Голова Ради суддів України Валентина Сімоненко:

«Мета рішення — не зупинити судочинство, а гарантувати безпеку на певний час»

Рада суддів не залишилась осторонь проблем, з якими обителі Феміди стикнулися в перший тиждень жовтня: вторгнення до приміщень, пошкодження майна, тиск на володарів мантій. На черговому засіданні, яке відбулося без участі преси, «самоврядники» обговорювали питання безпеки судів. Про те, чим РСУ допомогла установам, які потрапили в «лещата» активістів, журналістам під час брифінгу розповіла очільниця цього органу, суддя Верховного Суду Валентина СІМОНЕНКО.

«Не повинно бути так, щоб судочинство зупинялося на кілька днів або на тиждень»

— Валентино Миколаївно, як РСУ відреагувала на події, які відбувалися в храмах Феміди останнім часом?

— 6 жовтня рада ухвалила рішення про рекомендування зборам суддів у випадку виникнення загрози життю та здоров’ю відвідувачів, працівників суду, суддів зупиняти судочинство до усунення обставин, які зумовлюють небезпеку. Підставою для такого рішення стали не тільки останні події, а й безліч звернень судів, зокрема місцевих загальних, яким часто доводиться здійснювати правосуддя в небезпечних умовах. Це пов’язано і з тим, що в деяких судах тривалий період відсутня охорона приміщень, і з масовими акціями протесту, які часто-густо супроводжуються побиттям суддів, пошкодженням майна. Як ви знаєте, були випадки знищення кількох приміщень судів — вони згоріли. У Харківській та Запорізькій областях суди були пограбовані. Вночі 1 жовтня була спроба зняти охорону в столичних судах. Усім відомо й про події, які сталися в одеських судах: пошкодження майна та вплив на здійснення правосуддя, з тим щоб суд прийняв певне рішення.

Зважаючи на таку ситуацію в країні, проведення АТО, наявність неконтрольованої зброї, ми й рекомендували у виняткових випадках зупиняти судочинство. Це абсолютно не означає, що судді можуть зловживати наданим правом, а адвокати — використовувати такі випадки, щоб зривати засідання.

Відповідальність за безпеку людей, які перебувають у приміщеннях судів, несе судова влада. Ми хочемо, з одного боку, усунути загрози, які виникають, а з другого — сказати суспільству: подій, які стаються в судах останнім часом, не повинно бути. Громадяни приходять до суду не для того, щоб задовольнити власні політичні амбіції, висловлювати протести. А задля того, аби вирішити певну справу.

Безумовно, в судової влади є проблеми. І ми про них знаємо. Але проблема відсутності охорони не може бути усунута судовою владою самостійно, оскільки в неї немає засобів для гарантування безпеки відвідувачів. Ми хочемо привернути до цього питання увагу суспільства. Тому РСУ й ухвалила таке рішення. Та це не означає, що тепер зупинять роботу всі суди. Якщо збори суддів зловживатимуть правом зупинення судочинства, рада швидко реагуватиме на це. Адже метою прийняття рішення було гарантування безпеки відвідувачів і працівників суду.

— Ви сказали, що очолюваний вами орган реагуватиме на можливі зловживання з боку зборів суддів. За якими критеріями визначатимете, що такі махінації мали місце?

— Критерії важко визначити. Можу пояснити на прикладах. Зокрема, в одеських судах виникла реальна загроза життю та здоров’ю і відвідувачів, і працівників: так звані активісти вдавалися до агресивних дій, аби було ухвалено потрібне їм рішення. Ми ж не можемо гарантувати, що особи, котрі перебувають у приміщенні та висловлюють погрози, не нестимуть загрози безпеці людей та установи. Не можемо говорити: такі погрози нереальні. Особливо зважаючи на те, який сьогодні в державі стан із забезпеченням законності та правопорядку.

Тому РСУ й рекомендувала зборам суддів вирішувати такі питання, зважаючи саме на ситуацію. Але не повинно бути так, щоб судочинство зупинилося на кілька днів або навіть тиждень. Якщо усунуті загрози, наприклад особи, які вривалися до суду, агресивно себе поводили в приміщенні чи судовій залі, зрозуміли свої помилки й пішли, то суд повинен відновити роботу. Навіть якщо це відбудеться через годину чи дві. Мета рішення ради — не зупинити судочинство, а гарантувати безпеку на певний час. Потрібно або оголошувати перерву, або відкладати розгляд усіх справ у суді в конкретний день. Такі заходи мають діяти доти, доки не відновиться порядок.

«Це нонсенс, коли судді звертаються до суду по захист і просять гарантувати власну безпеку»

— Скільки засідань було зірвано через некоректне поводження активістів? До якого часу діятиме рекомендація РСУ? Коли суди будуть забезпечені охороною?

— Складно відповісти, бо підрахунку того, скільки було відкладено засідань через такі дії, ніхто не веде. На сайті РСУ є таблиця моніторингу та ведення обліку звернень суддів щодо втручання в їхню діяльність. Є дані, що порушено 133 кримінальні провадження за фактами неправомірних дій стосовно суддів.

Останнім часом отримуємо повідомлення від прокуратури, до якої зверталися судді, що підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відсутні. У суддів немає іншого способу захисту, як оскаржувати цю відмову в суді. Проте це нонсенс, коли судді звертаються до суду по захист і просять гарантувати власну безпеку. Мені здається, що в такому випадку в державі щось відбувається не так.

Що стосується дати відновлення повної охорони судів, то я не можу її назвати, напевно, й ніхто вам її не назве. Ми вживаємо всіх заходів, щоб її відновити. У нас є лист від Національної поліції, в якому вказується на те, що у зв’язку з відсутністю кадрів немає змоги забезпечити охорону всіх судів. Нам пропонують вирішувати ці питання в конкретному випадку, наприклад тоді, коли розглядатимуться резонансні справи. У багатьох випадках питання вирішується. Але, як свідчать останні події, це не розв’язує проблеми як такої.

— В яких регіонах храми Феміди взагалі не охороняються?

— Не можна сказати, що тільки, наприклад, у Херсоні немає охорони. У кожній області є суди, які не забезпечені охороною взагалі. Більшість приміщень судів в Україні (53%) не мають охорони.

— В обласних чи районних центрах суди залишилися без нагляду?

— І в обласних, і в районних центрах є суди, які не забезпечені охороною. Проте в обласних центрах таких установ менше, тому що Нацполіція їх більше забезпечує охороною. Це пояснюється тим, що у великих містах більший штат поліції.