Закон і Бізнес


Справедливість у межах розумного

Для контролю строків розгляду кримінальних справ пропонують розширити повноваження очільників


Павло Пушкар (ліворуч) відзначив, що, аналізуючи підстави тривалого розгляду справ, ЄСПЛ інколи вказує на провину позивача, а не судді.

№45 (1291) 05.11—11.11.2016
ЄВГЕН БЕРЕЗОВСЬКИЙ
41496

Надто тривалий розгляд справ у судах став однією з найпоширеніших підстав для звернення до Європейського суду з прав людини. Вітчизняні законники намагаються знайти методи боротьби із цією проблемою. Серед пропозицій — контроль за додержанням строків з боку голови суду. Щоправда, необхідно вивчити питання, чи узгоджуються такі новації з принципом незалежності служителів Феміди.


Додатковий обов’язок

Проблеми дотримання прав громадян судді та експерти обговорили під час круглого столу «Надмірна тривалість цивільного та кримінального проваджень в Україні у контексті практики Європейського суду з прав людини: можливі способи вирішення та засоби ефективного захисту», який відбувся у Вищому спеціалізованому суді з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Як відзначили експерти, негаразди значною мірою можуть бути пов’язані з «кадровим голодом» в установах третьої гілки влади, який особливо загострився останнім часом. Разом з тим у керівництві ВСС відзначають: необхідно вживати комплексних заходів, які можуть позитивно вплинути на ситуацію.

Зокрема, мова може йти про випадки, що передбачатимуть механізм оскарження надто тривалого розгляду справ. Водночас у ВСС усвідомлюють, що це хоча й дасть особі певну компенсацію, але не зможе розв’язати проблему, тому потрібно запровадити періодичний аналіз строків розгляду справ.

При цьому не є таємницею, що форми статистичної звітності потребують удосконалення. Адже слід фіксувати не тільки час слухання справи в тій чи іншій інстанції, а й весь період розгляду матеріалів у судовій системі. З повторним переглядом включно.

Ще одна пропозиція, яка прозвучала під час круглого столу, — наділення керівників судів додатковими повноваженнями щодо моніторингу стану дотримання розумних строків. Звісно, голова установи повинен мати можливість і вживати певних заходів для того, щоб звернути увагу законника на таку проблему. Поряд з тим, як відзначають у ВСС, при реалізації такої ініціативи потрібно буде зважати на принцип невтручання в здійснення правосуддя.

На необхідність пошуку балансу звернула увагу й віце-президент Верховного суду Словенії Ніна Бететто, адже механізми, які дозволяють керувати роботою установи, не повинні впливати на незалежність законника при розгляді справи. Також вона поділилася досвідом своєї держави у подоланні проблеми надмірної тривалості слухання справ. Зокрема, йдеться про компенсаційні та превентивні засоби захисту.

Можливо, намагаючись уникнути валу звернень у Страсбург, вітчизняний законодавець спробує втілити в життя подібні норми. А ось можливість розширення повноважень голів судів виглядає сумнівною. І хоча частина експертів неодноразово наголошувала, що контроль у межах самої установи найбільш ефективний, у парламенті вже зробили ставку на зменшення ролі та впливу керівників судів. Напевне, такого підходу дотримуватимуться й надалі.

Страсбурзький аналіз

У тих же випадках, коли механізми, спрямовані на скорочення строків розгляду справ, не працюють усередині країни, громадяни намагаються відстояти свої права в Європейському суді. Як свідчить статистика, українці дедалі частіше вдаються до такого методу захисту.

Так, практично кожна 4-а заява, яка розглядається в Страсбурзі, походить з нашої країни. Як відзначив начальник відділу департаменту виконання рішень ЄСПЛ генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Павло Пушкар, найпоширенішими є скарги на невиконання судових рішень. Відразу за ними йдуть матеріали, пов’язані з надто тривалими провадженнями, випереджаючи ще одну досить значну категорію заяв, які стосуються застосування тортур та неналежного поводження із затриманими та засудженими.

П.Пушкар розповів, що як критерій оцінки того, чи була тривалість розслідування надмірною, в ЄСПЛ ураховують такі фактори: складність справи, поведінку сторін, організацію роботи суду та важливість питання. При цьому справи, де загальний час провадження в усіх інстанціях становить понад 5 років, Страсбург розглядає за скороченою процедурою.

При оцінці складності справи, пояснив П.Пушкар, до уваги беруться: кількість свідків, труднощі з’ясування обставин, проведення судових експертиз, участь у процесі третіх сторін. Також проблеми можуть полягати в самому процесі. «Суд досить ліберально ставиться до випадків, де складність справи спричинена обставинами процесуального чи матеріально характеру», — відзначив експерт.

Відповідно до позиції ЄСПЛ сторони мають право використовувати всі процесуальні засоби, але не на шкоду самому процесу, не для його затягування. «Суд досить уважно ставиться до цієї проблематики. Одна із заяв стосувалася тривалості провадження, справа пройшла через 3 інстанції приблизно за 14 років. Але це було пов’язано з діями заявника. Відповідно, Європейський суд прийшов до висновку, що така тривалість не була надмірною, саме через цей фактор», — розповів П.Пушкар.

Водночас ЄСПЛ звертає увагу на процесуальні затримки та незрозумілу відсутність процесуальних дій, на погану організацію роботи й самого суду. Так само для Страсбурга мають значення випадки, коли справа не призначалася до розгляду впродовж довгого часу без пояснень причини.

Як відзначив член Вищої кваліфікаційної комісії суддів Михайло Макарчук, питання дотримання строків ураховується при проведенні первинного кваліфікаційного оцінювання, також відповідна інформація вноситься до досьє служителів Феміди. При цьому у ВККС напирають на ті ж чинники, що і Євросуд. Таким чином, додержання строків може стати однією з умов продовження кар’єри.

коментар «ЗіБ»

Михайло Макарчук, член Вищої кваліфікаційної комісії суддів:

— Вивчаючи скарги щодо недотримання розумних строків слухання справ, ми звертаємо увагу на складність процесу, поведінку суду, зокрема на те, чи вживалися необхідні заходи для прискорення розгляду. Також ураховуємо важливості спору для заявника, наскільки він впливає на дотримання його справ і свобод.

У нашому провадженні були скарги, які стосувалися не лише порушення розумних строків вирішення справ, а й строків виготовлення судових рішень. Найбільше скарг із цього питання виникали в адміністративному судочинстві. Адже там розглядали велику кількість справ соціальної спрямованості, і на суддів лягало дуже велике навантаження. У деяких випадках суддя міг отримувати на місяць до тисячі проваджень.

Разом з тим була ситуація, коли суддя не могла виготовити рішення впродовж місяця після закінчення слухання справи. Тому, якщо не було об’єктивних причин для невиготовлення цього документа, комісія виходила з того, що суддя не в повному обсязі виконав свій обов’язок.

Ганна Колесник, голова комітету захисту прав адвокатів Національної асоціації адвокатів України:

— Мене приємно вражають ті судді, які починають процес із того, що планують судові засідання. Вони запитують у сторін не тільки про те, чи можуть ті з’явитися на наступне засідання, а й цікавляться, скількох свідків ми плануємо викликати, який передбачаємо час для того, щоб ставити їм запитання. Звичайно, якщо суддя має досвід, він може спрогнозувати, скільки часу на запитання свідку потрібно буде іншому учаснику процесу.

Також судді варто враховувати можливість подання клопотань. Якщо особа перебуває під вартою, можна очікувати, що захисники подаватимуть клопотання, спрямовані на зміну запобіжного заходу. Це їхнє право, а не зловживання. У разі неявки особи на засідання необхідно не тільки фіксувати цей факт, а й визначати, чи могла вона з’явитись, чи подавали учасники процесу клопотання про перенесення дати. Таким чином, якщо судовий процес спланований, засідання будуть більш ефективними.