» № 5336, що зареєстровано у Верховній Раді України, передає видання «Закон і Бізнес».
Відповідно до законопроекту, призначення суддів Конституційного Суду пропонується здійснювати на конкурсній основі.
Також передбачається, що в КСУ можуть вноситися три види процесуальних звернень: конституційні подання, конституційні звернення і конституційні скарги.
Серед новацій, зокрема, те, що на стадії підготовчого провадження запроваджується принципово нова процесуальна позиція - amici curiae (лат. «друзі суду»). Завдання «друзів суду» — подати суду письмове позицію, де висвітлити аспекти справи, на які сторони не звернули увагу, а також привернути увагу суду до можливого впливу судового рішення на правовідносини, які не є предметом розгляду в цьому провадженні.
Так, наприклад, у справі щодо неконституційності певної норми закону «друг суду» може звернути увагу суддів на те, що дана норма може бути як конституційною, так і не конституційною – в залежності від конкретного аспекту її застосування. Така позиція може переконати суд визнати норму неконституційною лише стосовно певного аспекту її застосування. Позиція «друга суду» приєднується до матеріалів справи, але суд не зобов’язаний на неї реагувати жодним чином, хоча і має право викликати таку особу на судове засідання для надання пояснень.
На даний час Конституційний Суд України вже застосовує таку практику – запрошуючи наукові установи та органи державної влади подавати свої висновки щодо конституційних подань. Але в силу судової реформи передбачається, що представниками можуть бути лише адвокати, а в деяких випадках – прокурори.
Як зазначає «ЮРЛІГА», з метою забезпечення належної швидкості розгляду справ і поєднання практики і правового регулювання — згідно з проектом, справа розглядається двома складами суду. Подання та звернення підлягають розгляду виключно на пленарному засіданні суду, а скарги розглядаються на засіданні колегії у складі п'яти суддів (колегії діють від імені суду і виносять загальнообов'язкові рішення, які, однак, можуть бути переглянуті на пленарному засіданні суду).
Передбачається, що рішення приймаються більшістю від складу суду, який брав участь у вирішенні справи. Це створить передумови до ухвалення остаточного рішення швидше.
Окрім того, законопроект чітко визначає зміст судового рішення. Так, у разі вирішення питання про конституційність, суд визнає акт неконституційним в цілому лише у разі порушення конституційної процедури його розгляду, схвалення або оприлюднення, а також в ситуації, коли весь акт системно є неконституційним. Підставами для визнання норми неконституційною є не тільки її пряме невідповідність нормам Конституції, але й перевищення повноважень органом, який видав акт, звуження актом існуючих прав і свобод людини і громадянина. У разі визнання неконституційною норми, яка вносить зміну до іншої норми, попередній редакції норми відновлюється.
Окремо встановлюється процесуальний строк для оскарження актів з процедурних підстав - один рік з дня їх опублікування. Цим забезпечується стабільність правової системи. Разом з тим, матеріальна неконституційність є підставою для оскарження акту у будь-який момент.
Встановлюється, що Конституційний Суд зобов'язаний надати тлумачення норм Конституції України, і не може посилатися на «нечіткість норми» або «недостатність правового регулювання». Цим КСУ ставиться в рівні умови з судами загальної юрисдикції, які зобов'язані винести рішення із застосуванням аналогії закону та аналогії права в ситуаціях, коли правове регулювання спірного питання недостатньо.
Окремим питанням є дисциплінарна відповідальність суддів. Оскільки Конституція України передбачає, що звільнення суддів КСУ здійснюється самим Судом, дисциплінарна відповідальність суддів також може здійснюватися через Конституційний Суд. У структурі КСУ пропонується створити дисциплінарну комісію, яка буде здійснювати розгляд скарг на суддів і повідомлень про порушення суддями вимог закону.