Закон і Бізнес


Приваблені ВККС

Чим правників зацікавили вільні крісла у кваліфкомісії


Як кандидати пояснюють своє бажання стати членом ВККС

№44 (1290) 29.10—04.11.2016
КСЕНІЯ МАГНУШЕВСЬКА
1117

За дві вакансії у Вищій кваліфікаційній комісії суддів змагалися майже 20 осіб. Здебільшого вони обгрунтовували своє бажання працювати в органі наміром відновити довіру до Феміди та втілити в життя новели судової реформи. Дехто навіть давав поради, як у самій ВККС уникнути корпоративності володарів мантій. До речі, жоден суддя у відставці участі в конкурсі не брав. Хоча й мав на це право.


Все більше і більше

Віднині у залі засідань ВККС за столом сидітиме не 14, а 16 «кваліфікаційників»: до складу комісії додасться двоє нових членів — переможців публічних конкурсів, проведених уповноваженим Верховної Ради з прав людини та головою Державної судової адміністрації.

Нагадаємо: реформатори вирішили, що наявних «кваліфікаційників» недостатньо для виконання всіх функцій, покладених на комісію (навіть зважаючи на те, що деякі повноваження: розгляд дисциплінарних справ, відсторонення суддів від посад — перейшли від ВККС до Вищої ради правосуддя). Тому в новій редакції закону «Про судоустрій і статус суддів» записали, що до складу кваліфкомісії входить 16 осіб.

Прикметно, що за останні 1,5 року кількість членів цього органу зросла майже наполовину. Так, навесні 2015-го завдяки закону «Про забезпечення права на справедливий суд» було переформатовано суддівський спецакт, в якому з’явилося положення про те, що у ВККС працюватиме не 11 осіб (як це було з 2010 року), а 14.

Як бачимо, й на цьому законодавець не зупинився. Додатково по одному «кваліфікаційнику» мають призначити очільник ДСАУ та уповноважений ВР. У законі сказано, що претенденти повинні бути «з числа осіб, які не є суддями». Здавалося б, вхід до ВККС за квотою згаданих посадовців володарям мантій заборонений. Утім, і судді можуть узяти участь у конкурсах, які проводять голова судової адміністрації та омбудсмен, але за умови перебування у відставці (п.23 ст.95 закону «Про судоустрій і статус суддів»).

Пишіть пояснення

Однак жоден «відставник» не зажадав докласти зусиль до оновлення суддівського корпусу. У той же час претендентів на зайняття вільних крісел у ВККС було доволі багато, а от обгрунтовували вони свій намір стати «кваліфікаційниками» майже однаково: йду до комісії, щоб забезпечити зростання (чи відновлення: тут кандидати допускали варіації на цю тему) довіри до Феміди. Другий, але не за значимістю, популярний мотив: використати всі можливості нинішньої судової реформи, аби провести зміни в системі.

Не обійшлося без наміру очистити та «освіжити» суддівський корпус, дібрати за новими правилами володарів мантій: доброчесних, морально чистих, психологічно стійких. Майже всі претенденти назвали таку підставу.

Проте якщо одні кандидати творчо підійшли до написання мотиваційного листа, в якому пояснюється, чому особа бажає зайняти крісло в комісії, виклавши думки на кількох сторінках, то інші описували свій намір більш скромно. Тобто використовували загальні та безликі фрази: покращити захист прав людини чи рівень життя суспільства.

Були й такі кандидати, які вважали своєю «родзинкою» аполітичність: у мотиваційному листі зазначали, що за будь-якої влади не боялися висловлювати власну позицію чи про те, що не отримували жодних заохочень за часів «режиму попереднього глави держави».

А от один з претендентів, імовірно, щоб не перелічувати власних заслуг, до особистих успіхів у професійній діяльності записав коротко і зрозуміло: «відсутність негативних досягнень». З цим і не посперечаєшся.

Всі професії важливі

У той же час кілька конкурсантів у мотиваційних листах не тільки написали про власний досвід, знання та намір застосовувати їх у діяльності ВККС, а й натякнули: зміни потрібні й самій комісії. А може, навіть доведеться рятувати її репутацію.

Так, один з кандидатів звернув увагу на те, що із 14 членів кваліфоргану 10 є суддями (тільки один — діючий, решта — у відставці), 3 — адвокатами і тільки один — представником наукових кіл. А тому для уникнення «проявів суддівської корпоративності» і, як наслідок, зниження довіри громадян до ВККС варто призначити туди особу, не пов’язану зі здійсненням правосуддя.

Втім, представники інших юридичних професій не зовсім згодні з такою пропозицією. Один із претендентів уважає, що в комісії не вистачає адвокатів. На його думку, саме їм найчастіше доводиться стикатися з «неправомірною діяльністю» володарів мантій, порушеннями процесуального характеру. На жаль, конкурсант, напевно, помилився адресою, адже ВККС уже не займається розглядом дисциплінарних справ суддів.

Інший же кандидат висловив припущення: якщо законодавець передбачив, що одним із суб’єктів призначення члена ВККС є голова ДСАУ, то, можливо, претендентів на цю посаду слід добирати і серед осіб, які працюють у судовій адміністрації чи її територіальних управліннях.

Як кажуть у народі, кожна птаха своє гніздо хвалить. Швидше за все, для роботи у ВККС важлива не так «причетність» до певної професії, як зовсім інші якості.

Перший прийшов

Що ж стосується кількості тих, хто виявив бажання працювати у ВККС, то справи тут такі. Заручитися підтримкою омбудсмена у доступі до «кваліфпосади» виявили бажання
9 осіб (троє з них, напевно, аби застрахуватися від можливої невдачі, одночасно подали документи й до ДСАУ). Причому в останній день, визначений для подання документів, з відповідними заявами звернулося аж п’ятеро осіб.

Уповноваженому ВР для проведення конкурсу знадобилося 8 год. Переможцем став Андрій Козлов, котрий, як зазначається в автобіографії, займається приватною юридичною практикою. Прикметно, що останнім часом він як експерт активно брав участь у заходах, присвячених судовій реформі.

Крім цього, конкурсна комісія визначила й другого переможця — Олену Островську, яка є начальником одного з управлінь у секретаріаті уповноваженого ВР. Імовірно, це своєрідний запасний варіант на той випадок, якщо А.Козлов не пройде передбачену законом перевірку. Тоді автоматично право на зайняття крісла у ВККС перейде до О.Островської.

З другим затягнули

Трохи інша ситуація у ДСАУ: там немовби вирішили розтягнути «конкурсне задоволення». Так, установили, що змагання триватимуть аж три дні з 25 до 27 жовтня. Можливо, в судовій адміністрації хочуть більш прискіпливо вивчити кожну кандидатуру.

Загалом на веб-порталі «Судова влада» опубліковано 9 прізвищ кандидатів, охочих працювати в комісії. Був ще й десятий. Інформація про нього з’явилася на сайті найшвидше, однак потім дані зникли, та залишилася примітка: «Відповідно до заяви кандидата про відкликання згоди на обробку персональних даних документи вилучено».

Напевно, його заявка на участь у конкурсі й не розглядалася, адже, як повідомили «ЗіБ» у ДСАУ, 25 жовтня до змагань не був допущений адвокат Ростислав Кравець (через відсутність 15-річного стажу професійної діяльності у сфері права). Інших вісьмох претендентів запросили на наступний етап — співбесіду.

Кожного дня (26 та 27 жовтня) конкурсна комісія опитувала по 4 особи. Однак коли верстався номер, ще не було відомо, хто з претендентів займе вільне місце у ВККС за квотою голови ДСАУ.

У ВККС, як до ВС

На думку експертів, проведення змагань у судовій адміністрації так затягнулося в часі через те, що конкурсній комісії довелося опрацювати значно більший обсяг інформації про кандидатів. Так, закон чітко визначив перелік документів, які повинні подавати учасники конкурсу до ВККС. Крім заяви про намір стати «кваліфікаційником», автобіографії та мотиваційного листа, претендентові необхідно пред’явити ще 10 різних паперів (копії документів, декларацію про доходи, медичну довідку тощо).

В уповноваженого ВР списком з
13 пунктів і обмежилися. Втім, у ДСАУ, можливо, захотіли знати потенційних членів ВККС в обличчя: кандидат мав надати ще дві фотокартки. А от замість автобіографії претенденти заповнювали анкету, яка складалася з 45 питань. Прикметно, що більшість з них перегукувалися з питаннями, які містяться в проекті анкети кандидата до Верховного Суду.

Зокрема, конкурсанти мали вказати, чи ставили їм коли-небудь діагноз або призначали лікування від патологічного чи імпульсивного потягу до алкоголю, наркотиків, азартних ігор (аналогічне запитання є в анкеті для «верховників»: див. «ЗіБ» №41). Також необхідно було назвати спеціальні навички, які дають їм змогу працювати членом ВККС (ще один скопійований пункт).

Напевно, у ДСАУ провели таке детальне опитування тому, що вирішили: кандидати до ВККС не повинні бути гірші за майбутніх представників ВС. Хоча б через те, що у «верховників» та членів комісії буде майже однаковий розмір зарплат: у перших посадовий оклад становитиме 75 «мінімалок» (до цієї суми додаються надбавки), а другі отримуватимуть винагороду в розмірі 112,5 мінімальних зарплат.

Але ми залишимо тему оплати праці «кваліфікаційників» для окремої статті. Тож далі, безперечно, буде… І не тільки про гроші, а й про те, як нові члени ВККС вписалися в гурт старожилів комісії.