Закон і Бізнес


Керуючий партнер ЮФ Yours Lawyers Олександр Черних

«Ми хотіли б показати адвокатам перспективні напрямки, в яких розвиватиметься фінансовий ринок»


№43 (1289) 22.10—28.10.2016
ВІЛЕН ВЕРЕМКО
8661

Обслуговування фінансово-банківського сектору може стати досить привабливим для адвокатів. Експерти відзначають, що галузь поступово відновлюється після кризи, проводяться структурні реформи. В такій ситуації банкіри та фінансисти потребують кваліфікованої допомоги юристів. Оскільки судова реформа передбачає так звану монополію адвокатури на представництво в суді, клієнти орієнтуватимуться передусім на понад 30 тис. атестованих правників — адвокатів. Аби зібрати разом адвокатів, банкірів, представників органів державної влади та всіх зацікавлених осіб для обговорення проблем галузі, Асоціація адвокатів України скликала I фінансовий форум. «ЗіБ» поспілкувався з одним з організаторів заходу, членом ААУ, керуючим партнером ЮФ Yours Lawyers Олександром Черних.


«Ринок має працювати з адвокатами»

— Олександре Сергійовичу, ААУ вирішила провести форум, присвячений фінансовим ринкам, в організації якого ви брали активну участь. Яка головна ідея цього заходу?

— Мета форуму — привернути увагу адвокатської спільноти до питань фінансового і банківського ринку. Так склалось, що адвокати в основному або практикують у кримінальному праві, або обслуговують корпоративних клієнтів. Водночас банківські та фінансові установи мають свої юридичні департаменти й рідко стикаються з адвокатами. Разом з тим змінами до Конституції передбачена монополія адвокатів на представництво в судах. Це вимагає з боку адвокатів більшої уваги до корпоративного сегмента ринку, а саме — банків та фінансових установ, а з боку фінансового ринку — до адвокатів. Адже ринок буде змушений відповідно до законодавства працювати з ними.

Програму форуму ми поділили на три основні частини:

• загальна реформа фінансової системи та її адаптація до сучасних європейських вимог;

• відродження фінансового і банківського ринку та роль адвокатів у цьому процесі;

• податкові питання й вирішення спорів, які виникають на фінансовому ринку.

— На що юристи мають звернути увагу в контексті загальної реформи фінансового сектору?

— Останні кроки Національного банку, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг і Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку направлені на впорядкування ринку й видалення з нього так званих фіктивних суб’єктів. Це фіктивні страхові компанії та банки, «родинні» компанії, фінустанови, які займалися тільки викачуванням грошей з роздрібного ринку.

Сьогодні фінансово-банківська сфера ще не повністю оздоровлена, але є всі передумови для її активного розвитку. І ми хотіли б показати адвокатам напрям, в якому ринок розвиватиметься: в чому буде лібералізація, а в чому, навпаки, додаткове регулювання правових відносин.

Крім того, останнім часом дуже багато юристів звертаються до нас, практикуючих у банківському праві адвокатів, з питаннями щодо «блокування» коштів їхніх клієнтів відповідно до закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом». Стала європейська практика за правилами FATF (Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей. — Прим.ред.) нашим адвокатам часто невідома. А клієнти інколи взагалі не розуміють, чому банк може зупинити фінансові операції «до з’ясування». Наш ринок до цього не звик.

— В яких випадках можуть бути заблоковані кошти? Чим можуть зарадити адвокати?

— Українське законодавство дає дуже широкі повноваження для банків як для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, а також для Державної служби фінансового моніторингу щодо блокування фін-
операцій. Обов’язковий фінмоніторинг клієнтів — це стала світова практика, і це нормально. В Україні активно блокувати операції почали протягом останнього року.

Сьогодні клієнти звертаються до адвокатів з проблемами блокування депозитів, рахунків. А 80% подібних ситуацій, з якими ми стикаємось, вирішуються одним способом — поданням нормальної, прозорої документації щодо походження коштів, інформації про контрагентів та бенефіціарів.

Однак дуже часто клієнти йдуть на конфлікт із банком, переводячи ситуацію в площину цивільно-правових відносин. Хоча закон прямо визначає, що в разі блокування операції в рамках виконання згаданого закону немає жодних санкцій для фінустанови. Адже суб’єкт первинного фінмоніторингу в цьому випадку виконує функції держави.

Часто до мене як до фахівця в галузі банківського права звертаються колеги з питанням, як подолати ту чи іншу ситуацію? Підготовка декларацій, листів-пояснень, офіційних документів стосовно джерел походження коштів розв’язують проблему. На жаль, не всі з цим обізнані. Ситуація вирішується тільки повною прозорістю.

«Закон про реструктуризацію вирішить багато проблем»

— Фінансовий сектор постраждав від кризи. Водночас вона спричинила серйозні втрати і для клієнтів банків, котрі не можуть погасити борги. З’являється чимало відповідних спорів. Які є труднощі із врегулюванням таких конфліктів?

— Недавно прийнято закон «Про фінансову реструктуризацію». Він дозволить банкам реструктуризувати боргові зобов’язання, розформувати резерви, сформовані під безнадійну заборгованість, і оживити фінансовий ринок.

На жаль, адвокатська спільнота не приділила належної уваги цьому документу. І нова практика, а саме — врегулювання відносин корпоративних клієнтів, які мають заборгованість перед банківськими установами, зараз не напрацьована. Мало хто з адвокатів цим займається. Хоча ринок величезний.

— Можливо, цими питаннями займаються юридичні служби самих банків?

— Вони займаються, але в інтересах банків. А питання в тому, що кожна юридична особа, яка має заборгованість, може скористатися механізмом, передбаченим новим законом. Але для цього їй потрібно звернутися по кваліфіковану правову допомогу. Враховуючи, що адвокатура України об’єднує понад 30 тис. висококваліфікованих спеціалістів, ми закликаємо корпоративних клієнтів, які мають заборгованість, звертатися саме до адвокатів.

І тому ми запросили на форум представників найбільших банків, зокрема іноземних, які працюють в Україні, фахівців, котрі брали участь у розробленні законопроекту, аби вони пояснили, що нового запропонував цей закон, чому норми прописані тим чи іншим чином.

— Наскільки проблема з неповерненням кредитів глобальна і чи багато тут роботи для правників?

— Після кризи 2008 року частка проблемних кредитів корпоративних клієнтів зросла із допустимих 3—4% до 15—20% (і навіть 50% у деяких групах клієнтів) залежно від портфеля банку. Всі ці кредити, крім того, що потребують обслуговування залучених коштів від вкладників (простіше кажучи, виплати відсотків за депозитами), вимагають обов’язкового резервування. Це відволікає значну кількість фінансових активів від безпосередньо банківської діяльності, що призводить до скорочення кредитування реального сектору економіки та збільшення трансферних ставок.

При цьому не всі банки однаково займаються реструктуризацією. Наприклад, у нас був випадок, коли середній банк мав дуже великий портфель іпотечних кредитів. І він не хотів продавати їх з дисконтом 5—10% від номіналу. Позиція акціонерів полягала в тому, що це був іпотечний портфель, а це квадратні метри, які не можуть коштувати $800, якщо всі продають по $1000. Це закінчилося банкрутством банку. Через рік ми зустрілися з акціонерами і запитали: чого ж ви тоді не провели реструктуризацію цього величезного іпотечного кредиту? Відповідь була така: ми не знали, як це зробити.

В законі прописано механізм реструктуризації заборгованостей. Деякі банки, особливо іноземні, розробили внутрішні процедури, які чітко визначають механізми, дисконти, оцінки, строки проведення тощо. Але тепер є новий механізм, чітко прописаний у законі, яким можуть користуватись і боржники.

— Це хороший механізм?

— Документ розробляли українські банківські юристи, він дуже фаховий. Тобто не написаний на чиєсь замовлення, а підготовлений практиками з урахуванням проблем ринку.

Думаю, цей закон дасть можливість корпоративному сегменту позичальників розв’язати дуже багато проблем. Адже обвал курсу гривні майже у 5 разів призвів до неплатоспроможності дуже великої кількості підприємств. І, якщо вони можуть сплачувати частину боргу та відсотки, це ідеальна ситуація. Але, на жаль, чинне законодавство і стала практика приводять частіше до повного блокування роботи підприємства, ніж до його фінансової санації і відновлення фінансових потоків.

Закон дуже запізнився, його треба було приймати ще 2—3 роки тому. Це пожвавило б банківську систему, повернуло б довіру позичальників до банків.

— Наскільки активно позичальники користуються новими можливостями?

— Закон тільки почали реалізовувати. Ми хочемо через адвокатів, які обслуговують корпоративних клієнтів, популяризувати його ідею. Якщо банки самі не застосовуватимуть цей акт, то його норми прямо передбачають, що ініціатива виходить від позичальника. Тобто позичальник може звернутися до банку, сказати: вибачте, я вам надсилав листи, просив про реструктуризацію, ви не хочете, ось закон, де написано, що робити з моїми активами.

За результатами форуму ми хочемо визначити основні питання, які виникають із цього приводу, підготувати певні інструкції, алгоритми й розіслати їх по відділенням ААУ, щоб вони використовувались як методичні рекомендації. Адже галузь нова, практика сама по собі цікава.

«Компанії не показували бенефіціарів, побоюючись рейдерів»

— Нині в Україні оголошено боротьбу з офшорами. Як це впливає на банківський сектор та ринок юридичних послуг, що обслуговує відповідну галузь?

— Питання боротьби з офшорами і низькоподатковими юрисдикціями дуже актуальне, в цій сфері багато змін.

Адвокати і банкіри, на відміну від журналістів і правоохоронців, розуміють, що офшорна юрисдикція — це світова практика. І ніхто не зобов’язаний сплачувати в країні всі податки, якщо закон передбачає можливість їх мінімізувати. Але це має відбуватись у порядку, встановленому законом.

У нас негативне ставлення до офшорів сформоване завдяки статтям, що готувалися на замовлення Державної фіскальної служби. Офшори є в усьому світі. Разом з тим, якщо в європейській практиці вони застосовуються для мінімізації податків або схем міжнародної купівлі-продажу товарів, то в Україні в першу чергу — для збереження активів.

Адже рейдерські захоплення юридичних осіб у нас відбуваються дедалі частіше. І легше заховати реальних бенефіціарів за кордоном в офшорних юрисдикціях, де є закриті реєстри, ніж зареєструвати компанію в Україні, показати, що ти є власником, і завтра отримати в кращому випадку рейдерське захоплення через злам системи Єдиного державного реєстру підприємств. А в гіршому — мати справу з хлопцями з пістолетом, паяльником чи праскою.

Але не кожне використання офшорних юрисдикцій є законним. Європейські уряди вводять більш жорсткі правила, багато так званих офшорних юрисдикцій уже мають відкриті реєстри власників. Уряд США веде серйозну боротьбу з ухиленням від сплати податків та із фінансуванням тероризму.

Від офшорів ми нікуди не дінемося, вони існуватимуть. Але питання в тому, які правові наслідки це матиме для суб’єктів на території України в разі міжнародних розрахунків та яка буде участь фінансових установ у таких ситуаціях.

— Не так давно банки зобов’язали розкривати кінцевих бенефіціарів. Наскільки це корисна ідея?

— НБУ зобов’язав усіх показати прозору структуру власників. Хто не показував, до тих застосовувалися заходи впливу.

Але тут слід зауважити, що банки не відкривали своїх бенефіціарів тому, що, знаючи, хто твій кінцевий власник, маючи інформацію про обсяг коштів, які генерує банк, можна було дуже просто цього власника змінити поза його волею.

Держава, вимагаючи відкриття власників фінансових установ, на жаль, не дає дієвого механізму захисту інтересів бенефіціарів. Це питання для обговорення. І адвокати, які супроводжують банки та фінансові установи, мають це враховувати.

«Без нормально працюючих судів неможливо стягнути борги»

— Які складнощі існують із судовою практикою в галузі фінансів та банківської діяльності?

— Найбільше тут спорів із Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, тому що він визнає дуже багато правочинів нікчемними. Такі дії фонду оскаржуються, і судова практика у цій категорії спорів суперечлива.

Інша проблема пов’язана із проведенням судової реформи. Вона полягає в тому, що розгляд багатьох спорів зупинено через відсутність суддів у судах першої інстанції. Також суди касаційної інстанції майже не розглядають справ через перетворення.

— Тобто фінансовий ринок потерпає від судової реформи?

— Проблема дефіциту суддів дуже важлива. Адже без нормально працюючих судів неможливо стягнути заборгованість. Якщо не можеш повернути свої гроші, падає ліквідність активів, а якщо падає ліквідність активів, банк не може заробляти гроші завдяки основному своєму бізнесу — кредитуванню. Крім того, суди сьогодні завалені такою кількістю справ, що розгляд будь-якого спору затягується на роки.

Проблема посилюється тим, що в Україні немає можливості застосування альтернативних механізмів вирішення спорів. У нас мертва система третейських судів, не працює медіація, не працює система судів ad-hoc.

Якщо ми подивимось американські серіали про адвокатів, то в судах їх можна побачити лише на підготовчих стадіях. Ви ніколи не побачите процедуру ухвалення рішення: адвокати процесуально домовляються між собою. Тому що є розуміння виконання закону, є розуміння судових витрат і часу. В Україні, на жаль, це не працює.

Ще одна проблема — виконання судових рішень. І через те, що в нас не працює ні система судів, ні система виконання їхніх рішень, неможливо залучити інвестиції у фінансовий сектор. Адже всі розуміють: український фінансовий сектор може давати 30—50% річних прибутку, а подекуди і 200—300%. Але ризик неповернення активів сягає 100%. Тому будь-який іноземний інвестор краще триматиме кошти в іноземному банку під 2—3% річних. Але матиме гарантії їх збереження.

— Недавно прийнято нове законодавство щодо виконання судових рішень. Можливо, ці зміни якось допоможуть?

— Ми ще не бачили практики, тому говорити зарано. Хотіли включити це питання до програми І фінансового форуму, але вирішили винести його окремо на захід щодо практики виконавчого провадження.

— Проте які у вас очікування від новацій?

— Якщо чесно, в мене негативні очікування. Ледь минув рік, як Україна поборола війну колекторів і банки зрозуміли, що краще йти на реструктуризацію заборгованості, ніж залучати колекторів чи продавати борги факторинговим компаніям.

У нас з’являться приватні виконавці. Однак, на жаль, не всі колектори — потенційні приватні виконавці, з якими я спілкувався, розуміють, що 95% позичальників-фізосіб не мають коштів на обслуговування заборгованостей.

Якщо ми візьмемо загальну кількість проблемних портфелів, які банки продавали з 2010 року, то дізнаємося, що вони давали дохід колекторам або факторинговим компаніям 10—15% на рік. Зараз всі соки вже вичавлені. Все, що можна було стягнути за 5 років, стягнуто. Якщо ці портфелі підуть далі до приватних виконавців, можливі дуже великі проблеми саме у площині кримінального законодавства.

— Сьогодні у банків виникає багато спорів з органами державної влади. Недавно в Україні запроваджено інститут бізнес-омбудсмена, і в програмі форуму цьому питанню також приділено увагу. Наскільки цей механізм може бути ефективним?

— Це питання, мабуть, є однією з цікавинок форуму. Ми запросили заступника бізнес-омбудсмена, цю ідею нам підказав один з іноземних банків.

У нього був конфлікт з державними органами, і він пішов не за процедурою судового оскарження, тому що вона дуже складна, тривала і витратна. Він вирішив звернутись по допомогу до бізнес-омбудсмена. Тобто є приклад, коли новий інститут в Україні допоміг розв’язати проблеми з держорганами.

Ми вирішили, що для адвокатів буде корисно, коли юристи розкажуть, як вони подолали проблеми, що робили, як врегулювали конфлікт, як проходила процедура. Дуже багато підприємців зацікавлені в скороченій процедурі захисту своїх прав. На жаль, судова система зараз не може впоратися із цими питаннями, тому, як нам сказали самі банкіри, інститут бізнес-омбудсмена дуже результативний.

Загалом оргкомітет форуму мав на меті зробити дуже цікавий майданчик для адвокатів, банкірів, податківців, суддів, на якому ми зможемо практично вирішити питання правозастосування та зрозуміти, в якому напрямі нам треба працювати. Також хотіли створити дискусійний майданчик для практиків, які кожен день стикаються з проблемами на фінансовому та банківському ринках.