Обмежені доброчесністю

ГРД не повинна придумувати собі додаткові повноваження та сприйматися володарями мантій як каральний орган

Вища кваліфікаційна комісія суддів визначила, що тільки 9 організацій із 41 мають право взяти участь у зборах для формування Громадської ради доброчесності. Фактично вже відомий і склад органу. Деякі громадські організації, які обиратимуть членів ради, вже навіть розробили проекти положень щодо її діяльності. Однак експерти виявили в документах згадку про повноваження ГРД, не передбачені законом, та сподіваються, що цей орган не отримає статус карального.

Вибору немає

Очікується, що вже через кілька тижнів в Україні з’явиться нова структура — ГРД. Її склад формуватиме 9 об’єднань, 4 з яких входять до коаліції громадських організацій — ГО «Реанімаційний пакет реформ». Виходить, що обмежене коло представників громадськості допомагатиме ВККС перевіряти володарів мантій на доброчесність.

Підтвердженням цього може слугувати й той факт, що загалом ці 9 організацій запропонували до ради 30 осіб. Проте є такі кандидатури, які одночасно висувалися від 2-х і навіть 3-х об’єднань. Тому, за підрахунками ВККС, якщо «не брати до уваги повторень», на 20 посад у раді доброчесності претендує 24 особи. Тобто як такого конкурсу та запеклої боротьби за «доброчесні крісла» не буде.

До речі, прогнозується, що до ГРД потраплять деякі колишні члени Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції. Крім цього, можливо, за дотриманням служителями Феміди правил доброчесності стежитимуть і їхні колишні колеги. Адже у ст.87 закону «Про судоустрій і статус суддів» передбачена заборона займати посади у ГРД «особам, які є суддями або суддями у відставці». Тому володарі мантій, які пішли з професії, наприклад, за власним бажанням чи з інших підстав (крім відставки), можуть претендувати на членство в раді.

Хто повинен прийти до нового органу? Це стало однією із тем для обговорення на круглому столі «ГРД: функції та повноваження». Так, деякі учасники заходу висловили думку, що не обов’язково більшість членів ради мають бути юристами. Однак інші із цим не погодилися. Свою позицію вони обгрунтували тим, що одним із головних завдань ГРД є збір, перевірка та аналіз інформації щодо працюючих чи майбутніх служителів Феміди. У той же час для того, щоб оцінити отримані відомості, потрібні знання та досвід саме юриста.

У пошуках стандартів

Окремі громадські організації вже розробили проекти документів, якими регулюватиметься діяльність ГРД. Однак експерти виявили, що органу приписали функції, яких немає у законі «Про судоустрій і статус суддів». Так, керівник проекту Ради Європи «Підтримка впровадження судової реформи в Україні» Андрій Кавакін знайшов у проекті положення про ГРД пункт про те, що представники ради можуть брати участь у розробленні нормативно-правових актів. Також їм надається право «доступу до приміщень ВККС», а одним із завдань (яке в законі навіть між рядками не читається) є координація діяльності громадських об’єднань у питаннях регулярного оцінювання володарів мантій у відкритих судових засіданнях.

«Швидше за все, такі нові позиції експерти РЄ не вітатимуть», — наголосив А.Кавакін.

У свою чергу секретар кваліфікаційної палати ВККС Станіслав Щотка звернув увагу: нині звучить так, що головною функцією ГРД є виявлення фактів недоброчесної поведінки володарів мантій. «Але це унікальна можливість, коли громадський орган може стати флагманом організації методологічної роботи щодо вироблення стандартів доброчесності. Що важливіше на перспективу? Виявляти та карати суддів чи все-таки вибудувати таку систему, такі стандарти, щоб людина, яка зібралася йти в професію, можливо, ще навіть зі студентської лави чи зі школи розуміла: є такі критерії, вимоги до професії, стандарти доброчесності», — наголосив він.

На думку С.Щотки, розроблені правила допоможуть у майбутньому зменшити кількість проявів недоброчесності у суддівській спільноті. «Не повинно здаватися, що основне завдання ГРД — витягти суддю на світло прожектора та за щось покарати. Основне завдання — вибудувати однакові та зрозумілі для всіх правила, дотримуватися їх», — резюмував «кваліфікаційник».

Уже незабаром дізнаємося, дослухаються представники ГРД до експертних порад чи все ж таки бажання влаштувати «полювання на відьом» візьме гору.

пряма мова

Наталія Ковалко, адвокат, доцент кафедри фінансового права Київського національного університету ім.Т.Шевченка:

— З одного боку, ГРД — це орган, який допомагатиме Вищій кваліфікаційній комісії суддів, а з другого — не потрібно забувати, що незалежність суддів теж повинна залишатися. ГРД не варто розглядати як каральний орган. Дуже багато говоримо про недоліки судової влади, але нині можемо використати цей орган як платформу для позитиву. Адже позитивні аспекти діяльності судової влади ніяк не висвітлюються, відбувається нівелювання судів, знижується авторитет суддів.

Андрій Кавакін,  керівник проекту Ради Європи «Підтримка впровадження судової реформи в Україні»:

— Європейська практика не знає правил чи стандартів стосовно того, що недержавна організація мала б певний вплив на судову систему. Ми розуміємо українські особливості. Законодавець у новій редакції закону «Про судоустрій і статус суддів» намагався зробити так, щоб відповідність стандартам РЄ була якомога більшою, тому Громадська рада доброчесності надає тільки рекомендаційні висновки щодо суддів. Стаття 87 закону містить закритий перелік повноважень ГРД. У положенні чи регламенті органу цей перелік не повинен розширюватися.

Тетяна Чумаченко,  суддя Вищого адміністративного суду у відставці, член Ради суддів:

— Напрям діяльності ГРД — перевірка дотримання суддями правил етики та доброчесності. Розумію, що розробники розділили етичні стандарти та критерії доброчесності. Було б цікаво почути від ГРД про критерії доброчесності, якщо це інша річ, ніж етичні стандарти. Виникає й питання щодо конфлікту інтересів. Адвокати-практики, які сьогодні представляють інтереси клієнта в суді, завтра стануть членами ГРД і перевірятимуть цих же суддів на доброчесність. Якщо в раді більшість становитимуть адвокати, то просто не буде кворуму. З потенційним конфліктом інтересів потрібно розібратися вже сьогодні.