Закон і Бізнес


Таємне стало явним

Замовчування важливих фактів біографії завадило скласти кваліфіспит


А.Лахнік запевняв комісію, що діяв правомірно і скарги на нього безпідставні.

№45 (1084) 10.11—16.11.2012
ЮЛІЯ ГАЙДІНА
4044

Останній день розгляду питань про визначення результатів кваліфікаційного іспиту, складеного претендентами на посади суддів 11, 19 та 20 вересня 2012 року, видався напруженим і для кандидатів, і для членів Вищої кваліфікаційної комісії. Незважаючи на те, що претендентів, чиї результати визначали, було значно менше, аніж у попередні дні (37), співбесіда з ними тривала довше.


Це той випадок, коли менше — не означає краще. Бо ж 7 листопада комісія вирішила зібрати тих кандидатів, до яких, очевидно, мала найбільше запитань. І справа, як з’ясувалося, не лише в їхніх роботах. Результати спеціальної перевірки претендентів на посади суддів, передбаченої законом, показали, що охочі одягнути мантії суддів мали що приховувати.

Йдеться, як не прикро, про притягнення кандидатів у минулому до адміністративної та навіть кримінальної відповідальності. Претенденти пояснювали це фразами «давно було», «припинили справу», «не винен» тощо. При цьому впевнено заявляли, що готові працювати суддями й наводити порядок у судовій системі.

Не лякали кандидатів і скарги на них, що надійшли до ВККС. Та що скарги, навіть протести в декого не викликали занепокоєння. Як-от у державного реєстратора Немирівської райдержадміністрації Вінницької області Андрія Лахніка, проти якого під час складання ним кваліфікаційного іспиту навіть влаштували нечисленний протест, організатори якого стверджували, що цей чоловік не може бути суддею з огляду на його поведінку та дії. «Бачите, як свій шлях починаєте», — звернувся до кандидата голова ВККС Ігор Самсін. На що А.Лахнік відповів: «Я нічого неправомірного не вчинив, натомість мені погрожували, шантажували». Певно, в комісії були підстави повірити кандидату, тож він отримав свої бали.

Питання у справі кандидата Олександра Феняка також виявилося пов’язаним з довірою — він постраждав від того, що повірив… прокурору. «Якщо вам удасться стати суддею, то знайте — прокурору на слово ніколи не можна вірити. Це вам наука на все життя», — порадила член ВККС Ніна Фадєєва. Певно, кандидату корисно було б узяти це до уваги, бо ж складений ним іспит дав йому шанс наблизитися до бажаної посади.

Пощастило отримати такий шанс не всім. Із 37 кандидатів за результатами співбесіди шістьох комісія визнала такими, які не склали кваліфікаційного іспиту. Бо ж у ході проведення спеціальної перевірки було встановлено факти, що суперечили вимогам до кандидатів на посади суддів. Зокрема, було виявлено порушені проти кандидатів кримінальні справи за фактом підроблення документів, корупції, хабарництва, хуліганства тощо. «Винен?» — запитували в претендента члени ВККС. У відповідь категоричне: «Ні. Мене звільнили за амністією». «Але ж за амністією звільняють у разі визнання власної вини у скоєному!», — обурено зауважувала комісія. «Та я не винен!» — знову присягався кандидат. А чи довірили б ви вирішувати власну долю суддям з такими переконаннями? От і комісія не повірила, визначивши, що такі «невинуваті» претенденти не склали кваліфіспиту.

Ще з’ясувалося, що більшість із 37 охочих зайняти посади суддів часто порушували правила дорожнього руху, за що притягувалися до адміністративної відповідальності. Незважаючи на те що кандидати подавали відомості про себе, а комісією проведена спеціальна перевірка стосовно кожного з них, все ж у біографіях претендентів вистачає білих плям. Тому ВККС вирішила відкласти кілька справ для подальшого вивчення та з’ясування обставин.

Загалом процедура визначення результатів закінчилася. Спочатку кандидати чекали складання кваліфікаційного іспиту, потім — виклику на співбесіду, де скажуть про результати, тоді вони хвилювалися в невіданні, чи є прохідним їхній бал. Частина з них, ясна річ, відсіється. Будемо сподіватися, що пройдуть достойніші.